Від «сірої зони» до відновлення: як змінилася Роганська громада за два роки війни

Роганська громада пережила інтенсивні ворожі обстріли, була в «сірій зоні». А після того, як ЗСУ відтіснили ворога на безпечну відстань, у червні 2022 року тут розпочалися відновлювальні роботи. Що вдалося відбудувати та створити за цей час – читайте в матеріалі.

Близько дев’ятої ранку при в’їзді до селища Рогань уже вирує робота – машини обережно об’їжджають ділянку дороги, яку ремонтують два чоловіки. Селище зустрічає прибраними тротуарами та зоною відпочинку. Тут розташовано одразу з десяток різних магазинів, біля яких скупчуються люди, щоб випити ранкову каву.

Боковим зором помічаю щось дуже яскраве та велике – нещодавно на одному з підприємств з’явився великий мурал «Вільна». До створення патріотичного стінопису доєдналися місцеві волонтери, підприємства та активісти. Начальниця Роганської селищної військової адміністрації Марія Черненко зазначає, що на першому місці наразі стоїть відновлення інфраструктури, економіки та забезпечення безпеки громадян. Утім, забувати про культуру, мистецтво та творчість не можна. 

Далі, під час поїздки громадою, я неодноразово почую від місцевих жителів: «А ви бачили наш новий мурал у Рогані? Обов’язково його сфотографуйте та покажіть у ЗМІ». 

Найбільше обстрілів припало саме на центр громади – Рогань. Коротенькою прогулянкою селищем практично не знайшла відгомону війни – річ у тому, що більшість знищеного окупантами вже відновили. Загалом у ТГ було пошкоджено близько 630 приватних будинків і 57 багатоповерхівок.

– У нас у громаді три ліцеї. Вони всі постраждали від обстрілів, якщо брати до статистики пошкоджені вікна. Утім, ми одразу взялися за консерваційні роботи, зберегли та відновили всі заклади, – каже спеціаліст із безпеки в освітньому середовищі Станіслав Приходько.

Наразі в Рогані триває відновлення одного багатоквартирного будинку. Окупанти били по ньому з танків, один з під’їздів довелося відновлювати практично з нуля. Там установили нові вікна, перекрили частину даху. У відновленому будинку вже буде електропостачання, водопостачання та індивідуальне опалення.

Ще один пошкоджений будинок відновлюють у селищі Докучаєвське, яке також значною мірою постраждало від обстрілів. У будинку міняють перекриття, систему опалення, водопостачання, каналізацію, а також утеплюють фасад.

На ремонт цих двох об’єктів – у Рогані та Докучаєвському – виділили понад 30 мільйонів гривень з фонду ліквідації наслідків збройної агресії.

Утім, є в громаді ще один багатоквартирний будинок, який відновлювати не будуть.

– У цьому будинку чотири квартири та дуже великий бюджет на їх відновлення. Відбудовувати його вийде набагато дорожче, ніж люди подадуть заяви на отримання сертифіката за знищене майно. Жителі будинку роз’їхалися, хтось за кордон, хтось до родичів, – каже Марія Черненко.

Наразі громада своїм коштом будинки не відновлює – долучає власників пошкодженого майна до програми «єВідновлення», а також має підтримку від різних партнерів.

У центрі Рогані видніється пошкоджена ворожими снарядами водонапірна вежа, яку наразі ремонтують. Під час активних бойових дій вона, як і інші вежі громади, дуже сильно постраждала – окупанти прицільно їх руйнували. Загалом з інфраструктурних об’єктів пошкоджено чотири трансформатори, газорозподільча станція, дві котельні, чотири водонапірні вежі, каналізаційна помпова станція та частина мереж, які не витримали вибухової хвилі та непритаманної вібрації.

– Усі наші водонапірні вежі відновлені за кошти міжнародних партнерів. Остання та найбільша Роганська вежа відновлюється завдяки допомозі французького фонду Solidarités, – каже Марія Черненко.

Також вона зазначає, що відновлюють систему водопостачання з використанням сучасних технологій. Підсилюють конструкцію фундаменту, збільшують об’єм і висоту вежі. Це дозволить забезпечити найвіддаленіші та найвищі багатоповерхівки стабільним тиском у системі водопостачання.

Окрім усіх вищезгаданих об’єктів у Роганській громаді ведуться ремонтні роботи в найпростіших укриттях. Саме зараз ремонтують підвальне приміщення Будинку культури та однієї з багатотоповерхівок Рогані. 

– Для нас дуже важливо забезпечити укриття в кожному населеному пункті громади. Щоб люди мали поруч таке безпечне середовище, – зазначила Марія Черненко.

У Будинку культури половину підвального приміщення вже відремонтували, в іншому також тривають роботи. Наразі це укриття може вмістити 120 осіб. 

Під час знімання репортажу на об’єкті працювало двоє будівельників. 

