Відновити зруйноване, повернути кадри: що потрібно медицині в громадах Харківщини
Великих збитків через російських загарбників зазнала медична сфера Харківщини – повністю або частково зруйновані будівлі, вкрадене обладнання. Але там, де дозволяють обставини, надання медичної допомоги не припиняється, починається відновлення та переобладнання.
«Слобідський край» звернувся до громад області за інформацією про стан сфери охорони здоров’я. На основі отриманих відповідей і був підготовлений цей матеріал.
В умовах повномасштабних бойових дій сфера охорони здоров’я в цілій низці громад Харківщини була змушена прийняти жорстокі удари, але витримати. Більшість працівників медичної галузі продовжували працювати під час активних бойових дій та окупації. Сьогодні вони відновлюють стабільну роботу медицини, у багатьох населених пунктах – буквально з руїн.
На жаль, ворог продовжує цинічно нищити медичну інфраструктуру області й сьогодні. Нещодавно авіабомба влучила у Великобурлуцьку лікарню. У ДСНС повідомили про потерпілих та пошкоджену будівлю.
Зруйновані, пошкоджені, розграбовані
У найбільш постраждалих громадах внаслідок руйнування та через нестачу персоналу не працює частина амбулаторій і ФАПів. Так, через активні бойові дії не працюють медичні заклади у Дворічанській громаді, повідомили у селищній військовій адміністрації. Йдеться про Центр первинної медико-санітарної допомоги та районну лікарню. В їх складі було дев’ять амбулаторій та чотирнадцять фельдшерсько-акушерських пунктів. На деокупованій території зруйновані приміщення Центру та лікарні, дві амбулаторії. Відділення «швидкої допомоги» переміщене.
Значних пошкоджень зазнала мережа медичних закладів у Циркунівській громаді, яка була під окупацією і де велись активні бойові дії. Напередодні російського вторгнення там надавали медичні послуги три заклади: дві лікарні та амбулаторія. Як повідомили у Циркунівській СВА, лікарня у Руських Тишках пошкоджена на 40 % та приймає пацієнтів за окремим графіком. Циркунівська лікарня пошкоджена на 90 % унаслідок влучання снаряда та пожежі, але на її території встановлена модульна будівля, прийом ведеться щоденно. Лікарня внесена до урядового експериментального проєкту відновлення за принципом «краще, ніж було».
До російського вторгнення у Вільхуватській громаді було дві амбулаторії та п’ять фельдшерсько-акушерських пунктів з 11 медичними працівниками. Зараз залишилося п’ять медичних працівників, а прийом пацієнтів ведуть лише амбулаторія у Приколотному та ФАП у селі Чорне.
У Вільхуватці через значні руйнування внаслідок обстрілів довелося переносити обладнання з амбулаторії в інше приміщення. Там працював медичний пункт, але 7 лютого його розбили. Саме зараз вирішується питання, як відновити його роботу.
Через певні кадрові проблеми в Кіндрашівській громаді не працюють амбулаторія та два фельдшерсько-акушерські пункти. Сьогодні медичні послуги надає одна амбулаторія і три ФАПи.
У Граковому Чкаловської громади під час бойових дій була зруйнована амбулаторія. Натомість зараз працює модульна амбулаторія, коштом ВООЗ закуплені меблі та устаткування. Всього ж у громаді працюють п’ять амбулаторій і стільки ж ФАПів.
Зазнали руйнувань заклади охорони здоров’я Донецької громади, але зараз вони всі працюють. Пошкоджені будівлі фельдшерсько-акушерських пунктів у Шебелінці, Явірському та Покровському, амбулаторія у П’ятигірському. Наразі у чотирьох амбулаторіях та трьох фельдшерсько-акушерських пунктах 59 працівників, до війни було 63.
Напередодні повномасштабного вторгнення у Зміївській громаді медичні послуги населенню надавала КНП «Зміївська центральна районна лікарня», а також 20 амбулаторій загальної практики – сімейної медицини, 11 фельдшерських пунктів. На сьогодні працює шість фельдшерських пунктів. Від агресора постраждала лікарня – були вибиті вікна. Втім, у міській раді зазначили, що з лютого 2022 року кількість медичних працівників скоротилася від 508 до 486 осіб, на роботу прийшли 9 нових спеціалістів.
Відбудова та відкриття нових відділень
Попри важкі руйнування і збитки, лікарні не припиняють діяльність, знаходять кошти на відбудову та можливості для розвитку.
