85-річна жителька Харківщини щодня приходить до руїн своєї оселі та мріє про модульний будинок (відео)
Одна з деокупованих громад Харківського району отримала 70 модульних будинків, які призначені для людей, що втратили житло. В одному з населених пунктів ТГ живе 85-річна пані Олександра, яка щодня долає чималу відстань, аби просто прийти на руїни свого дому.
Як розповіла кореспондентці медіа «Слобідський край» спеціалістка відділу з загальних та кадрових питань місцевої ради Юлія Велітченко, у їхній деокупованій громаді постраждало понад дві тисячі домоволодінь.
– Наша громада отримала 70 модульних будинків для розміщення більш постраждалих сімей та швидкого реагування. На сьогодні вже встановлено 15 будинків за заявами власників, - каже Юлія Велітченко.
Модульний будинок передбачений для проживання п’яти осіб. Людям видаються ліжкомісця, матраси, подушки, ковдри, постільна білизна, обігрівачі, повітродувка, лампа, переноски, подовжувачі та обладнання для утеплення.
– Громада повністю бере на себе обов’язки зі встановлення будинку, про що людина попереджається. Загалом підписується договір і пам’ятка, і за актом прийняття-передання людині передаються обігрівачі електричні, які саме для обігрівання, - зазначила Велітченко.
В одному з постраждалих населених пукнтів ТГ розташоване невеличке модульне містечко на місці знищеного багатоквартирного будинку. Загалом, унаслідок обстрлів та пожежі, тут втратили житло 15 домоволодінь. Наразі на місці встановлено сім модульних будинків для семи домогосподарств.
– Тут хочеться мені до самої смерті бути. Щоб в мене був куток, куди б я прийшла, щоб я хоч посиділа. Кімната згоріла повністю, немає нічого. Дали мені кімнату (у зятя), але там обладнання немає ніякого. Там не можна зимувати, а тільки літувати. Ну, я одна, нема сусіда ніякого. Собака там і два коти. Мені тягне сюди душу, – розповідає 85-річна пані Олександра.
Наразі жінка живе у свого зятя, утім і той будинок сильно постраждав від обстрілу. Нині пані Олександра звернулася до громади, аби їй також виділили модульний будинок. Жити далеко від своєї домівки вона не хоче, тому щодня долає чималу відстань, аби просто посидіти біля руїн свого дому.
Її сусідка, пані Наталія, вже облаштувалася у модульному будиночку. Жінка згадує той день, коли у рідному будинку спалахнула пожежа, яка все знищила.
– Для мене це був дуже великий шок. Мені дуже було страшно, коли пожежа зайнялася у нашому будинку. Сусіди, родичі чоловіка приїжджали, допомагали витягувати звідти всі вцілілі меблі. Коли все це сталося, ми раді були й тому, що нам видали модульний будинок. Я дуже чекала, коли вже зроблять цей будиночок. Настільки хотіла, щоб ми тут були. Я нікуди не хочу. Я хочу бути вдома. Тільки вдома, і все, я більше нічого не хочу, – каже Наталія.
