Незламні вчителі: хто не пішов на співпрацю з окупантом і зараз навчає дітей Куп’янська

Навчальний рік у Куп’янську розпочався в лютому 2023 року. Як розповідає директорка ліцею № 1 Галина Фефілова, педагогічний колектив зараз складається з 25 вчителів, 17 працювали і раніше, інші прийшли з навчальних закладів міста та району. Є молоді фахівці, які працюють в освіті не більше 3–5 років, є досвідчені зі стажем 30–40 років. Колектив «Слобідського краю» висловлює глибоку вдячність незламним учителям, які вистояли в надскладних умовах. З поваги до них друкуємо всі прізвища, імена та по батькові.

– Поряд зі мною молоді та креативні заступниці – Оксана Олександрівна Кашуба та Світлана Сергіївна Рябих, яка працює ще й класною керівницею, – розповідає очільниця закладу.

До роботи повернулися відомі в Куп’янську математики – родина Міщуків – Антоніна Григорівна та Леонід Васильович. Вони не виїжджали з окупованого міста, але не працювали з так званою «новою» владою. Хімію та фізику викладають досвідчені вчителі Валентина Іванівна Ільєнко та Фелікс Миколайович Датов. Більше тридцяти років пропрацювала в ліцеї № 1, але, незважаючи на вмовляння, не пішла на співпрацю з окупантами вчителька української мови Олена Іванівна Бондарєва.

З ліцею № 2 прийшла в колектив учителька рідної мови Марія Василівна Бондар. Свого часу вона робила цикл передач зі знання української мови на місцевому телебаченні. Її колега, Оксана Вячеславівна Загоруйко, є авторкою багатьох навчально-методичних посібників. Англійську мову в ліцеї № 1 викладають учительки Юлія Миколаївна Жадановська та Лілія Миколаївна Костиря. Вчителькою інформатики є Аліна Олександрівна Маслій. Географію викладає Лариса Юріївна Губарь, яка працює в ліцеї вже понад 30 років і майже 15 років з них є керівником профспілки працівників освіти міста Куп’янськ.

– Частина наших учителів пенсійного віку, однак це не заважає їм іти в ногу з освітніми новаціями, творчо викладати свій предмет, опановувати сучасні гаджети та інтерактиви, – говорить директорка Куп’янського ліцею № 1 Галина Фефілова.

Повністю оновився педагогічний колектив учителів початкових класів. На початок навчального року в 1 класі ліцею № 1 навчалося тільки 5 дітей. Їх під свою опіку взяла Юлія Геннадіївна Закопайло. 27 учнів 2-го класу навчає вчителька з Кіндрашівки Галина Володимирівна Грабарь. З ліцею № 5 до колективу приєдналися Неоніла Олексіївна Сєдашова та Олена Валентинівна Гриценко, які є вчительками двох третіх класів. 4 клас веде Любов Анатоліївна Скріпка зі Смородьківського ліцею.

– Учні початкової школи прийшли до нас саме завдяки своїм учителям. І кількість дітей збільшується: в нас уже навчаються 15 першокласників, – зауважує керівниця закладу.

З ліцею № 6 перевелася вчителька біології Наталя Олександрівна Келеберда, а з ліцею № 7 Олександр Вікторович Закопайло – вчитель історії. Він встигає записувати для Інстаграму авторські уроки, які допомагають випускникам готуватися до НМТ. Дистанційно працюють дві молоді вчительки мистецтва – Ганна Анатоліївна Сердюкова та Юлія Олександрівна Синиця. Фізичну культуру викладає Євгеній Анатолійович Смірнов – двічі переселенець, який у 2014 році прийшов у колектив, переїхавши з Донецька. Другий учитель фізкультури – випускник ліцею № 1 – Сергій Петрович Коробов.

Сама Галина Євгенівна Фефілова відпрацювала в ліцеї 37 років учителем російської мови та літератури. Після виїзду з Куп’янська в березні минулого року вирішила змінити навіть предмет, який раніше викладала. Зараз вступила на магістратуру та вивчає українську філологію і польську мову. Працює дистанційно, перебуваючи на заході Україні.

Як збирали команду після деокупації міста

Після звільнення громади у вересні 2022 року в ліцеї планували розпочати освітній процес в січні 2023 року. На той час директоркою закладу була призначена Олена Андріївна Ілюшина, яка зараз працює начальницею відділу освіти Куп’янської міської ради. Разом із заступницею Галиною Євгенівною Фефіловою вони дистанційно сформували команду однодумців.

Теперішній колектив дуже засмучений, що в часи окупації ліцей № 1 першим отримав акредитацію, щоб працювати за російською програмою. Тож коли кількість учнів, які поверталися до навчання у звільненому Куп’янську, збільшилася, виникла проблема ще й з педагогічними кадрами. Викладати запрошували вчителів з інших закладів освіти міста та району.

Дистанційну роботу вдалося організувати за допомогою хромбуків, якими місцева влада забезпечила всіх співробітників ліцею, зазначає директорка. Тепер весь колектив має змогу планувати онлайн-заняття, задавати домашні завдання, вести електронний журнал на освітній платформі «Просвіта».

– Це дуже зручно, бо більшість колег перебуває за кордоном, і далеко не в усіх є змога приїхати в Україну, щоб оформити журнал та іншу документацію. Молода колежанка, яка тимчасово мешкає в Харкові, спеціально виїжджала в Куп’янськ, щоб отримати гаджети для всього колективу та відправити їх колегам у різні куточки країни і світу, – розповідає Галина Фефілова.

