Як в Осколі окупанти пропонували сільському голові здати громаду

Про це медіа «Слобідський край» повідомив начальник Оскільської сільської військової адміністрації Геннадій Загоруйко.

Рашисти окупували майже всю територію Оскільської громади, 95 %, це 25 сіл. Під контролем ЗСУ перебувало тільки село Вірнопілля, а села Довгеньке, Бражківка та Сулигівка переходили з рук у руки.

– 24 лютого у людей була розгубленість, утім масового виїзду з громади в перші дні війни не було, – згадує начальник Оскільської сільської військової адміністрації Геннадій Загоруйко. – На початку березня рашисти окупували Комарівку і Миколаївку, згодом – Капитолівку. Потім були бої за Оскіл. У підсумку орки захопили майже всю територіальну громаду. Лінія фронту проходила через Студенок, Яремівку, Бражківку, Малу Комишуваху, Вірнопілля, Заводи. В цих селах проводилася часткова примусова евакуація. В решті населених пунктів організованого виїзду не було, оскільки думали, що загарбники пройдуть повз нас до кордону з Донецькою областю. Загалом люди виїжджали хто як міг: хтось виїхав до підриву переправ, хтось переправлявся на човнах, а хтось ще в інший спосіб вибирався на підконтрольну Україні територію.

З початком бойових дій Оскільська сільська рада не припиняла свою роботу. Вирішувалися питання забезпечення продуктами, паливом, медикаментами, евакуації населення.

–  Зі мною на зв'язок вийшли рашисти, приславши СМСку з пропозицією: «Виганіть нацистські війська, здайте населені пункти і не доводьте до гуманітарної катастрофи». Вони знали мій телефон і де я живу. І перша хата, куди вони заселилися при окупації села Оскіл, була моя, – згадує Оскільський сільський голова.

Відповідно до розпорядження начальника Харківської обласної військової адміністрації від 05.03.2022 № 11в/дск «Про дії сільських, селищних, міських голів, депутатів органів місцевого самоврядування, членів виконавчих комітетів, посадових осіб місцевого самоврядування при загрозі захоплення/ окупації території громади, захопленні адміністративних будівель», Геннадій Загоруйко виїхав з Оскільської ТГ, а районним  керівництвом було визначено подальше місце перебування і режим його роботи.

Без огляду на те, що сільський голова був за межами рідної ТГ, про людей ніхто не забував. Допоки було можливо, жителям окупованих територій та евакуйованим передавали гуманітарну допомогу. Через Печенізьку дамбу пересилали ліки. Люди виходили на зв'язок, складали перелік потреб, і їм через волонтерів передавали посилки. Та не всі ці пакунки дійшли до мешканців. Як каже начальник Оскільської сільської військової адміністрації, загарбники не розбиралися, що це за препарати, і просто викидали у воду.

–  Наразі частина людей, яка була в окупації, дивляться на мене з докором та кажуть, що я їх кинув. У цій війні у кожного свій фронт. Мій полягав у збереженні територіальної громади. Доводилось допомагати не лише жителям окупованих територій (близько 3 тис.), а й опікуватися тими, хто евакуювався (6,5 тис. чоловік). Необхідно було організувати адміністративну роботу. Проводилися засіданні виконкому, видавались довідки, матеріальні допомоги на лікування. Був закінчений навчальний рік, дітям видано документи про освіту, вчасно розпочато новий навчальний рік, збережено мережу закладів, педагогічний та учнівський колективи. Крім цього, під час окупації організували роботу медицини, територіального центру соціальної допомоги. Соцпрацівники, що залишилися в окупації, отримували зарплату на картки. Вони не пішли в терцентр, створений рашистами, але продовжували обслуговувати своїх підлеглих. Робили вони це практично підпільно. Було важко, але наша громада вижила, – каже Геннадій Загоруйко.

Нагадаємо, в середині літа ми розповідали, як живе Оскільська громада під окупацією. Тоді загарбники змушували місцевих жителів за пайки розбирати завали. А після звільнення ТГ сільська рада почала приймати заяви мешканців про пошкоджене житло.

Більше новин села Оскіл та інших населених пунктів громади читайте на нашому сайті.