Лікують людей та шиють білизну: як переселенці залучені до життя Сахновщинської громади

Діяльність волонтерської організації «Гуманітарний хаб» у Сахновщинській громаді розпочалася з однієї пластинки пігулок. Таблетки для людини, яка їх потребувала, передала керівниця організації Руслана Корінна.

– У перші три дні війни в нас у Сахновщині повністю спустошили аптеки. На четвертий-п’ятий день до мене дійшла інформація, що людина шукає ліки, без яких не може жити. Я цей препарат колись купляла, він мені не підійшов і лежав вдома. І я, звісно, його просто віддала. А потім до нас приїхала інсулінозалежна дівчинка. Вона з батьками тікали з підвалу в Харкові без інсуліну. І її батько через когось зв’язався зі мною, щоб дізнатися, де знай­ти інсулін. Я потім кинула клич у соціальних мережах, знайомі дівчата шукали потрібне в аптеках Краснограда, Дніпра, Полтави. А потім пішло-поїхало, – згадує Руслана Корінна.

Допомога пенсіонеру з Барвінкового

«Гуманітарний хаб» має кілька напрямів роботи. Перший – це робота гуманітарного кабінету: видача медичних препаратів внут­рішньо переміщеним особам та пільговим категоріям місцевих жителів. Видача інсуліну безкош­товна для всіх громадян за наявності рецепта та у разі неможливості отримання за програмою «Доступні ліки».

– У середині травня до нас приїхала родина з Барвінкового. Там дідусь, йому більше 75-76 років, він учасник ліквідації аварії на ЧАЕС. У нього цироз печінки. Й у чоловіка на фоні стресу загострилася хвороба, а лікувати його родині не було за що. А ми на початку своєї діяльності через волонтерів з Дніпропетровщини отримали препарат для онкохворих. Там вийшла накладка, його прислали з двох місць, і одна упаковка не знадобилася. А це дуже серйозний, дорогий препарат. Ми проконсультувалися з лікарем, і препарат ідеально підійшов дідусю. Він дуже був зворушений цим, плакав, йому, звісно, краще стає. Крім того, є ще хороший препарат з гуманітарних імпортних для цього чоловіка, думаю, що повністю його пролікуємо, – ділиться керівниця «Гуманітарного хабу».

На базі волонтерської організації працює гуманітарний склад гігієнічних речей та продуктового павільйону. Це видача й адресна доставка продуктів харчування, засобів гігієни та текстильних виробів. Також волонтери організували пункт видачі одягу (для дітей та дорослих) та пункт прокату, де люди безкоштовно в користування на місяць можуть узяти транспорт для дітей, спецзасоби для людей з інвалідністю, побутову техніку.

– Усі наші запаси поповнюються або гуманітарною допомогою, або нашими місцевими жителями. До нас десятки тонн «гуманітарки» приїжджало зі Львова. Там були гігієнічні засоби, текстиль, одяг, продукти, а також амуніція для ЗСУ. Активно допомагають і місцеві жителі. Вони приносять ліки, одяг, побутову техніку тощо. Також долучаються і місцеві підприємці. Наприклад, один з них нам дав 60 літрів олії, яку ми розфасували і роздали, – розповідає волонтерка.

Читайте також: Проблеми з житлом, готівкою і пальним: як в умовах війни живе Сахновщинська громада

Безстрашний «Маестро»

Також постійно «Гуманітарний хаб» відвозить необхідне бійцям на передову.

– Наприкінці квітня возили вантаж на передову. Дітки з нашого садка разом з батьками та вихователями дистанційно зробили обереги у вигляді янголят і написали листа захисникам. І ми тоді відвозили нашим воїнам форму, турнікети, також передали цю посилку від малечі. Бійців це дуже підбадьорило і зворушило. А возив цей вантаж «Маестро». Ми його так назвали, оскільки він не боїться їздити в найгарячіші точки, – ділиться Руслана Корінна.

«Маестро» – це місцевий бізнесмен Артем Покровський, який має меблеве підприємство.

– Він з нами волонтерить від самого початку, багато людей вивіз з-під обстрілів. І найперший його рейс був за нашим лікарем-невропатологом, який живе на Салтівці у Харкові. Артем тоді потрапив під обстріл, уперше був у таких умовах, дуже злякався. Після цього бойового хрещення він щодня в рейсах, часто їздить на передову. Безстрашний хлопець, – зазначає волонтерка.

Наразі через проблеми з пальним виїздів у чоловіка небагато, втім Артем не сидить без діла, а допомагає людям за своєю спе­ціальністю.

– Трапляються такі випадки, коли люди заселяються у порожній будинок. Їм через сарафанне радіо знаходять, наприклад, якусь стару шафу чи інші меблі. І от Артем, маючи здібності та матеріали, реанімує ці речі, які ми безкоштовно віддаємо людям, – розповідає керівниця волонтерської організації. – Дуже допомагає нам і син голови Сахновщинської громади Олександр Суєцький. У нього є мікроавтобус, чоловік займається перевезеннями. Він не сказати, що з нами в команді, але ніколи не відмовляє в допомозі. Треба чи меблі перевезти, чи «гуманітарку» доставити, Олександр завжди погоджується, за що йому велике спасибі.

