Як Лозівщина в найважчі часи допомагала людям урятуватися
У березні – вересні тривали жорстокі бої за місто Ізюм, що майже за 80 кілометрів від Лозової, тому загроза наземного вторгнення на територію Лозівщини була надзвичайно високою. Проте лозівчани не залишили своїх сусідів сам на сам зі своєю бідою. У березні було прокладено евакуаційний маршрут, і кілька десятків автобусів з Лозової відправилися в Ізюм, щоб вивезти людей з гарячої точки.
– На жаль, не всіх охочих удалося забрати. Наші автобуси потрапили під обстріл, але привезли доволі багато людей. Місцева влада та керівництво Південної залізниці організували евакуаційні потяги на захід України. Більшість поїхали, але частина людей залишилася в Лозовій, – згадує секретар Лозівської міської ради Юрій Кушнір.
В одній зі шкіл громади було організовано евакуаційний пункт, що приймав вимушених переселенців, які не хотіли їхати далеко від своєї домівки, тому майже відразу Лозівська громада відчула значний приплив ВПО. Але в громаді вже був досвід роботи з внутрішньо переміщеними особами після початку війни у 2014 році. Тоді була відпрацьована система роботи з потоком переселенців з Донецької та Луганської областей.
Ситуація змінювалася щодня: задля подолання кризи 2022 року відділам місцевої влади довелося мобілізувати всі зусилля.
За словами Юрія Кушніра, у кабінеті міського голови з 24 лютого цілодобово запрацював своєрідний кризовий штаб, в який увійшли правоохоронці, рятувальники і комунальники. До допомоги громаді були залучені й освітяни, працівники закладів культури, спорту, управлінь праці та соціального захисту населення.
– На певний час кожен з нас «перекваліфікувався», всім довелося брати участь у підборі житла, розміщенні людей, реєстрації, а також допомагати як харчовими продуктами, так і одягом. Ми на той час уже не рахували, який сьогодні день тижня, яка пора дня, тому що працювали в режимі 24 на 7, – зазначає Юрій Кушнір.
Після успішного контрнаступу Збройних Сил України в Харківській області все більше людей повертаються до Лозівської громади.
– У квітні ми рахували, що приблизно 60 % мешканців міста покинули територію. Зараз уже і лозівчани повертаються, і вимушені переселенці все більше приїжджають до громади, – розповідає посадовець.
На сьогодні в громаді зареєстровано близько 12 400 внутрішньо переміщених осіб. На території Лозівщини працюють чотири центри компактного проживання переселенців. У громаді повністю відновлюють роботу заклади охорони здоров’я, соціального захисту, повертаються торговельні мережі та інший бізнес.
Волонтерський рух Лозівщини
У перші дні бойових дій на території Харківщини Лозівська громада почала отримувати гуманітарні вантажі від інших областей. На початку це була допомога від Львівської та Чернівецької обласних військових адміністрацій, які передали лозівчанам та вимушеним переселенцям харчові продукти, теплий одяг, засоби гігієни.
На базі однієї зі шкіл міська влада організувала гуманітарний хаб, де вся допомога, що надходила до Лозової, збиралася, сортувалася, а потім передавалася до організованих пунктів видачі.
Приблизно на другий чи третій день після повномасштабного вторгнення в Лозовій організувався волонтерський центр. Жителі самі приходили до представників місцевої влади з пропозиціями допомогти тим, хто цього потребує. Волонтери готували їжу, збирали продуктові набори для вимушених переселенців та все необхідне для бійців територіальної оборони. Потім відпрацьовувалася взаємодія волонтерів з місцевою владою. Міський голова Сергій Зеленський провів низку зустрічей з представниками волонтерських центрів, яких з часом тільки більшало, та запропонував допомогу місцевої ради з координацією взаємодії центрів.
– Координація потрібна для того, щоб деякі люди не приходили до волонтерських центрів та не брали гуманітарну допомогу всюди. Зрештою таким чином може не залишитися продуктів для тих, хто цього дійсно потребує, – пояснює секретар Лозівської міськради.
Щоб такого не допустити, волонтерські центри разом з управлінням праці та соціального захисту населення, крім довідки ВПО державного зразка, зробили ще й місцевий документ, на якому волонтерські центри ставили відмітку про дату отримання та тип допомоги – продуктовий набір, засоби гігієни тощо. Від дня останньої позначки має пройти тиждень, перш ніж внутрішньо переміщена особа зможе отримати наступну гуманітарну допомогу в будь-якому центрі.