Активні бойові дії та окупація майже спустошили низку населених пунктів у Дергачівській громаді, інші зазнали важких руйнувань. Первинну медичну допомогу до початку російського вторгнення тут надавали десять амбулаторій та 5 фельдшерських пунктів. У 2024 році працює дев’ять амбулаторій. Переведені у пункти здоров’я амбулаторія в Токарівці, а також фельдшерські пункти у Малих Проходах та Кочубеївці, інші не працюють через відсутність потреби. У Новому, Питомнику та Ветеринарному фельдшерські пункти закриті – там немає населення.
Як повідомили у Дергачівській міській раді, 90 % медичних закладів первинної ланки зазнали пошкоджень, деякі майже зруйновані. Значна частина майна пошкоджена або вкрадена під час окупації. З 69 працівників залишилося на робочих місцях 45.
Під час обстрілів зазнали пошкоджень лабораторне, поліклінічне, стаціонарне відділення та харчоблок Дергачівської центральної лікарні. За час війни персонал комунального підприємства скоротився від 263 до 190 працівників. Але у 2023 році відкрите нове відділення реабілітації.
Важкі наслідки від дій агресора отримала медична сфера Балаклійської громади. Балаклійський центр первинної медико-санітарної допомоги до початку повномасштабної агресії мав 23 структурні підрозділи, а саме 11 амбулаторій та 12 фельдшерсько-акушерських пунктів. Сьогодні працюють 10 амбулаторій та 6 ФАПів. В одній з амбулаторій проводиться ремонт. Найближчим часом почнеться будівництво амбулаторії у Волоховому Яру.
Загалом 17 з 23 підрозділів Центру зазнали пошкоджень, руйнувань, були розграбовані. З 87 співробітників, які працювали до повномасштабного вторгнення – 25 сімейних лікарів та 62 медичні сестри, залишилося 65 – 22 лікарі та 43 медсестри.
Під час окупації Балаклії медзаклад зазнав значних пошкоджень
Продовжує працювати Балаклійська клінічна багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування, забезпечуючи населенню необхідну допомогу – хірургічну, травматологічну, терапевтичну, акушерсько-гінекологічну тощо. До війни лікарня мала 350 ліжок, наразі – 300. Працює сім операційних блоків.
Під час окупації з березня по вересень 2022 року клінічна лікарня зазнала масивних пошкоджень. Зруйновані стіни та покрівлі у багатьох будівлях, пошкоджено близько 400 вікон, зіпсовано та викрадено майно, в тому числі високотехнологічне медичне обладнання та санітарний транспорт.
До окупації тут працювали 614 співробітників, зараз – 535. У їх числі – персонал зі зруйнованих закладів охорони здоров’я, зокрема з внутрішньо переміщених осіб.
– З жовтня 2022 року до початку січня 2023 року в закладі проводились аварійно-відновлювальні роботи. З 1 жовтня 2022 року відновило роботу поліклінічне відділення, 4 січня 2023 року перших пацієнтів прийняв стаціонар. У закладі проведені ремонтні роботи системи водопостачання, водовідведення та теплопостачання в поліклінічному відділенні. Відновлено роботу всіх допоміжних служб. Відкрито Пункт незламності. Введена в експлуатацію киснева станція, – зазначають у Балаклійській МВА.
За даними обласної військової адміністрації, коштом держбюджету в лікарні проведені аварійно-відновлювальні роботи майже на 14 мільйонів гривень. За рахунок місцевого бюджету відремонтували покрівлі дитячого та адміністративного корпусів на суму 1,2 мільйона гривень.
Ремонтні роботи планують продовжити, у тому числі за кошти Міжнародної організації з міграції ООН та Міжнародного Комітету Червоного Хреста.
Всього, повідомляє ХОВА, за час повномасштабного російського вторгнення на Харківщині відновили понад 80 об’єктів медичної інфраструктури з 290 пошкоджених.
– Наразі в Ізюмському районі відновлено 32 об’єкти в 7 закладах охорони здоров’я на загальну суму понад 31 мільйон гривень, у Богодухівському – 4 об’єкти у 2 закладах охорони здоров’я на 11 мільйонів гривень. Також у Чугуївському районі відбудували 5 об’єктів, з яких один частково, на більш ніж 26 мільйонів гривень, у Харківському – 36 об’єктів, з яких один частково, на майже 52 мільйони гривень, – повідомляють в обласній військовій адміністрації.
Такий вигляд мала Ізюмська центральна міська лікарня у листопаді 2022 року
Відновлення Центральної міської лікарні Піщанської Богоматері в Ізюмі – один з наймасштабніших проєктів відбудови, яким опікується благодійна Фундація Олени Зеленської. Реалізація проєкту передбачена в три черги. Буде зроблено головний, пологовий, інфекційний корпуси та операційну. Кошторис відбудови становить приблизно 1,2 мільярда гривень. Роботи вже почалися.
