«Ми живемо майбутнім»: як родина з Краснокутської громади взяла на виховання п'ятеро дітей
Історія дитячого будинку сімейного типу у Краснокутській громаді Харківської області розпочалась у серпні 2022 року, коли Оксана та Сергій Торяник, відчуваючи потребу допомогти тим, хто шукає батьківську турботу, прийняли на виховання трьох дітей – двох сестер і брата.
Але це був лише початок, оскільки родина Торяник з часом відкрила свої двері ще для двох дітей, розширюючи свою сім'ю, пише «Слобідський край».
«У нас своїх троє дітей. Коли в нас було двоє, я чоловіку весь час казала: «Давай візьмемо дитину». Мені дуже хотілось саме з дитячого будинку. Чоловік начебто не проти був, але казав, що ми можемо своїх мати, так у нас з’явилась третя дитина», – розповіла Оксана.
Ідея прихистити дитину з інтернату не давала спокою. До повномасштабної війни родина відвідала в Люботині конференцію, де розповідали про створення ДБСТ.
«Там були сім’ї, в яких вже були ці дітки. Батьки розказували свої враження про те, як вони їх взяли, як дітки себе ведуть, які у них емоції. Ми з чоловіком слухали й чогось так страшно стало. Там багато було хорошого, але багато було і такого, що нас трошки настрахало», – продовжує Оксана.
Влітку 2022-го родина наважилася взяти на виховання Вікторію, Ангеліну й Артема. Весь процес пройшов дуже швидко, тому що в сім’ю Торяник дітей передавали від іншого опікуна. Попереднього знайомства не було, батьки та діти побачили один одного, коли вже все було вирішено.
«Ми були прийомною родиною, на той момент ДБСТ тільки створювався, а їх вже відбирали у сім’ї опікунів. Діти жили у жінки, якої за шістдесят, їй було дуже важко з ними», – пояснила Оксана.
Служба у справах дітей та місцева влада допомогли оперативно оформити документи. На початку цього року Оксані та Сергію запропонували поповнити родину, вони дали згоду, так в ДБСТ з’явилися Нікіта та Вікторія. З 30 березня вони виховуються в родині Торяник.
З появою нових членів родини у ДБСТ виникають матеріальні труднощі, з ними стикнулися і Торяники.
«Діти до нас прийшли дуже швидко, виникли проблеми з ліжками, ковдрами, подушками, постільною білизною. Ми не встигли підготуватись – що з першими дітьми, що з другими. Благодійний фонд «Волонтери: Дорослі-Дітям» Вікторії Тищенко допоміг, привезли ліжка, а до того діти спали гуртом на одному дивані. Ми в захваті, не віриться, що такі люди є. Від самого початку працював тільки чоловік, я не мала можливості, бо дітям треба було дуже багато уваги. У них слово «мама» через кожне слово. Спочатку я намагалася працювати вдома, я майстер депіляції, але Артем не давав. Коли до мене приходили люди, він постійно кричав чи під вікном, чи під дверима, що він хоче їсти. Він так привертав увагу», – згадує Оксана.
Як ви допомагаєте дітям адаптуватись у родині, як їх розвиваєте?
– Ми дітей брали любов’ю. Наскільки це було у наших силах, настільки ми їх залюблювали: ми їх катали на роликах, ми їх – на веліках, ми їх – на скейтах. Практично місяць наші рідні діти були ущемлені, але вони терпіли. Ми живемо у селі й нам до району треба їхати, хай і 5 кілометрів, але треба їхати. У нас при школі є гуртки, але немає музичної школи, танцювального гуртка або малювального. Ми не можемо возити в райцентр кожного разу, у нас не вистачає фінансів, то ми чим могли дома розважали. Ми зробили дома майданчик із гамаками, гойдалками, тарзанками, купили батут.
Об’єднувати родину допомагають правила, за словами Оксани, вони приносять добро.