Лише 20 % учнів ліцею перебувають у місті

Ще до офіційного старту освітнього процесу в лютому педагоги мали 10 організаційних днів, щоб оновити дані про своїх учнів. Через батьків та за допомогою особистих контактів зв’язувалися з ними, запрошували повертатися до уроків. Багато учнів прийшло зі своїми вчителями з інших куп’янських закладів.

– Процес повернення дітей триває. Учнів з нашої громади ми із задоволенням приймаємо, але не відмовляємо і бажаючим з інших громад, зокрема Дворічанської, – говорить Галина Фефілова.

Наразі майже 60 % учнів ліцею перебуває за кордоном, близько 20 % виїхали з Куп’янська, але залишаються в Україні. Ще 20 % залишаються на території громади.

Директорка сподівається, що наступного навчального року кількість дітей збільшиться. Через те, що навчальний рік розпочався в лютому, більшість їхніх учнів ще з вересня долучилася до навчання в інших закладах України. Оскільки закінчувати навчальний рік у Куп’янську планується наприкінці червня, змінювати цього року освітній заклад учням немає сенсу. Бажаючих продовжити навчання в ліцеї № 1 чекають у вересні 2023 року.

Є проблеми і з забезпеченням учнів підручниками, які під час окупації були вивезені в один із закладів у Ківшарівці. Коли після звільнення громади вони знайшлися, до розбору залучили весь технічний персонал з усіх куп’янських закладів. Підручники сортували відповідно до бібліотечний штампів та вивозили до закладів, де вони обліковувалися. Вже в ліцеї бібліотекар формувала комплекти і видавала учням, які перебувають на території громади.

Графік роботи ліцею ненормований

Через те, що учні і вчителі перебувають у різних куточках світу, спланувати розклад було складно. Різниця в часі в деяких випадках складає більше 9 годин. Тож зазвичай онлайн-заняття розпочинаються об 11-й годині, щоб долучитися до них могли учні та учениці, які навчаються в закордонних закладах. Майже цілодобово педагоги залишаються на зв’язку з учнями, які перебувають у Куп’янську.

Через слабкий Інтернет вони не завжди можуть вийти в зум, тому створені вайбер-спільноти класів, де вчителі письмово роз’яснюють матеріали, роблять презентації, розміщують скановані копії сторінок підручника. Залежно від місця перебування в громаді та потужності Інтернету дехто з учнів усе ж має доступ до платформи «Просвіта» і можливість бути присутнім на онлайн-заняттях. У деяких випадках учителям доводиться пояснювати тему уроку за допомогою звичайного мобільного зв’язку.

Велика увага в ліцеї приділяється і випускникам та їх підготовці до складання національного мультимедійного тесту.

– Майже щодня в нас проводяться онлайн-заняття з української мови, а вчитель математики готує конспекти власноруч. Сторінки з математичними формулами, написаними від руки красивим каліграфічним почерком, він надсилає дітям, а вже на онлайн-зустрічах робить пояснення, – ділиться досвідом директорка ліцею № 1.

Вчителі спостерігають, що цікавість учнів до живого спілкування, хоч і в онлайн, зростає. Якщо раніше діти хотіли прогуляти заняття, то зараз з нетерпінням чекають на зустріч з вчителями.

Педагоги теж намагаються бути ближчими до своїх учнів, вивчають платформи, які цікаві молоді – Інстаграм, Тік-Ток, Телеграм. Роблять авторські блоги та шерять їх у соціальних мережах.

– Нам, як і нашим учням, не вистачає живого спілкування, ми хочемо частіше бачитися одне з одним, обмінюватися досвідом і разом чекати свого повернення в Куп’янськ. Кожен ранок намагаюся розпочати зі слів «Доброго ранку, любі колеги». Якщо в спільному чаті не з’являються такі слова, отримую запити, чому і чи все у нас добре, – говорить Галина Фефілова.

Сім з восьми відділів освіти району співпрацювали з окупантами

Наразі Управління Державної служби якості освіти в Харківській області проводить аудити навчальних закладів у громадах, які не були під окупацією. Як повідомила начальниця управління Світлана Вольянська, перевірки закладів у деокупованих громадах заплановані на новий навчальний рік – з вересня.

– Якщо ми зараз будемо вивчати якість дистанційного навчання, наприклад, у Куп’янській громаді, то виникне багато проблем, не пов’язаних з тим, що вчителі погано працюють або директори не контролюють освітній процес. Це пов’язано з іншими, безпековими, речами. У деокупованих громадах складно працювати, там дуже напружена ситуація з точки зору воєнного стану і є психологічна напруга, яка стосується не тільки вчителів, але й батьків та учнів, – зазначає Світлана Вольянська.

Щодо збору статистичної інформації, то працівники Державної служби якості освіти щомісячно збирають проблемні питання, щоб керівник служби міг їх обговорити з Міністерством освіти і науки України чи профільним комітетом Верховної Ради.

До Управління Державної служби якості освіти в Харківській області надходить багато питань щодо куп’янських освітян. Тут пояснили, що для району, в якому сім з восьми відділів освіти пішли на співпрацю з ворогом, добре вже те, що всі працівники були звільнені. А це значить, що подальше працевлаштування педагогів винесене на розсуд місцевих відділів освіти, які вже створені в усіх громадах району, крім Дворічанської, частина якої ще перебуває під окупацією.

Ми запрошуємо інші навчальні заклади з деокупованих територій Харківщини розказати про те, як їм сьогодні працюється.

Обласне медіа «Слобідський край» частково об’єднало свої зусилля та майданчики з «Новим життям» (Близнюки), «Обріями Ізюмщини», «Куп’янськ.City» («Вісник Куп’янщини») та іншими ЗМІ регіону, щоб сприяти широкому розповсюдженню інформації про події на Харківщині.