Ще на початку повномасштабного вторгнення виконавчий комітет міської ради прийняв положення, за яким визначив черговість надання гуманітарної допомоги мешканцям громади. У цілому на Лозівщині основний акцент у видачі гуманітарної допомоги був зроблений на пільгові категорії: людей похилого віку, які перебувають на обліку соціальних служб, багатодітні родини, осіб з інвалідністю та сім’ї, які опинилися в складних життєвих обставинах.
Наступною великою хвилею отримання «гуманітарки» для Лозової став президентський проєкт «Пакет кожному громадянину». Тоді до громади надійшло 33 тисячі продуктових наборів. Вони видавалися як внутрішньо переміщеним особам, так і тим, хто має гостру потребу, в усіх дев’ятнадцяти старостинських округах Лозівської громади.
– Ми через старост передавали «гуманітарку», і вже вони організовували видачу на місцях. У нас не було перекосу, що міське населення постійно забезпечене гуманітарною допомогою, а люди у віддалених селах – ні. Уся допомога розподілялася пропорційно, тобто всі населені пункти громади повною мірою були забезпечені цими продуктовими наборами, – розповідає Юрій Кушнір.
Взаємодопомога під час війни
Допомогу Лозівській громаді надала і Харківська обласна організація Товариства Червоного Хреста України. За словами секретаря Лозівської міськради, завдяки Червоному Хресту Лозова отримала 11 тисяч продуктових наборів, що пропорційно розподілили між усіма населеними пунктами громади.
Однак чи не найбільше уваги Лозівщині приділила Харківська обласна військова адміністрація, що допомагала та продовжує допомагати громаді. З ініціативи начальника ХОВА Олега Синєгубова Лозівській громаді, крім уже сформованих продуктових наборів, передають додаткові борошно, цукор, крупи, сухе молоко, вершкове масло, твердий сир та інші продукти для мешканців та переселенців.
– Ми цю підтримку істотно відчуваємо. Буквально вже у вересні ми ще отримували борошно, цукор, рис для видачі потребуючим верствам населення, – зазначає посадовець.
Наразі на території Лозівської громади продовжують працювати дев’ять волонтерських центрів. Окрім залучення гуманітарної допомоги через міську раду, волонтери знаходять необхідне і через власні канали.
– Знаходять хто по знайомству, хто через інші благодійні фонди, хто напряму через міжнародні організації. Волонтерські центри працюють, зараз не з тією періодичністю, як раніше, видається допомога, але робота ведеться, – ділиться Юрій Кушнір.
Скорочення гуманітарної допомоги громаді секретар міськради пов’язує зі зміщенням лінії фронту. Збройні Сили України звільняють усе більше населених пунктів. Вимушені переселенці поступово повертаються до своїх домівок. До того ж люди з деокупованих територій потребують особливої допомоги, оскільки більшість з них позбавлена елементарного.
Водночас навіть у найважчі часи Лозівщина як могла допомагала іншим громадам області, що перебували безпосередньо на лінії зіткнення та потерпали від масованих обстрілів. Приблизно через тиждень після початку російського вторгнення на територію Харківської області, коли місто Чугуїв зазнавало серйозних ударів, туди був споряджений перший гуманітарний вантаж з Лозової. Це були харчові продукти та засоби гігієни, що зібрали місцеві підприємці.
Після цього подібні гуманітарні вантажі з Лозової відправлялися до Барвінкового та Ізюма. Згодом за ініціативою міського голови було зібрано вантаж для Дергачів. У середині літа і на Дергачівщині дещо знизилися обсяги гуманітарної допомоги, оскільки її банально не встигали довезти. Тому вантаж з Лозової став дуже важливим для громади.
– Там, де вибухи, обстріли, постійний ризик втрати життя, зруйнована інфраструктура – люди чекають на руку допомоги, і ми цю руку простягнули нашим колегам. Тому що ми ж одна сім’я – Харківщина, маємо одне одному допомагати. Ми впевнені, що якби Лозівська громада опинилась у подібній ситуації, то наші колеги з інших міст Харківської області допомогли б нам таким самим чином, – вважає Юрій Кушнір.
