Допомога ЗСУ, розвиток культури та підтримка молоді: ким пишаються в Малинівській громаді

Кліпи та новий колектив

«Осучаснила культурне життя громади», – так характеризує роботу директорки Центру культури та дозвілля Анастасії Пугачової, яка обійняла цю посаду у вересні 2023 року, начальник Малинівської сільської військової адміністрації Микола Семер’янов.

– У неї є прагнення і самій розвиватися, і розвивати культуру в громаді. Наразі Настя сформувала іншу команду в будинку культури. Створили вокальний колектив Mal’Divy – малинівські дівчата. Вже бачили їхні виступи, дуже професійно. До різних свят записують ролики, показують на сторінках у Facebook. Був день села Мосьпанового, виїжджали туди з концертом, людям сподобалося. Анастасія внесла щось нове в культурне життя громади. Її роботою задоволені і діти, і дорослі, – підкреслює очільник громади.

З появою Анастасії Пугачової в Центрі запрацювали гуртки, які не функціонували декілька років. Поновився хореографічний гурток, створили вокально-дитячий гурток, з’явилася студія звукозапису. Запросили професійного звукорежисера. Крім цього, Анастасія створила сторінку Центру культури та дозвілля у Facebook, яка наповнюється різним контентом. На базі Центру є бібліотека, де працює гурток для дітей дошкільного віку, – вирізають, клеять тощо.  

– На жаль, більшість того, що ми напрацьовуємо, іде тільки в соцмережі, оскільки ми не можемо організовувати великі концерти зі зрозумілих причин. Знімаємо ролики та кліпи. Здебільшого спрямовуємо цей контент на підняття духу, патріотичне виховання. Були відгуки від військових, яким присвячуються наші роботи, їм сподобалося. Також робимо відео до різних свят, – розповідає Анастасія Пугачова.

Директорка Центру культури та дозвілля Анастасія Пугачова (ліворуч) зуміла за цей рік перезавантажити культурне життя громади/Фото: Малинівська СВА

Щоб робити якісний контент, потрібне сучасне обладнання. І воно в Малинівці буде – завдяки перемозі проєкту зі створення студії відео- та аудіозапису в рамках програми DOBRE. Професійна апаратура покращить якість надання послуг. За словами Анастасії, є думки щодо створення Youtube-каналу. Вона вважає, що це дасть потужний старт, аби розвивати молодь. Нова студія відкриється в січні 2025 року.

– Зараз діти на дистанційному навчанні, вони перестали спілкуватися одне з одним, не знають підходів один до одного. Слава Богу і ЗСУ, що багато діточок мають змогу відвідувати наші гуртки, які безкоштовні. Це принципова позиція керівництва громади. Культурний фронт будемо розвивати, підтримуватимемо молодь, адже це наше майбутнє. Хочеться, щоб якнайвидше пройшов великий концерт під мирним небом до Дня Перемоги. Ось це найголовніше, – зауважує Анастасія Пугачова.

Значно покращується здоров’я

Розвитком молоді активно займається вчитель математики Малинівського ліцею № 2 Михайло Наточій, який з 2011 року веде гурток «Спортивне орієнтування». Серед його вихованців є і чемпіони України, і майстри спорту, і кандидати в майстри спорту.

– У мене є хлопці-випускники, які зараз служать, вони знають топографічну підготовку й діляться своїми знаннями з іншими. Буває таке, що проводять військові інструктажі, а хлопці можуть цих інструкторів ще доповнити й навчити. Мої вихованці набагато впевненіші, оскільки знають, як рухатися, і можуть повести за собою інших людей. Вони впевнені, що впораються з поставленим завданням. Бувало таке, що навіть з оточення виводили людей, – каже Михайло Наточій.

Учитель вважає, що спортивне орієнтування приносить велику користь дитині, оскільки тут вона постійно в русі й на свіжому повітрі. Траплялося, що в гурток приходить хвороблива дитина, а за рік-два її здоров’я значно покращується. Також розвивається швидкість прийняття рішень. Коли проходиш дистанцію, треба дуже швидко приймати рішення, яким шляхом бігти. Це все переноситься на звичайні життєві ситуації.

