Згуртовано вирішують проблеми: життя Курилівської громади під постійними обстрілами

Курилівська громада Куп’янського району – одна з найгарячіших точок на Харківщині. Незважаючи на майже щоденні інтенсивні обстріли, які розпочалися з початку року, громада живе і вирішує нагальні проблеми. Зокрема, це вдається завдяки згуртованості людей. Вони ремонтують «дорогу життя», допомагають військовим та одне одному.

Курилівська територіальна громада, яка була деокупована на початку осені 2022 року, піддається ворожим обстрілам майже щодня. По ній били і минулоріч, утім активно гатити окупанти почали із середини січня. Прилітає практично в усі населені пункти ТГ. Найбільше потерпають села, що розташовані на лівому березі річки Оскіл. Це Курилівка і Подоли. Після одного з обстрілів більша частина Курилівки залишилася без світла.

За його словами, в інших населених пунктах громади також є проблеми з електропостачанням. Наразі частина Глушківки сидить без світла. Щоб замінити трансформатор, потрібно три одиниці техніки та 10 людей. Робота займе цілий день. Коли проводяться такі заходи, є вірогідність, що ворог почне гатити в це місце. Також без електрики – 30 % села Подоли. Загалом на 60 % території громади – перебої зі світлом.

Але люди залишаються вдома і не хочуть виїжджати. Станом на 29 березня у громаді проживає близько 3100 людей. 450 осіб – у Курилівці, приблизно стільки ж – у Подолах. У населених пунктах, що розташовані на лівому березі Осколу, дітей немає – була оголошена примусова евакуація. Станом на 29 березня на правому березі річки проживає 58 дітей.

– Батьки відмовляються виїжджати. Приїздив до них, пояснював важливість цього кроку, евакуацію на Закарпаття пропонував, але отримав пов­ну відмову. Вони її висловили в письмовому вигляді, тож діти залишаються на території громади – і це проблема. Втім, села, де вони проживають, найбезпечніші наразі у громаді. Від початку року людей стало менше, але вони їздять туди-сюди залежно від безпекової ситуації. Я не здивуюся, якщо десь протягом місяця у нас збільшиться кількість населення, навіть незважаючи на обстріли. Весна, все почне розквітати – і люди підуть на городи. Загалом курилівчани не хочуть виїжджати, а ті, хто це зробив, якомога швидше бажають повернутися, – розповідає очільник ТГ.

Люди, які залишилися в громаді, не сидять просто так, чекаючи перемоги, а максимально по своїх можливостях її наближають. За словами Олександра Бауліна, мешканці ТГ багато допомагають військовим. Наприк­лад, на початку весни жителі села Сенькове зібрали кошти, аби відремонтувати машину військовим. Крім цього, курилівчани активно донатять на дрони. Гідний приклад у цьому напрямі демонструють освітяни: тільки-но зарплату отримали, одразу задонатили на ЗСУ. Те ж саме роблять і пенсіонери. Також Курилівська громада виділила півтора мільйона на допомогу військовим. Крім цього, в найближчому майбутньому ТГ придбає два позашляховики для Збройних сил України, які стоять на теренах Куп’янщини з першого дня деокупації більшої частини району.

До 8 Березня місцеві школярі підготували понад 50 подарункових наборів для жінок-військових, які боронять Україну.

– У нас на сьогодні відкрито чотири школи, які працюють у режимі онлайн. Це заклади в селах Глушківка, Кругляківка, Подоли та Лісна Стінка. На 8 Березня наші учні з вчителями та працівниками відділу освіти підготували понад 50 наборів ручної роботи для жінок-військовослужбовців. Там дуже красиві картини, намальовані учнями, всілякі дитячі саморобки. Вчителі додавали до цих робіт смаколики: купляли печиво, шоколад, цукерки. Ці подарункові набори я відвозив жінкам-військовим. Їх емоції словами не передати. Деякі не могли стримати сліз. Ми виїхали до однієї з начальниць медпункту військової частини, яка з 2014 року постійно на передовій, так вона просто розплакалася від подарунків, – говорить Олександр Баулін.

За його словами, наразі у школах громади навчаються онлайн понад 400 дітей, більшість з них перебуває в інших регіонах України або за кордоном.

Люди, які залишаються в громаді, гуртуються та вирішують нагальні проблеми разом. Яскравий приклад – ремонт «дороги життя». Це центральна вулиця по лівому берегу Осколу. Дорога протяжністю 25 кіломет­рів іде від Подолів до кордону Борівської громади. Олександр Баулін пояснює: цю дорогу називають так, оскільки нею їде карета швидкої допомоги. Там дуже багато ям, деякі доходили до метра глибиною. Через це медики могли їхати до хворого й годину, а наразі на це витрачають 20 хвилин.

– Цієї дороги майже не було. Ми засипали ями битою цеглою, прогорнули грейдером. Місцеві жителі виходили з лопатами і допомагали. Наразі цією дорогою можна нормально проїжд­жати. Особливо це важливо у випадку оголошення евакуації, щоб люди оперативно могли виїхати, – розповідає начальник Курилівської СВА.

Техніку для ремонту доріг надають ДП «Дороги Харківщини» та місцеве сільгосппідприємство «Мрія». До речі, ті сільгоспвиробники, які перебувають у більш безпечній зоні, на правому березі, сіються всі. На іншому березі теж намагаються це робити.

Як каже Олександр Баулін, комунальної техніки в громаді практично немає, все вкрали росіяни під час окупації.