Лозівщина пережила 30 ракетних обстрілів
З першого дня повномасштабного вторгнення російської федерації Лозівська громада піддавалася ракетним ударам з наземних установок та літаків близько 30 разів. Основна частина обстрілів здійснювалася у весняно-літній період. За словами секретаря Лозівської міської ради Юрія Кушніра, серйозна загроза вторгнення до Лозової була як з півночі, так і зі сходу, з боку Барвінкового.
– Були удари в районі об’єктів Південної залізниці. Тоді пошкодили одну з будівель залізничників та колії. Згодом удари завдавали по товарній станції в районі вокзалу, – згадує Юрій Кушнір.
У квітні російські війська завдали удару по об’єкту енергетичної інфраструктури, внаслідок чого в Лозовій два дні не було електроенергії, водопостачання та подекуди зв’язку.
– Завдяки злагодженим зусиллям працівників комунальних служб та енергетиків Південної залізниці, які підключились до усунення наслідків обстрілу, вдалося швидко відновити електропостачання. Однак саме на початку квітня найбільше мешканців громади покинули територію міста, – розповідає посадовець.
Секретар міської ради і досі згадує 20 травня, коли росіяни завдали ракетного удару по Лозівському палацу культури. Як розповідає Юрій Кушнір, місцеві жителі, які приходили розбирати завали та прибирати територію у перші дні після вибуху, перш ніж долучитися до допомоги, стояли та плакали.
– Палац культури – це не просто якийсь заклад, де проходили культурні заходи. Це, можна сказати, серце Лозівщини, тому що всі свята, випускні, урочисті ходи, приїзди зірок різного масштабу відбувалися саме там. Для кожного мешканця громади це особливе місце, в кожного є свої спогади. Дякувати Богу, що після цього удару жодна людина не загинула. Однак пошкодження дуже серйозні, – говорить секретар Лозівської міськради.
За його словами, наразі в громади немає коштів та можливостей, щоб почати розчищення території Палацу культури, оцінювання стану конструкцій та відновлення об’єкта.
Також ракетні удари завдавалися по селищах Краснопавлівка, Панютине та Кінне. По Панютиному було зафіксовано декілька влучань на території вагоноремонтного заводу. Унаслідок цього були пошкоджені також і житлові будинки. 13 вересня російська ракета влучила в загальноосвітню школу № 8, що була найстарішим навчальним закладом Лозової. Тоді постраждали навколишні заклади соціальної та медичної сфери, а також кілька десятків житлових будинків.
– Удар був настільки сильний, що, за попередніми оцінками, приміщення школи не підлягає відновленню, – зазначає Юрій Кушнір. – Російська ракета забрала в наших дітей школу та дитячий садок. Без навчальних класів залишилися півтисячі школярів та 80 вихованців садочка. Дякувати Богові, працівники закладу та мешканці громади не постраждали. Росія продовжує воювати з мирним населенням, знищує інфраструктуру, намагається позбавити наших дітей дитинства та майбутнього, але в них це не вийде.
Актуальним лишається питання про розміщення після перемоги розбитої ворогом школи № 8, адже будівлю навчального закладу відновити неможливо.
– Як показує аналітика, більшість дітей виходять на навчання онлайн, здобувають освіту, але ми дуже добре розуміємо, що ніщо не замінить живого спілкування. У школах мають бути не евакуаційні пункти чи логістичні центри, а приміщення, де лунають дитячий гомін та сміх, – ділиться думкою секретар міськради.
Усього з початку повномасштабного вторгнення в Лозовій наразі відомо про пошкодження 128 багатоповерхових будинків та 223 приватних домоволодінь, оскільки росіяни завдавали ударів також і по житлових кварталах. Унаслідок російської збройної агресії загинули чотири місцеві мешканці, близько 20 осіб отримали поранення різного ступеня тяжкості.
Після першого обстрілу в громаді було організовано фіксацію руйнувань. Наразі облаштовано мобільний Центр надання адміністративних послуг, що об’їжджає місця ракетних ударів для того, щоб люди могли безпосередньо на місці задокументувати пошкодження. Уже зараз подано більш ніж 600 заявок на компенсації за зруйноване чи пошкоджене житло, комісія вже обстежила понад 300 домоволодінь.
На перших порах місцева влада допомагала мешканцям громади подолати наслідки ракетних обстрілів та надавала людям скло, шифер, плівку. Зараз, завдяки виділенню коштів з місцевого бюджету і допомозі обласної військової адміністрації та обласної ради, виконується заміна вікон у багатоповерхових будинках.
