У деокупованому Борівському ініціативні освітянки розмалювали автобусну зупинку
У селі Борівське Шевченківської громади з’явилася розмальована автобусна зупинка. Працювали над її оновленням місцеві освітянки і заклали в неї особливий сенс.
Як розповіли кореспондентці медіа «Слобідський край» освітянки Борівської гімназії Шевченківської громади, після уроків вони збиралися, аби разом зробити добру справу – розмалювати автобусну зупинку. Ініціаторкою ідеї стала вчителька Борівської гімназії Марина Бересневич, а підтримали її колеги – Ріта Чикор, Наталія Нардєд, Юлія Смєла, Валентина Коптєва, Олена Скорогод та технічні працівниці гімназії – Тамара Харчук і Таїсія Єсіпова. Допомагала і староста Наталія Чикор, яка вирішила з місцевими підприємцями організаційні питання.
– Захотілося подарувати нашим жителям села гарний настрій, віру в майбутнє. Усі ми розуміємо, як тяжко зараз кожному з нас. І тому вирішили з колегами зібратися і прикрасити зупинку, яка стане візитівкою нашого села, – каже Марина Бересневич.
Спершу схожі розмальовані зупинки жінки бачили в Ізюмському районі, а згодом у дописах у соцмережах. Над створенням малюнка працювала Ріта Чикор.
– Ми зібрали фарби, яка в кого є, дещо докупили. Я створила ескіз, дівчата-колежанки його погодили. І узялися до роботи. Ми працювали тиждень після уроків, – ділиться Ріта Чикор.
Вона каже, що всі жителі села були у захваті від оновленої зупинки. Люди дякували, пригощали кавою, цукерками та морозивом.
Борівське було в окупації, після цього декілька разів страждало від ворожих обстрілів. Люди виїжджали, хтось повертався, хтось – ні. Тож на зупинці є напис-послання до жителів села: «Країн багато, рідний край один!».
– Я виїжджала звідси, коли була окупація. Тоді я тільки зрозуміла, наскільки я сильно люблю своє село, свій рідний край, – зазначає Ріта Чикор.
Також на зупинці намальоване сонце, прикрашене петриківським розписом, букети з колосками й волошками, квіти, рушник, голуб, янголи, серця і долоньки.
– У команді ми працювали дуже згуртовано, весело, цікаво. А ось зараз думаємо, що б нам ще зробити цікавого, – говорять освітянки.