Позашкілля Старовірівської громади: працюють для дітей та допомагають ЗСУ

Роблять обереги для військових

Старовірівський центр дитячої та юнацької творчості «Шанс» заснований у 2020 році. Заклад працює за різними напрямами: художньо-естетичний, національно-патріотичний, фізкультурно-спортивний, соціально-реабілітаційний, науково-технічний. У 14 гуртках тут займається 190 дітей. Це на третину менше, ніж було до початку повномасштабного вторгнення. Займаються у Старовірівському ЦДЮТ «Шанс», звичайно, і діти ВПО. Вік більшості вихованців – від 7 до 12 років.

Гуртки працюють по всій території Старовірівської громади. Є вони у Старовірівці, Миколаївці, Охочому, Каравані, Власівці та інших населених пунктах.

Національно-патріотичне виховання – це, перш за все, три гуртки «Козацько-лицарське виховання «Джура». Але, як зазначає директорка Старовірівського ЦДЮТ «Шанс» Аліна Миргород, у них кожен керівник будь-якого напряму передусім виховує громадянина, патріота.

– З початком повномасштабного вторгнення росії в Україну для того, щоб підтримати захисників, показати їм свою вдячність, ми передаємо бійцям обереги. Діти з любов’ю виготовляють їх своїми руками. Таку акцію організував Харківський обласний палац дитячої та юнацької творчості. Ми передаємо поробки їм, а далі обереги отримують військові, які перебувають у лікарнях та шпиталях, – розповідає Аліна Миргород.

Національний еколого-натуралістичний центр учнівської молоді Міністерства освіти та науки України вирішив надрукувати всеукраїнське видання під назвою «Незламне позашкілля. Шлях до перемоги». Епіграфом до збірки стали слова Ліни Костенко: «І кожен фініш – це по суті старт». Старовірівський ЦДЮТ «Шанс» не стояв осторонь, бо його вихованці та керівники плетуть сітки, роблять окопні свічки, передають свої творчі поробки військовим. Стаття про них також увійшла до цієї збірки. 

Знають не лише в області

Створювати всю цю красу вчать у гуртках художньо-естетичного напряму «Декоративно-ужиткове мистецтво». На заняттях діти опановують техніки роботи з тканиною, папером, природними матеріалами. Їхні роботи постійно беруть участь у різних конкурсах. Наприклад, зараз триває дистанційний конкурс до Дня святого Миколая «Я бажаю Україні», незабаром стартують обласна благодійна акція «Різдвяний віночок» та обласний (заочний) етап Всеукраїнського конкурсу «Новорічна композиція». Звісно, вихованці «Шансу» активно долучаються до цих заходів.

– Ми постійно беремо участь у різних конкурсах, челенджах, фотовиставках, які пропонують Обласний палац дитячо-юнацької творчості, Харківська станція юних туристів, інші заклади позашкільної освіти. Наші вихованці і педагоги мають багато нагород, отриманих на цих конкурсах, – говорить директорка ЦДЮТ «Шанс».

Спортивний напрям – це футбол. Юні спортсмени «Шансу» виїжджали на ігри в Красноград, Кегичівку, Сахновщину. 12 жовтня 2024 року в Сахновщині відбувся фінальний матч першості Красноградського району серед юнаків на підтримку ЗСУ. У віковій категорії 2012–2013 років народження вихованці гуртка «Футбол» Старовірівського ЦДЮТ «Шанс» стали бронзовими призерами.

– Приємно, що нас уже знають не лише в області. У День позашкілля, 25 вересня цього року, відбувся обласний фестиваль педагогічних ідей, де фахівці ділилися своїм досвідом. До початку заходу всім запропонували написати привітання до учасників на своїх сторінках у соцмережах. Було дуже приємно і несподівано, коли всі позашкільники Харківщини перед початком роботи фестивалю подивилися саме наше привітання, – зауважує Аліна Миргород.

Мають плани на майбутнє

Про кожного керівника гуртка директорка Старовірівського ЦДЮТ «Шанс» може розказувати довго і з великою вдячністю за їхню роботу.

