Три роки боротьби: як Харківщина стримує ворога і відновлюється

Неперспективний для ворога

10 травня 2024 року російська армія спробувала себе у повторному наступі на північ Харківської області. Однією із задач ворога було наблизитися до Харкова. 

«Уже третій рік вони б’ються тут і кладуть своїх людей, на яких їм просто плювати. Це все відбувається з однією метою – знищити українців, нашу державність. Окупанти хочуть жити тут замість нас», – розповів кореспондентці медіа «Слобідський край» речник ОТУ «Харків» Євгеній Романов.

На Харківському напрямку наразі ніяких різких рухів від окупантів не спостерігається. Найбільший доказ цього – те, що статистика втрат ворога вже довгий час стабільно тримається у межах 50–120 пораненими та вбитими щодобово.

«Хлопці працюють, і так відбувається щодня. Ми маємо пріоритет в артилерії, завдаємо більше ударів, ніж вони по нам. Окупанти не можуть просунутися, а ми стоїмо в обороні. Наразі їхні сили зосереджені більше на Донецькому та Лиманському напрямках. Там відбуваються страшні бої, тому вони всі сили намагаються зосередити там», – зазначає Євгеній Романов.

За його словами, Харківський напрямок наразі дуже складний та неперспективний для ворога. Усі «вилазки», спроби штурмів здійснюються для того, щоб тримати українських захисників у тонусі. 

«Утім, тут значне угруповання військ, яке не дасть можливості маневрувати нашими силами й відбивати їх атаки на інших напрямках. Це техніка утримування, вимотування, але вона для них обходиться великою ціною», – говорить Романов.

Тактика російською армії незмінна: зруйнувати населені пункти. Так, Вовчанськ фактично перестав існувати – місто знищено внаслідок російських обстрілів. Водночас поблизу Липців ситуація стабільна, хоча росіяни не припиняють обстріли й регулярно намагаються «промацати» оборону, інколи залучаючи ДРГ.

Вовчанськ/libkos

«Ми стоїмо в обороні, сидимо в бліндажах, підготовлені, ділянки заміновані та пристріляні. Є загородження, замінування, наші укріплення знаходяться в зручних місцях, на певних висотах. Ворогу йти вперед не дуже приємно. Хай страждають», – констатує Євгеній Романов.

Куп’янський напрямок активніший

Куп’янський напрямок характеризується вищою активністю та кількістю атак з боку російських військ порівняно з Харківським. Інтенсивність атак на Куп’янщині варіюється від трьох до чотирнадцяти штурмів на добу.

Як розповів начальник Куп’янської міської військової адміністрації Андрій Беседін в етері телеканалу «Еспресо», окупанти розгорнули активні бойові дії по всій лінії фронту, загрожуючи Куп’янську як із півночі, так і з півдня. Ворог намагається просуватися, використовуючи безпілотники для ударів по позиціях українських військових. Обстріли тривають постійно, ускладнюючи логістичне сполучення та забезпечення громади всім необхідним.

Тим часом з 2022 року окупанти не захопили жодного нового населеного пункту Харківщини, про це начальник ХОВА Олег Синєгубов зазначив наприкінці 2024 року.

«Стосовно території, яка окупована, то офіційно у нас вона не змінилася, і з кінця 2022 року в нас лише збільшилася сіра зона, тобто зона, де ведуться активні бойові дії і по Куп’янському напрямку, і по півночі нашої території», – сказав Синєгубов.

Чи повернуться люди?

Обстріли та бойові дії продовжують впливати на життя цивільного населення. Щоденні атаки, загроза обстрілів і невизначеність змушують людей залишати свої домівки в пошуках безпечнішого середовища. Через війну за межі області виїхало 717,2 тисячі людей. А в межах Харківщини релокувалися 522,4 тисячі осіб, з них 391,5 тисячі людей отримали статус ВПО після 24 лютого 2022 року.

«Слобідський край» провів опитування серед читачів з питанням «Якщо станом на 24 лютого 2022 року ви жили на Харківщині, то де мешкаєте зараз?». 60 % людей відповіли, що залишаються вдома. По 17 % обрали відповіді «переїхав у межах Харківської області» та «переїхав в інший регіон України». 6 % – виїхали за кордон. 

На друге питання «Якщо в умовах війни ви виїхали за межі Харківщини (в інші області, за кордон), чи плануєте повернутися додому?» респонденти відповіли таким чином:

• 4 % Так, найближчим часом
• 13 % Так, після завершення війни
• 10 % Так, але ще не знаю коли
• 6 % Поки що не планую повертатися
• 4 % Не планую повертатися зовсім
• 63 % Я вдома

«А пункт – коли нема куди? Вовчанськ», – написав один з читачів під опитуванням.

Водночас Центр економічної стратегії у своєму дослідженні зазначає, що станом на кінець листопада 2024 року за кордоном залишається 5,2 мільйона українських біженців. 