Цьогоріч Михайлу Наточому телефонувала його випускниця, яка зараз вчиться на програміста в одному з харківських університетів. Дівчина дякувала тренеру за те, що займався з нею. Гурток їй допоміг, оскільки зараз потрібно ухвалювати нестандартні рішення. Учитель каже, що це все відбувається непомітно, але з часом отримані навички стають у пригоді.

Наразі в гуртку займаються 15 дітей віком від 10 до 16 років. Цьогоріч прийшли кілька п’ятикласників, серед яких є і ВПО. Вони втягуються і фізично, і морально, беруть приклад зі старших. Тренер каже, що наразі є певні проблеми – відсутність обласних змагань і те, що не всюди, як раніше, можна проходити дистанції через мінну небезпеку.

Серед вихованців Михайла Наточого (праворуч) –  чемпіони України, майстри спорту та кандидати в майстри спорту/Фото: Михайло Наточій

У 2024 році вихованці Михайла Наточія брали участь у чемпіонатах України та обласних змаганнях на Полтавщини, де посідали призові місця.

– Наразі не можна сказати, що Михайло Наточій – легенда Малинівки. Він ще молодий, але точно на шляху до цього статусу. У гуртку в нього багато дітей, які посідали перші місця і в області, і в чемпіонаті України. У нього є бажання, він створений для цього, – вважає очільник Малинівської громади Микола Семер’янов.

До повномасштабного вторгнення у громаді була «Премія голови». Її виплачували дітям, які посідали призові місця на олімпіадах зі шкільних предметів на обласному рівні. У 2025 році її буде відновлено. Номінувати будуть і призерів спортивних змагання. До 24 лютого 2022 року дитина протягом року щомісяця отримували 700 гривень. «Зараз точно цифру назвати не можу, але це, звісно, серйозна мотивація для дитини», – каже Микола Семер’янов. 

Підтримка військових

Такий розвиток насамперед відбувається завдяки Збройним силам України, які стримують навалу ворога. Свою вдячність їм жителі Малинівської громади висловлюють через активну допомогу захисникам.

Анна Герасимова з Малинівки має свій павільйон з одягом. Жінка волонтерить з перших днів війни. Згадує, як до неї приїжджали люди з Балаклії, Пролісного (колишнє Чкаловське) й інших на той момент окупованих населених пунктів Харківщини, яким не було що вдягти. Вона їхню проблему вирішувала. Таке саме ставлення було й до місцевих жителів. Пані Анна намагається допомогти всім, хто цього потребує, але найбільшу увагу приділяє підтримці ЗСУ.

Коли почалося повномасштабне вторгнення, на блокпостах захисникам давали одяг, частували домашньою їжею. Багато людей долучалося до цього. Тепер Анна Герасимова з земляками збирає продукти для військових раз на місяць-півтора.

Також передавали речі для поранених у госпіталь на Дніпропетровщині. Окрім цього, волонтерка постійно намагається вирішити буденні проблеми наших захисників.

– Одного разу до мене зайшли військові, один з них був без руки. Як я зрозуміла, їх старший захотів придбати одяг для побратима, який втратив кінцівку. Той каже, що не треба, і вийшов. Підходжу до хлопців, питаю: «У чому проблема, у нього що, грошей немає?». Вони кажуть: «Так». Відповідаю: «Не питання». Дала йому безкоштовно все, що потрібно: шкарпетки, штани, футболку тощо. У мене для ЗСУ та сімей військових діє знижка 10 відсот­ків. Також щомісяця переказую на потреби військових мінімум п’ять тисяч гривень, – каже Анна Герасимова.

Її 95-річна бабуся Анна Перепелиця теж за можливості допомагає ЗСУ. Шила подушки та готувала деруни. За словами онуки, пенсіонерка готова й зараз шити подушки, якщо нададуть матеріал.