«В нашій сім’ї правил не багато. У нас перше правило: коли ми прокинулись, ми застилаємо ліжка, також в нас є чергування, хтось сьогодні замітає, хтось завтра. У нас має бути порядок. Діти допомагають готувати сніданок. Сьогодні Віка і Віка помагали робити бутерброди та чай. Завтра Ангеліна і Соня готують сніданок. Не повинно бути так, що менші сплять, а старші допомагають мамі, це ображає дітей», – впевнена Оксана.
Кожного дня, коли тато приходить з роботи, діти разом із батьками вечеряють.
«Це дуже подобається дітям, подобається, що тато цікавиться, як вони день провели, що робили. Четвер в нас день вивчення Біблії. В цей день чоловік закуповує чипси, сухарики, колу, це дітям заходить, ми це зрозуміли. Я намагаюсь бути з ними на хвилі», – посміхається Оксана.
Батьки намагаються втілювати мрії дітей. За словами Оксани, Ангеліна мріяла про красивий торт і велосипед, на день народження в березні вона їх отримала.
«В принципі, у них мрії не захмарні, вони не просять щось надприродне, просять те, що сім'я може дозволити. Артем мріяв про трюковий самокат, ми його купили на день народження. Мрія меншої Вікторії – попасти на кладовище до мами. Думаю, що у найближчі місяць-два ми її туди звозимо. У малого Нікіти таки дитячі мрії – він хотів бінокль, ми вже і його купили, також він мріяв про телефон, але БФ «Волонтери: Дорослі-Дітям» подарував Нікіті планшет, про телефон він вже не мріє», – розповіла мама.
Наразі у родини в планах побудувати кухню, велика сім’я збирається за столом у спальні Оксани та її чоловіка, вони замінили двоспальне ліжко на диван, щоб всі містилися у кімнаті.
«Мені люди кажуть, а ти не боїшся, що прийдуть і розбомблять. Мені здається, якби я боялася, то ми й дітей не взяли б. Воно вже буде так, як буде. Ми не живемо тим, що прийде путін і в нас відбере все, що є. Ми живемо майбутнім. В нас є проблема, що немає кухні, ми плануємо її будувати», – резюмує Оксана.
Весь час родину підтримують волонтери. Нещодавно два благодійні фонди – «Волонтери: Дорослі-Дітям» та «Глобаль2000 дітям України» – отримали підтвердження від британських донорів на системну підтримку дитячих будинків сімейного типу в Харківській області. Мета проєкту: створення та підтримка ДБСТ, і головне – влаштування дітей в родини.
«Ми знаємо всі ці родини багато років. Державна система не є гнучкою. Тобто, наприклад, можуть віддати маленьку дитину родичці, якій за шістдесят років і вона сама потребує допомоги. Ми, зі свого боку, вболіваємо за долю дитини. Тому будемо намагатись зробити так, щоб вона була щасливою. Для цього їй потрібна справжня родина», – розповідає Вікторія Тищенко, засновниця БФ «Волонтери: Дорослі-Дітям».
«Ця родина знаходиться в нашому проєкті, який підтримала Велика Британія. Незабаром ми передамо ДБСТ Торяник будівельні матеріали, закуплені коштом донорів. Крім цього кожний дитячий будинок сімейного типу у Харківській області зможе отримати постійну психологічну та медичну допомогу, яка передбачена нашим проєктом. Ми точно знаємо, що ДБСТ – найкращий варіант для дітей! Тому взялись підтримувати родини системно», – каже Юлія Конотопцева, директорка БФ «Глобаль2000 дітям України».
Нагадаємо, у Краснокутському ліцеї відкрили клас безпеки для школярів. Також у Краснокутську відновила роботу міграційна служба.
Раніше селище Краснокутськ отримало два генератори, які забезпечать лікарню безперебійною подачею кисню для пацієнтів реанімаційного відділення.
Про головні новини Краснокутськ та інших населених пунктів громади читайте на нашому сайті.