Проєкти спрямовані на розвиток медицини
Звісно, власним коштом громади ніколи не виведуть медичні заклади на довоєнний рівень. Особливо коли йдеться про капітальні роботи у зруйнованих будівлях, оснащення лікарень сучасним обладнанням високої вартості. Тож залучаються кошти міжнародних організацій. Не залишається осторонь і влада, як на регіональному, так і національному рівні.
Ще наприкінці грудня 2022 року Кабінет Міністрів затвердив план дій органів виконавчої влади з відновлення деокупованих територій. Зокрема, урядовці опікуються проблемою медичної допомоги там, де заклади охорони здоров’я зруйновані та куди важко доїхати. Пропонується утворювати тимчасові пункти меддопомоги в непошкоджених приміщеннях.
У Балаклії відновила роботу зруйнована окупантами багатопрофільна лікарня
До повномасштабного вторгнення кілька років поспіль обласна рада проводила конкурс мініпроєктів «Ефективна медицина в громаді». Громади-переможці отримували співфінансування на реалізацію своїх проєктів. Минулого року впроваджено 31 мініпроєкт з відновлення надання медичних послуг в 11 міських та 20 селищних громадах загальною сумою 36,1 мільйона гривень, з них 19,3 мільйона – кошти обласного бюджету. Придбані медична техніка, обладнання: хірургічне, кардіологічне, терапевтичне, спеціальні меблі, автотранспорт.
Кількість медиків подекуди зросла
У Барвінківській громаді до повномасштабного вторгнення працювали два КНП: Барвінківська центральна міська лікарня та Центр первинної медико-санітарної допомоги (9 амбулаторій сімейної медицини, 25 фельдшерських пунктів та фельдшерсько-акушерський пункт). Наразі обидва комунальні підприємства не припиняють роботу. Проте через значні руйнування не працюють три фельдшерські пункти – Великокомишуваський, Курульський, Новодмитрівський. У центральній міській лікарні склад працівників навіть дещо збільшився від початку війни – зі 100 до 104, а в Центрі первинної допомоги – навпаки, зменшився, з 60 до 52 осіб.
Центральна районна лікарня, а також три амбулаторії та сімнадцять фельдшерсько-акушерських пунктів надають послуги у Близнюківській громаді. Кількість медиків, які там працюють, зросла зі 106 до 112.
Як і до війни, у Кегичівській громаді працює Центр первинної медико-санітарної допомоги в складі трьох амбулаторій загальної практики – сімейної медицини та 15 фельдшерських пунктів. Так само працює районна лікарня. На щастя, за час війни медичні заклади громади пошкоджень або руйнувань не зазнали, працюють у штатному режимі. У Центрі первинної допомоги кількість працівників із 67 зменшилася до 60. А чисельність персоналу районної лікарні з лютого 2022 року не змінилася – 137 осіб.
У Красноградській громаді кількість закладів медичної сфери від початку повномасштабної агресії також не змінилася. Послуги надають одна лікарня та одинадцять амбулаторій. Штат працівників медичної галузі за цей час поповнився лікарем загальної практики з числа ВПО й становить 417 осіб.
Галузь охорони здоров’я у Старовірівській громаді також залишається без суттєвих змін. Усі 14 медичних закладів, що працювали до початку бойових дій, працюють і сьогодні. Йдеться про шість амбулаторій, шість фельдшерсько-акушерських пунктів, шість фельдшерських пунктів, де задіяні 34 працівники (два роки тому було 32).
Схожа ситуація – і в «первинці» Нововодолазької громади: як і до повномасштабного вторгнення тут працює сім амбулаторій загальної практики. Наразі у Центрі первинної медико-санітарної допомоги налічується 74 працівники, до повномасштабного вторгнення було 78. На посаду лікаря загальної практики – сімейної медицини прийняли молодого спеціаліста. Необхідності у переміщенні медзакладів або їх підопічних у громаді не виникало.
У довоєнному стані залишилась і медична сфера у Біляївській громаді, яку обслуговують амбулаторія та 9 фельдшерсько-акушерських пунктів, де загалом працює 21 особа.
А ось у сусідній Олексіївській громаді один фельдшерсько-акушерський пункт зазнав пошкоджень унаслідок бойових дій у 2022 році. Втім, як і до повномасштабного вторгнення, тут працюють усі дев’ять ФАПів. Продовжує стабільно працювати медична сфера у Первомайській та Південній міській громадах.