«Зберігається тренд на зменшення частки біженців, які планують повертатися до України. Станом на кінець 2024 року ця частка вперше стала нижчою за половину опитаних. Ті, хто раніше точно або скоріше планували повертатися, змінили свої наміри у бік неповернення», – йдеться в дослідженні.

Біженці утримуються від повернення в Україну через погіршення безпекової ситуації, невизначеність, зруйноване житло, низький рівень життя, складнощі з пошуком роботи. Більшість опитаних біженців виїхали з північних та східних регіонів України. Лідером є Київ (18 % респондентів), за ним ідуть Харківська (13,8 %) і Донецька (9,5 %) області. 

За розрахунками Центру економічної стратегії, після закінчення війни за кордоном залишиться 1,7 мільйона українців за оптимістичного сценарію, 2,3 мільйона – за середнього та 2,7 мільйона – за песимістичного.

Відбудувати знищене

Безпекова ситуація залишається головним чинником, який впливає на повернення людей до Харківської області. З початку повномасштабного вторгнення у регіоні було зафіксовано щонайменше 21 814 обстрілів з боку російських окупантів. Серед них: 

• 1501 ракетний обстріл; 
• 1859 ударів із застосуванням КАБ; 
• 549 – із застосуванням ударних БпЛА (в тому числі типу «Молнія»); 
• 1266 – із застосуванням РСЗО; 
• 3743 – артилерійські; 
• 1429 – мінометних; 
• 11 467 – із застосуванням іншого озброєння.

Через ці обстріли та бойові дії було пошкоджено або зруйновано більше 38 тисяч об’єктів інфраструктури. Зокрема:

• 21 973 багатоповерхові, багатоквартирні та приватні житлові будинки; 
• 115 закладів охорони здоров’я; 
• 201 заклад загальної середньої освіти;
• 88 закладів дошкільної освіти; 
• 70 об’єктів вищих навчальних закладів; 
• 44 заклади культури; 
• 155 об’єктів АТ «Укрзалізниця»; 
• 15 813 інших об’єктів (гаражі, господарчі споруди, магазини, аптеки тощо). 

Масштаб руйнувань, зокрема житлової та соціальної інфраструктури, значно впливає на темпи повернення жителів додому. Водночас завдяки залученню державних і міжнародних ресурсів на Харківщині вже вдалося відновити близько 2044 об’єктів.

Серед них: 

• заклад вищої освіти; 
• 45 закладів загальної середньої освіти; 
• 28 закладів дошкільної освіти; 
• 31 заклад охорони здоров’я та соціального захисту; 
• 35 об’єктів життєзабезпечення; 
• 2 об’єкти спорту; 
• об’єкт культури; 
• 10 адміністративних будівель та центрів надання адмінпослуг; 
• 269 житлових багатоповерхових/багатоквартирних будинків; 
• 1537 приватних житлових будинків; 
• 39 доріг місцевого значення; 
• 30 інших об’єктів.

Відновлення будинку у Харкові/Харківська міська рада

Освіта та укриття

Освіта є ще одним важливим чинником, який може як сприяти поверненню людей на Харківщину, так і стримувати його у разі відсутності належних умов. Тож наразі в області у змішаному форматі працює 74 заклади загальної середньої освіти: у Харкові, Берестинській, Сахновщинській, Кегичівській, Старовірівській та Близнюківській громадах.

Збільшується й кількість укриттів на Харківщині. За 2024 рік – на 323, що, своєю чергою, дає змогу додатково укрити 19 600 осіб. Покращено й умови у 205 спорудах, а також побудовано та встановлено 65 мобільних укриттів.

Загалом на обліку перебуває 4896 захисних споруд цивільного захисту. 

З них: 

• 415 сховищ, 
• 712 протирадіаційних укриттів; 
• 31 споруда подвійного призначення; 
• 3738 найпростіших укриттів. 

«Усього облаштованими до укриття населення є 4416 споруд, інші: 301 ЗСЦЗ задіяні в спеціальних заходах або знаходяться в зоні бойових дій; 179 непридатні для укриття (зруйновані, затопленні або взагалі фактично відсутні)», – повідомляють у ХОВА.

Продовжується й зміцнення енергонезалежності регіону. Наразі теплопостачальні підприємства області посилено 84 когенераційними установками. 43 з них введено в експлуатацію, ще 41 – планується підключити до кінця 2025 року.

«Підприємства теплопостачання, водопостачання та водовідведення області забезпечені 1284 генераторами різної потужності, є запас палива на три доби», – зазначають в обласній військовій адміністрації.

Людські втрати

Повномасштабна війна змінила долі мільйонів людей, змусивши їх залишити домівки, шукати прихисток в інших регіонах чи країнах. Проте є втрати, які не можна компенсувати жодними програмами відновлення чи допомогою міжнародних партнерів. 

За три роки повномасштабного вторгнення Харківщина втратила щонайменше 2905 цивільних жителів, серед яких 104 дитини. Ще 7235 людей отримали поранення, у тому числі 569 дітей.