Спека та жнива на Харківщині: якого урожаю очікувати

Незважаючи на неймовірну спеку і дії окупантів, на Харківщині тривають жнива. Наразі збирають ранні зернові та зернобобові культури. Цьогоріч показники врожайності нижчі за торішні. Думками, що вплинуло на урожайність, поділились аграрії та науковці.

За інформацією Харківського регіонального центру з гідрометеорології, нинішнього року протягом першої декади липня тривав дефіцит опадів на всій території Харківської області. Внаслідок комплексу умов (високі температури повітря, низька відносна вологість та відсутність опадів) виникали суховії, шкідливі для вегетації та формування врожаю пізніх сільгоспкультур. На полях області спостерігалося передчасне пожовтіння листків нижнього ярусу в кукурудзи, втрата тургору в рослин кукурудзи, соняшнику, гороху та гречки, засихання квіток у гречки, повідомляють у Департаменті агропромислового розвитку ХОВА.

Високі температури повітря та ґрунту обумовили подальше прискорення розвитку сільгоспкультур, зокрема дозрівання зерна ранніх ярих зернових та зернобобових. Через прискорене накопичення ефективних температур відбувався інтенсивний розвиток пізніх культур, випереджаючи майже на два тижні середні багаторічні строки.

У більшості районів Харківської області зволоження ґрунту під пізніми сільськогосподарськими культурами було на незадовільному та недостатньому рівнях.

Наразі триває аномальна спека та бездощів’я, так само, як і в першій декаді липня.

«На ранні зернові культури літня спека не впливає, врожай сформувався. Умови для їхнього збирання задовільні, щоправда, плюс 40 за Цельсієм це вже занадто», – говорить начальниця відділу землеробства, насінництва, інженерно-технічної роботи та охорони праці обласного управління виробництва сільськогосподарської продукції Департаменту агропромислового розвитку ХОВА Оксана Федишина. За її словами, липнева спека переважно вплине на пізні культури, насамперед кукурудзу, соняшник і сою, які зараз перебувають на стадіях цвітіння та запилення.

Кукурудза, наприклад, знаходиться на дуже вразливому етапі розвитку, коли потреба у волозі максимальна. На жаль, вологи немає, рослини поки тримаються, але ще 2–3 доби таких температур, і запаси вологи у ґрунті впадуть до мінімуму. За словами фахівчині, це загрожує відсутністю запилення, формуванням неповноцінних качанів із пропусками, без зерна і, відповідно, зниженням урожайності.

На соняшник посуха теж вплине негативно, хоча він більш стійкий до високих температур. Однак, якщо 5 днів поспіль буде +37°С, то це призведе до стерилізації пилка, насіння буде дрібним, а отже, знизиться й урожайність.

«Тому при виборі насіння сільгоспвиробникам слід орієнтуватися на сорти, пристосовані до кліматичних умов нашої області, та користуватися порадами науковців», – наголошує Оксана Федишина.

Як зазначає заступник директора Харківської філії Українського інституту експертизи сортів рослин Олександр Ісаєнко, обґрунтовано підібрані й адаптовані сорти сприяють стабільно високим урожаям, що важливо в умовах постійних кліматичних змін.

Філією досліджуються, зокрема, озимина, ярі пшениця та ячмінь, озимий і ярий горох, конюшина. Повний список сортів розміщений на сайті ХОВА, де сільгоспвиробники можуть перевірити наявні в них сорти на придатність для вирощування.

Зараз на Харківщині триває збір урожаю ранньої групи зернових та зернобобових культур. Станом на 10 липня, за інформацією Департаменту АПР ХОВА, в регіоні ранні зернові та зернобобові культури скошені на 95,1 тис. га, або 14 % до площі збирання. Намолочено 294,9 тис. тонн зерна за середньої врожайності 31,0 ц/га (аналогічний показник минулого року становив 44,2 ц/га). Розбивка по культурах така:

– пшениця зібрана на 79,6 тис. га (22 % до запланованого), намолочено 260,3 тис. тонн за середньої врожайності 32,7 ц/га (торік цей показник склав 48 ц/га);

– ячмінь скошений на 8,3 тис. га (13 % до плану), намолочено 24,1 тис. тонн, урожайність – 29,2 ц/га;

– горох зібраний на 7,1 тис. га (38 %), намолочено 10,1 тис. тонн, урожайність склала 14,2 ц/га проти 23,4 ц/га торік;

– жито зібране на 0,1 тис. га (11 % до плану), намолочено 0,4 тис. тонн, урожайність – 31,3 ц/га.