– Керівники наших гуртків – це люди, які постійно вдосконалюються, навчаються, передають свої знання і вміння вихованцям. Вони люди з невичерпною енергією і творчими ініціативами, – зазначає Аліна Миргород.

Завдяки їхній зацікавленості у своїй роботі діти приходять на гуртки з великим бажанням – і відпочити, і добре та корисно провести час. Такий відгук вихованців дає колективу наснагу та бажання продовжувати розвиватися.

– Діти йдуть на заняття гуртків із захопленням, вихователі працюють з натхненням. Тож, незважаючи ні на що, ми розвиваємося та маємо плани на майбутнє. Стояти на місці – це неправильно, у дітей має бути дитинство, і позашкільна освіта має зробити свій внесок у цю роботу. Дякуємо громаді, яка нас підтримує, для педагогів та наших вихованців це дуже важливо, – каже Аліна Миргород.

Готують сюрприз до свята

Гуртки для дітей працюють у багатьох сільських будинках культури Старовірівської громади. Так, у Будинку культури села Караван протягом чотирьох років працювали гуртки художньо-естетичного напряму, в яких займалося понад 15 вихованців. Це половина учнів місцевої школи.

– Діти з бажанням ходять до закладу культури. Раніше ми з ними танцювали, співали, свята та заходи проходили дуже весело. Зараз трохи по-іншому, війна багато чого змінила. Хоча до свят чи якихось заходів готуємо свої композиції, тож, якщо треба, і заспіваємо, і затанцюємо, – говорить директорка Будинку культури Світлана Пономаренко.

У селі Караван мешкають ВПО, велика кількість їх приїхала в громаду у 2022 році. Зараз багато з них повернулися додому, діти ж тих, хто залишається, навчаються у своїх школах, але із задоволенням відвідують Будинок культури.

– У нас є вокальні заняття, хореографічні, художні читання. Поки що немає декоративно-ужиткового мистецтва, але сподіваємося його поновити. А ще в нас є театральні заняття, ставимо з дітьми і дорослими різні сценки, композиції. До Дня святого Миколая готуємо сюрприз для маленьких жителів села, – зауважує директорка Будинку культури.

Два роки поспіль напередодні новорічних свят вони організовували виставку-продаж творчих поробок. Звісно, активну участь у ній брали керівники та вихованці гуртків. Зібрані кошти передавали на потреби військових. Цього року заходу не буде, але підтримку захисників у Будинку культури села Караван вважають одним із найважливіших своїх завдань.

– Від початку війни у нас стоять станки для плетіння сіток. Збираємо людей, хто хоче допомогти, самі плетемо. Пенсіонери часто приходять. Хто ріже, хто зв’язує, хто плете. Ми знаємо, що наші сітки зберігають життя, тож продовжуємо цю роботу, – зазначає Світлана Пономаренко.

Ще вони плетуть шкарпетки для бійців. Їх разом зі смаколиками передають нашим захисникам. Також тут роблять окопні свічки, розпалювачі, збирають кришки з пляшок для запчастин на протезування. Діти як можуть долучаються до роботи дорослих.

– По допомогу звертаємося до своїх сільгоспвиробників, вони не відмовляють. За це ми їм дуже вдячні. Завжди можна звернутися за підтримкою до сільської ради, відділу культури, керівництва громади, – каже директорка Будинку культури села Караван.

Діти – це перспективи громади

Як зазначає секретар Старовірівської сільської ради Людмила Балюк, у громаді виховання та розвиток дітей – у пріоритеті. Такий підхід не потребує пояснень чи обґрунтувань – навіть у складних умовах під час війни дітям треба приділяти максимальну увагу.

– Крім навчання, треба ще забезпечити комфортні умови дозвілля, всебічно виховувати дітей та розвивати їхні таланти. Тож громада намагається всіляко підтримувати педагогів, вихователів, керівників гуртків, які займаються цією роботою. Допомагаємо чим можемо, разом вирішуємо складні питання. Бо діти – це перспективи розвитку будь-якої громади, її майбутнє, – каже Людмила Балюк.