Читайте також: «Чотири дні пили воду з калюжі»: кому і як допомагають волонтери в Сахновщинській громаді. Фото, відео

Фотосесія на пам’ять

У волонтерської організації є фонд, який наповнюється внес­ками винятково місцевих. Було навіть таке, що через онуку частину своєї пенсії передала 87-річна пенсіонерка. Зібрані гроші йдуть на різні потреби.

– У 20-х числах квітня до нас приїхала дівчинка 16 років з Ізю­ма, у неї пієлонефрит – тяжке захворювання нирок. Їй терміново потрібно було лікування, і ми за ці кошти дівчині закупили всі необхідні препарати. Через деякий час зв’язувалися з мамою цієї дівчини, цікавилися її самопочуттям. Вона сказала, що все в порядку, поки допомога не потрібна, але за потреби вона може до нас звернутися, – каже Руслана Корінна.

Волонтерська організація організувала за допомогою лікарів-переселенців роботу гуманітарного медичного центру, де надаються кваліфіковані консультації спеціалістів, зокрема з виїздом додому. Там приймають терапевт-кардіолог, травматолог, масажист та два невропатологи. Один з них уже поїхав у Харків, але на вихідних буде приїжджати. Пацієнтів дуже багато. ВПО обслуговуються безкоштовно, а місцеві – за системою донатів, тобто відсутня фіксована оплата, людина дає на свій розсуд, навіть пару гривень.

Також ВПО долучилися до шиття білизни та футболок для ЗСУ.

– Ще помітили у роботі з людьми, що катастрофічно не вистачає постільної білизни, тому що людей багато, а постільне із собою вони не беруть. Тому відкрили гуманітарний цех з пошиття постільної білизни для ВПО та футболок для захисників. Цим займаються дві швачки з числа переселенців, одній з них допомагали привезти швейну машинку з Харкова. На тканину збирали кошти, гроші давали в основному місцеві аграрії. Білизну роздаємо не тільки ВПО, а й тим, хто її потребує – тероборона, ДСНСки тощо, – ділиться волонтерка. 

«Гуманітарний хаб» разом з ВПО організували благодійний творчий проєкт «РОЗКВІТНЕ ЗЕМЛЯ». В його рамках зробили безкоштовну фотосесію для родини переселенців з Харкова. Світлини роздрукували та в рамочках подарували цій сім’ї на пам’ять. Руслана Корінна каже, якщо фотограф не поїде назад у Харків, такі фотосесії можна проводити і надалі.

– Цей проєкт об’єднав у собі одразу дві мети: цими чарівними фото вселити у всіх нас впевненість, що, попри весь той жах, через який зараз проходить Украї­на, наша земля розквітне, будуть народжуватися і зростати наші дітки, будуть посмішки і радість, буде життя, – вважає жінка. – Ще одна мета проєкту – емоційна підтримка наших внутрішньо переміщених родин. Це надзвичайно складно – бути далеко від рідних стін, від звичного життя тощо. Тож ми хотіли, щоби цей надскладний час залишився в пам’яті не лише чорними сторінками, а й такою прекрасною казкою; а наша громада – тим привітним місцем, яке дало не лише прихисток, а й позитивні емоції, надію на краще.

Відповідальні та ініціативні

Руслана Корінна зазначає, що загалом до їх волонтерського руху було залучено понад 50 людей. Понад половину з них ВПО. Багато з них – харків’яни, які протягом останніх 10 днів почали масово повертатися додому, втім робота хабу через це, звісно, не завершується. Кожний день, починаючи з початку березня, волонтери видають «гуманітарку». Наразі продуктові набори разом із засобами гігієни видаються за заявками раз на тиждень, оскільки в ці набори кладуть свіжий хліб. Також зараз хаб трохи розширив свою роботу.

– Ми зараз відправляємо «Новою поштою» «гуманітарку» для переселенців у ті населені пункти, де з гумдопомогою дуже погано. Ці люди звертаються до мене в соцмережах. Я дивлюся, чи дійсно там погані справи з «гуманітаркою». Зв’язуюсь зі знайомими, якщо справді нічого немає, то, безумовно, допомагаємо. Ось 25 травня відправляли продукти та засоби гігієни в село на Вінниччині. Ось там елементарно люди не змогли знайти каструлю, купити ні за за що, тому що багато ВПО не отримали переселенські виплати. Нещодавно з польськими та американськими партнерами більше ніж на дві тисячі євро відправили медикаментів у військовий шпиталь міста Покровськ. Це ліки для хірургічного втручання, які складно зараз купити. Загалом розсилаємо допомогу по всій території України, – каже керівниця волонтерської організації.

Наразі у «Гуманітарному хабі» працює близько 15 людей, з яких лише кілька ВПО. Пані Руслана характеризує всіх переселенців, які були залучені до їх волонтерського руху, як людей дуже відповідальних та ініціативних.

– Вони ось у цій роботі на благо інших бачать і порятунок для себе – від тих поганих думок, усього пережитого тощо. Вони від цього всього себе рятують у роботі. Тоді дуже добре було видно, що набагато покращився  їхній і моральний, і фізичний стан, оскільки якщо робиш якісь добрі справи, то це надає сил, – вважає Руслана Корінна.