Найбільше зерна нового врожаю зібрали сільгоспвиробники Красноградського району – тут обмолотили понад 25,5 тис. га, що становить 25 % до загальної площі. Намолот зерна склав 92,7 тис. тонн за середньої врожайності 36,4 ц/га.

Крім того, на площі 6,5 тис. га зібраний озимий ріпак, це 29 % до плану. Намолочено 14,0 тис. тонн за врожайності 21,5 ц/га.

«Цьогоріч урожайність зернових нижча за торішню. На це значною мірою вплинули погодні умови, що склалися навесні – тоді фіксувалися заморозки та бездощів’я. Там, де були опади, врожайність значно краща», – розповідає Олег Леонов, виконуючий обов’язки директора Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН. На його думку, на врожайність також вплинув і фінансовий стан господарств. «Не в усіх аграріїв вистачило коштів, щоб у повному обсязі провести належні агротехнічні заходи», – зазначає Олег Леонов.

Про брак коштів каже і керівник фермерського господарства AURUM Сергій Голобородько. «Торік була дуже низька ціна на пшеницю. Практично продавали за собівартістю. Тож коштів не вистачило, щоб вкласти у потрібну кількість азотних добрив та засобів захисту рослин. Тому і маємо такий результат. Якщо до повномасштабного вторгнення в нас урожайність пшениці була 50–70 центнерів з гектара, то цьогоріч – лише близько 30-ти. Звичайно, погодні умови теж відіграли свою роль», – зауважує аграрій.

Як розповідає керівник агрофірми «Киселі» Сергій Лобас, цьогорічні показники урожайності зернових у господарстві нижчі, ніж торік, – далися взнаки травневі заморозки та бездощів’я. «Нинішнього року врожайність пшениці в середньому склала 30 центнерів з гектара, проти 41-го торік», – говорить керівник агрофірми.

За словами головного агронома агрофірми «Киселі» Івана Удовиченка, посуха наприкінці травня тривала три тижні, а температура повітря біля поверхні ґрунту в цей період коливалася від 30 до 40 градусів за Цельсієм. Це значно вплинуло на вегетацію пагонів. «Для гарного врожаю повинно бути 700–800 колосків на квадратний метр площі, натомість маємо лише 250–300», – розповідає головний агроном.

Головний науковий співробітник Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН Сергій Авраменко каже: «Цей рік був аномальним. Стрімке зростання температури в березні і заморозки в травні спричинили нерівномірну вегетацію і розвиток сільгоспкультур. Від заморозків більше постраждали ранньостиглі сорти. А потім додалося ще й бездощів’я».

За словами науковця, нинішні погодні умови дуже схожі з 2018 роком, коли продуктивні опади припали тільки на початок колосіння сільгоспкультур. Тоді теж був недобір пшениці. Але потім пішли дощі, і добре вродили кукурудза і соняшник.

Утім, не лише погодні умови призводять до недобору врожаю. Часто сільгоспвиробники орієнтуються на думку представників агрохімічних компаній, мета яких збути побільше власної продукції. Але ж засоби захисту рослин потрібно вносити не для профілактики, а тоді, коли в них є потреба – хвороба чи шкідники. За високих температур повітря це тільки погіршує ситуацію: рослинам до температурного стресу додається ще й хімічний. А це, своєю чергою, теж негативно впливає на урожайність.

«Дехто з аграріїв може невчасно помітити шкідників. Наприклад, комах трипсів добре видно на пшениці, а на соняшнику їх неозброєним оком не розгледіти. Тож у кожному господарстві повинен бути обізнаний агроном, який вчасно зверне увагу на таку проблему. До речі, ганятися за досвідченими агрономами не обов’язково. Досить запросити на роботу студента 4–5 курсу, і за рік матимете прекрасного фахівця», – говорить Сергій Авраменко.

На його думку, обираючи насіння, аграріям не варто покладатися тільки на рекомендації менеджерів насіннєвих компаній. Краще висівати районоване насіння, пристосоване до кліматичних умов свого регіону. А найнадійніший варіант – вирощувати насіннєвий фонд у власному господарстві.