До опалювального сезону готові
Унаслідок ракетних ударів у Лозовій була пошкоджена котельня, що ускладнювало запуск теплової системи. За словами посадовців, міській владі та енергетикам довелося докласти максимум зусиль, щоб цей об’єкт теплопостачання був готовий до опалювального сезону. 1 листопада в батареях жителів Лозової з’явилося тепло.
– Десь можуть бути присутні маленькі технічні неполадки, але всі котельні працюють у штатному режимі, й теплоносій подається споживачам, – запевняє Юрій Кушнір.
До повномасштабного російського вторгнення Лозівська громада планувала і вже була готова модернізувати систему опалення. Разом з міжнародними партнерами та Європейським інвестиційним банком місцева влада вже доволі довго напрацьовувала проєкт – збиралися встановити у мікрорайонах мінікотельні, що були б більш економічними і менш енерговитратними. 2022 рік мав стати часом безпосередньої реалізації цього проєкту. Проте робота ведеться, зараз проходять тендери та готується необхідна документація. На весну 2023 року запланована реконструкція 10 теплорозподільних пунктів.
Ще одним викликом для інфраструктури громади стали перебої з електропостачанням, оскільки здебільшого саме від електрики залежить робота підприємств, що надають послуги з водопостачання та водовідведення. Для підтримки діяльності критичної інфраструктури потрібні були генератори. Частину з них змогла закупити міська рада. Інші придбали партнери з ЮНІСЕФ, Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ) та IREX. Однак наразі потреба повністю не закрита.
Крім того, в Лозівській громаді наразі облаштували мережу укриттів, у більшості з яких є все необхідне – вода, запас харчів, генератори, місця для відпочинку людей. На це було виділено кошти місцевого бюджету і використані матеріали та обладнання, що надавалося Лозовій як гуманітарна допомога. Також у межах міста та старостинських округів облаштували пункти обігріву.
– На сьогодні необхідності в них немає, але в будь-якій критичній ситуації мешканці громади можуть знайти на сайті міської ради інформацію про місця, де можна зігрітися, випити гарячого чаю, зарядити телефон, – розповідає секретар Лозівської міськради.
«Віримо в ЗСУ!»
Через війну місцева влада не може розробляти довгострокові плани розвитку громади. Як зазначає Юрій Кушнір, завдання міської влади зараз – це забезпечення мешканців комфортними умовами проживання, наскільки це можливо у воєнний час, забезпечення безперебійного функціонування громадського транспорту, роботи систем тепло- та водопостачання, діяльності закладів охорони здоров’я. У межах своїх повноважень громада надає підтримку з місцевого бюджету для підрозділів територіальної оборони Лозівщини. Небайдужі лозівчани та волонтери також долучаються до допомоги ЗСУ як тільки можуть.
– Віримо в Збройні Сили України і робимо все для того, щоб люди тут мінімально відчували війну, – каже Юрій Кушнір.
Також на Лозівщині продовжують опрацьовувати питання зміни назв вулиць, провулків, майданів та пам’ятних знаків у місті Лозова і старостинських округах з урахуванням пропозицій місцевих мешканців та старост.
Уже відбулося декілька засідань топонімічної комісії міської ради. Пропозиції стосовно перейменування розмістять пізніше на сайті міської ради, у газеті «Голос Лозівщини» та в соціальних мережах. Остаточне рішення про перейменування прийматимуть на сесії Лозівської міської ради.
Вже обговорювалося перейменування в Лозовій вулиць на честь 25 Січеславської бригади та батальйону «Карпатська Січ». Деяким місцинам запропонували дати назви країн Європи, які першими прийшли на допомогу Україні у війні з російською федерацією.
Як допомогти громаді
Для відновлення та укріплення як багатоквартирного, так і приватного житла місцевих жителів Лозівська громада потребує будь-яких будівельних матеріалів, таких як, наприклад, цегла, шифер, скло, брус, вікна.
Оскільки не можливо спрогнозувати, як буде розгортатися ситуація з ракетними обстрілами, то Лозівщина першочергово потребує електрогенераторів, консервів, продуктів швидкого приготування, засобів гігієни, теплого одягу та взуття, щоб у разі небезпеки забезпечити місцевих жителів та вимушених переселенців предметами першої необхідності.
Для допомоги Лозівській громаді звертайтеся до секретаря Лозівської міської ради Юрія Кушніра за номером телефону +380506255207 або пишіть на електронну пошту [email protected].