– Четвертий день тут тільки працюємо, а скільки людей до нас було, навіть не знаємо. Ми не на весь комплекс робіт залишаємося, а робимо тільки стіни, стелю, а потім уже тут будуть інші фахівці, – каже один з будівельників.

Паралельно з ремонтом підвального приміщення в самому Будинку культури життя кипить: проходять заняття, тренінги з дітьми, гурткова робота. 

– У нас працюють Гончаренко центр і Save The Chidren. Коли лунає тривога, ми спускаємо дітей вниз і там продовжуємо заняття, – каже директорка Гончаренко центру Оксана Осова.

На початку повномасштабної війни жителі Рогані ховалися в підвалах під багатоповерхівками. Інтенсивні обстріли не дозволяли людям залишати сховища, тому більшість жителів залишалася там цілодобово. 

– Коли до нас наблизилась лінія фронту – були вимушені сидіти в цьому підвалі. Світла не було, люди виходили на вулицю, щоб приготувати їжу на вогнищах, а потім поверталися, – розповідає начальниця Роганської СВА Марія Черненко.

Біля самої багатоповерхівки на лавці сидять дві жінки, вони кажуть, що на початку повномасштабного вторгнення цей будинок дуже постраждав від обстрілів.

– Тоді під обстрілами в усіх шести під’їздах не було вікон взагалі. Тож ми всі сиділи в укритті – і з дітьми, і з собачками, і з котиками тут сім’ї були. Багато тоді людей виїхало, порожньо було на вулицях, а зараз уже більшість повернулася. У нас, до речі, всі вікна вставили, ремонт зробили – тут спрацювали добре, – зазначає жителька багатоповерхівки Людмила.

Питаю у жінок, чи користуються вони наразі цим укриттям. 

– Ми бачили, що тут ремонт триває, будівельники ходять. А щоб хтось спускався туди під час тривоги – не бачили. То з нашими тривогами там жити треба, – сміється пані Людмила та додає: – Я взагалі далеко не ходжу, у мене хворі ноги.

Відновлення громади – це не лише ремонт пошкоджених об’єктів, а й відкриття нових, значущих для населення центрів. Тож далі ми прямуємо до Центру надання соціальних послуг у селищі Докучаєвське. Тут наразі працюють декілька проєктів, які запустилися під час великої війни. Фахівчині ЦНСП розповідають, що за час війни жителі громади стали набагато ближчі до соцсфери. Річ у тім, що саме цей заклад надавав допомогу під час інтенсивних обстрілів у Докучаєвському. Крім того, наразі в закладі можна отримати психологічну допомогу та й просто прийти і поговорити з адміністраторами про життя.

– Перші місяці війни ми майже не виходили з підвалів, дуже сильні були обстріли. Ми були відрізані від Харкова, зачинені всі магазини, не працював транспорт. Але до нас привозили гуманітарну допомогу, а ми її потім всім відділом видавали людям, – розповідає фахівчиня з соціальної роботи Центру надання соціальних послуг Олена Мирончук.

Її колега Олена Букарєва додає, що в Докучаєвському було дуже багато пошкоджень. 

– Коли прилетіло дуже сильно на одну з наших вулиць, ми всі зібралися та допомагали постраждалим. Загалом було багато вибитих вікон, дверей, пошкоджених дахів. Але сьогодні всі будинки вже відновлені, – зазначила вона.

Поруч із ЦНСП гуртожиток, де наразі мешкають понад 200 переселенців з «гарячих» громад Харківської області, які були евакуйовані сюди після 10 травня 2024 року. 

– У нас тут є і люди похилого віку, і особи з інвалідністю – вони під нашим соціальним супроводом. Багато хто з них не може виїхати до Харкова, оформити якусь допомогу чи документи. Також вони в нас підпадають під програму догляду вдома. Є і багатодітна родина з «гарячого» району, яка також під нашою опікою, – зазначає Олена Букарєва.

Під час повномасштабної війни у Роганській громаді відкрилося денне відділення соціально-психологічної підтримки. Будівля, де воно розташоване, ще не повністю відремонтована – там планують відкрити ще декілька соціальних установ.

– Це була моя мрія, щоб з’явилося таке відділення. Для цього треба було написати проєкт, але чомусь я завжди його відкладала, і тільки під час повномасштабної війни зрозуміла – зараз або ніколи. І це було таке здивування, коли проєкт переміг і нам допомогли його реалізувати, – каже начальниця відділу соціально-психологічної роботи із сімʼями та дітьми Альона Войналович.

Відділення підтримки працює з дітьми від 3 до 18 років, які постраждали від війни. Утім, тут проводяться тренінги й з батьками, які потрапили у складні життєві обставини. 

На сьогодні заняття проводяться індивідуально, а до кінця літа такі тренінги планують робити й у групах. 

До речі, у створенні центру допомагали місцеві жителі. Вони розбирали покинуті приміщення, виносили сміття, приносили меблі та навіть техніку.