– Комунальна техніка – це наша потреба номер нуль. Украй важливі трактор, навантажувач та якась невеличка машина з кузовом для підвозу будматеріалів і розвозу «гуманітарки». Ось був «прильот» по Подолянській школі: рятували комп’ютери, інтерактивні дошки та іншу техніку. Все це вивозили завдяки СТОВ «Мрія», комунального транспорту просто немає, – говорить очільник Курилівської громади.

Школа в Подолах пошкод­жена через обстріли. Прилетіло й по Глушківській школі, унаслідок чого була розбита нова котельня, яку запустили наприкінці 2021 року. Загалом у громаді вісім закладів середньої освіти, майже усі вони постраждали. А школи в Курилівці і Курилівці-1 знищені повністю, залишився лише фундамент.

Щодо будинків, то пошкод­жено або знищено близько 40 % приватного сектора ТГ. Людям надають будматеріали, але очільник громади зазначає, що вкрай бракує OSB-плит. Військова адміністрація допомагає господарям пошкоджених домівок у підготовці документів для подачі на «єВідновлення».

– Люди з нашої громади вже отримували кошти і на ремонт будинку, і на купівлю нового житла. Але дуже багато людей не можуть отримати відшкодування, бо в них старі документи, а через «Дію» треба подавати документи за новим зразком. Спочатку на місцях соцпрацівники працюють з власниками житла, збирають усі документи, перевіряють. Ми домовилися з нотаріусом у Харкові, який виділив день для наших мешканців і відновлюватиме їм усі документи. Є в громаді один мешканець, в якого немає ані паспорта, ані військового квитка, ані водійського посвідчення, ані свідоцтва про народження. Все було в будинку, який згорів. Теж проблема, яку треба якось вирішувати. Сільгосппідприємство «Мрія» виділить транспорт, яким ми возитимемо людей до нотаріуса, – каже Олександр Баулін.

Транспортне сполучення – ще одне болюче питання громади. У березні СВА провела перемовини з перевізником, і запустили маршрут з Подолів через Курилівку на Ківшарівку. Цей автобус ходить раз на тиждень. Також військова адмі­ністрація провела перемовини з благодійним фондом «Проліска», щоб вони профінансували грант, який дасть можливість запустити соціальний автобус для мешканців сіл Лісна Стінка, Синиха, Сенькове через місто Куп’янськ до Шевченкового. Проїзд буде безкоштовним.

– Людям потрібен, наприклад, нотаріус, ще якісь справи зробити, або просто змінити обстановку, розвіятися. Ми з перевізниками щодо цього маршруту розмовляли, але дорога сильно розбита. Не кожен перевізник хоче туди їхати, плюс пальне недешеве. Тож нам дуже була потрібна допомога благодійників, які опинилися поруч. Планується, що буде два маршрути: Лісна Стінка – Синиха – Новоосинове – Шевченкове та Сенькове – Куп’янськ – Шевченкове. Думаю, запустимо це сполучення у квітні, – зазначає керівник громади.

У квітні в громаді планується і відкриття територіального центру. З початку повномасштабного вторгнення він не працював, оскільки не було керівника. Наразі його знайшли. Олександр Баулін розповідає, що в громаді дуже багато людей похилого віку, зокрема одиноких. Їм допомагають сусіди, волонтери, працівники військової адміністрації. А тепер цим займатимуться й працівники терцентру, які обслуговуватимуть літніх мешканців, допомагатимуть їм з отриманням пенсії, прибиранням, заготівлею дров тощо.

Магазини є майже в кожному населеному пункті громади. Туди, де їх немає, двічі на тиждень приїжджає автолавка. Аптек у ТГ немає. Постачанням ліків займаються волонтери, СВА, старостати. Мобільні відділення приїжджають у села. Якщо вони кудись не доїжджають, жителів звідти підвозять до того населеного пункту, в якому вони в той день працюють.

З гуманітарною допомогою проблем у громаді немає. Постійно надходять продуктові набори, посуд, ліхтарики тощо. Благодійні організації допомагали місцевим пройти цей опалювальний сезон – надавали людям пелети та гроші на купівлю дров, по 13 тисяч гривень на подвір’я.

– Були певні проблеми цією зимою. Наприклад, ми пізно домовилися з французькими благодійниками щодо пелетів: їх завезли нещодавно, але добре, що вони взагалі є. Однак люди не мерзли взимку. Сухо­стою багато, через «прильоти» побито безліч посадок і лісів, де лежить удосталь сухих дерев. Люди самі ходили і збирали. Якщо це літні жителі, їм допомагали сусіди. Громада в нас дружня, згуртована. Тож узимку були і світло, і газ. Сподіваємося, що й надалі так буде, а лінія фронту найближчим часом відкинеться від нашої громади, – говорить керівник ТГ.

Попри надію на краще, в громаді вже зараз почали готуватися до наступної зими.

– Зараз з усіма благодійниками, які готові співпрацювати, ведемо перемовини, підтягуємо міжнародні організації, аби до середини жовтня закрити це питання. Плюс перестраховуємося власними силами. Бюд­жет наразі в нас не той, що був до повномасштабної війни, але про всяк випадок закладатимемо на це кошти. Громада живе і вірить у перемогу України над ворогом, після якої почнуться відновлення і розквіт України, – зазначає начальник Курилівської СВА Олександр Баулін.

Якщо ви маєте можливість допомогти жителям Курилівської громади OSB-плитами та комунальною технікою, звертайтеся до начальника Курилівської сільської військової адміністрації Олександра Бауліна за номером телефону: (067) 575 18 42