– Я насправді кожному військовому готова в ноги кланятися за те, що вони боронять нашу країну. Вважаю, я зобов’язана їм допомагати й робитиму це надалі. У волонтерській діяльності мене дуже підтримує мій чоловік Олексій Топчий, без нього у мене нічого б не вийшло, – каже волонтерка.

Подарунок від військових

Одна з тих, хто долучається до зборів пані Анни, – це Галина Бобкова з Малинівки. Вона передає випічку. Волонтерством жінка почала займатися з вересня 2022 року, на це її надихнула старша донька. Починала з пиріжків для військових, а наразі випікає багато всього: торти, піци, печиво тощо. Цим вони займаються із сусідкою та подругою Іриною Ковальовою. Спочатку кожна сама по собі, а зараз об’єдналися.

Галина Бобкова та Ірина Ковальова/Фото: Малинівська СВА

– Хлопці дякують, вони задоволені. Підписаний прапор передали, подяки теж є від них. Військові з Донецького напрямку дуже полюбляють пампушки з часником, а захисникам, які боронять нас на Харківщині, більш до вподоби солодке. Хлопці зі Слов’янського напрямку привезли мені електричну духовку в подарунок. У мене вже дві є, це третя, тепер швидше готуватиму, – розповідає Галина Бобкова.

Крім випічки, жінка за можливості намагається задовольняти й інші потреби захисників. Наприклад, зараз робитимуть міні-буржуйки з балонів з-під фреону. Перед цим передавали окопні свічки.

– У мене питають: «Навіщо мені це все потрібно?» А хто, як не ми? Це найменше, що можемо для них зробити. Безумовно, й надалі військовим допомагатиму. Все залежить від сил та здоров’я, але все одно будемо робити, – зазначає жінка. 

Випічка для ЗСУ/Фото: Малинівська СВА

Хлопці задоволені

Як і пані Галина, радує захисників домашньої їжею ще одна жителька Малинівки Валентина Іванченко. У вересні 2022 року вона їздила до свого чоловіка-військового в Херсонську області. Бачила, в яких умовах доводиться перебувати військовим. 7 жовтня 2022 року чоловік Валентини загинув, а з грудня вона почала волонтерити.

– Здебільшого намагаємось чимось домашнім погодувати хлопців. 2022 рік був важким щодо харчування військових, зараз уже більш-менш налагодилося. Та привезти щось домашнє – це все одно для них радість. Хтось із земляків допомагає грошима, хтось – продуктами, хтось – консервацією. Я купляю продукти й потім розподіляю: хтось готує котлети, хтось – голубці тощо. Готуємо випічку, шубу, холодець, млинці, вареники та багато іншого, – розповідає пані Валентина.

Валентина Іванченко/Фото: Малинівська СВА

Жінка сама їздить до військових і передає їжу, в цьому їй допомагають волонтери з Харкова. В основному вона підтримує хлопців на Куп’янському та Донецькому напрямках.

– Від хлопців є офіційна подяка. Але для мене подяка – коли хлопці задоволені. Вони дуже на нас чекають, радіють, коли приїжджаємо. В основному готуємо, але якщо є інші запити, за можливості намагаємося допомогти, – говорить Валентина Іванченко.

Микола Семер’янов каже, що ці жінки – Анна Герасимова, Галина Бобкова та Валентина Іванченко – лідери волонтерського руху Малинівської громади.

– Ми пишаємося своїми людьми: і волонтерами, і Анастасією Пугачовою, і Михайлом  Наточім. Класно, що вони живуть у нас і приносять користь як громаді, так і всій Україні. Волонтери до нас звертаються, ми допомагаємо їм олією, борошном тощо. Загалом які речі потрібні, їх і даємо від громади. Цьогоріч 12 мільйонів 800 тисяч гривень субвенції виділили з місцевого бюджету для захисників. Це різним частинам, різним бригадам. Також передали три автомобілі для наших військових. Безсумнівно, у наступному році продовжимо підтримувати ЗСУ, – зазначає начальник Малинівської селищної військової адміністрації Микола Семер’янов.