До роботи в центрі долучилися і юні місцеві жительки – Соня та Маргарита. Дівчатка кажуть, що завдяки цьому вони знайшли нових друзів. 

– На початку війни в нас було дуже страшно, особливо коли були ворожі літаки. Дітей тоді небагато залишилося, в основному всі виїхали з батьками, а тепер уже повернулися. Я ходила на заняття один раз на тиждень, потім залишалася допомагати прибирати. Згодом запитала в Альони Петрівни, чи можна мені приходити в інший час, коли займаються молодші дітки, і вона дозволила. Так я почала тут волонтерити, я дуже люблю дітей і доглядаю за ними, – розповідає Соня.

Маргарита – друга волонтерка, – мріє в майбутньому працювати в соціальній сфері. 

– Мені дуже подобається взаємодіяти з дітьми. Волонтерство тут допомагає в соціальному плані. Через дистанційне навчання ми дуже мало спілкувалися з друзями, а тут у мене немає дефіциту спілкування, – зазначає Маргарита.

Альона Войналович каже, що тепер стосунки між однолітками вийшли на новий рівень. В усіх юних відвідувачів є доступ до загальних чатів у соцмережах, де вони спілкуються, жартують і планують зустрічі. 

– Коли в нас були обстріли, діти писали одне одному та питали, чи все добре. Вони об’єдналися та хвилювалися один за одного. Дуже важливо, щоб спілкування відновилося, – зазначає вона.

Під час війни у Роганській громаді запрацював і Центр допомоги жертвам домашнього насильства. Наразі заплановано ремонт приміщень, які стануть кризовими кімнатами. Там жертви насильства зможуть жити певний час. З ними працюватимуть психологи. За словами спеціалістів Роганської громади, зазвичай протягом доби після скоєння домашнього насильства жертва змінює свої показання та забирає заяву з поліції. Це відбувається під впливом кривдника, і далі насильство продовжується. Насамперед людину, яка постраждала, необхідно вивести з небезпечної ситуації та надати їй прихисток, де вона почуватиметься безпечно. Крім того, планують працювати й із самими кривдниками.

– Щодо кривдників діятиме корекційна програма. Будемо вчити їх контролювати свої емоції та поводитися чемно. Утім, наразі є проблема з психологами, їх дуже мало, – зазначає директор Центру надання соціальних послуг Роганської селищної ради Віталій Нещеретний.

За словами завідувачки відділення соціальної роботи Неллі Михайлової-Сапелкіної, наразі до Центру приходять жінки для консультацій. Для цього навіть не потрібен протокол від поліції про те, що відбулося домашнє насильство.

– Вони просто приходять і розповідають про свою проблему. Адміністратор скеровує їх до психолога або юриста. Залежно від запиту людини ми надаємо допомогу, – каже фахівчиня.

На думку працівників Центру, такий підхід допоможе людям зрозуміти, що вони потрібні громаді.

До речі, аби людям було зручно отримати весь спектр послуг в одному місці, у Докучаєвському облаштували офіс поліцейських офіцерів громади. Зробили це завдяки проєкту «Відновлюємо нашу громаду разом!» Обов’язковою умовою реалізації відновлення офісу була участь місцевих жителів. 

– Потреба в офісі, де працюватимуть офіцери громади, виникла вже давно. Не було приміщення, де вони могли б приймати громадян, проводити зустрічі з громадськістю, – розповіла заступниця начальника відділу економічного розвитку, інвестицій, міжнародної співпраці, комунікації та туризму виконавчого комітету Роганської селищної ради Тетяна Максимова.

До ремонту долучилися не тільки місцеві жителі, а й самі офіцери громади. Всі разом прибирали майбутнє приміщення офісу, а меблі для нього були придбані за кошти партнерів.

Ще один проєкт, який реалізували завдяки співпраці з місцевими жителями, – «Облаштування спортивного майданчика».

– Потреба виникла через те, що частина Рогані відокремлена від основної частини селища автомобільною трасою. Це створює проблему для всіх мешканців селища, адже щоб скоротити шлях до інших частин громади, діти й дорослі перетинали автомобільну трасу з інтенсивним рухом, що було небезпечно. Хоча є довший, але безпечніший маршрут. Місцева ініціативна група, у яку ввійшли наші активісти та волонтери, вирішила зробити новий майданчик, облаштований для воркауту. Були сумніви, чи взагалі долучатись до цього проєкту, адже мета полягала в залученні мешканців, плануванні відновлення громади, співпраці влади та громади в умовах воєнного часу. Проте результат нас щиро порадував – ми змогли об’єднати зусилля багатьох активних громадян, які спільно працювали над реалізацією концепції. Це показало, що навіть у складні часи можна досягти значних успіхів завдяки єдності та співпраці, – зазначила Тетяна Максимова.

Ми створили цей матеріал як учасник мережі «Вікно Відновлення». Все про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win.