Біля кордону та під постійними обстрілами

Готуватися до опалювального сезону на Харківщині почали ще на початку цього року. Проте через зміни на фронті та нестабільну безпекову ситуацію в деяких населених пунктах опалювальний сезон розпочати неможливо. Та, попри щоденні обстріли, у прифронтових громадах продовжують жити люди. Чому вони не виїжджають, як планують зимувати та чи забезпечать їх дровами для опалення – читайте у матеріалі «Слобідського краю». 

Надскладна ситуація нині на Куп’янщині. Російські військові не перестають бити як по цивільній, так і по критичній інфраструктурі. Тому на цій території неможливо провести підготовку до осінньо-зимового опалювального періоду.

– Ворог не припиняє бити по цивільній, критичній інфраструктурі, знищуючи фактично все. Не дає можливості людям підготуватися до осінньо-зимового періоду, до холодів. Ворог б’є по логістичних шляхах, по центральних проїжджих частинах FPV-дронами для того, щоб унеможливити надання будь-якої допомоги тим людям, які залишилися на території громади, – зазначає начальник Куп’янської міської військової адміністрації Андрій Беседін.

На лівому березі річки Оскіл наразі немає світла, газу, води. За словами начальника Куп’янської районної військової адміністрації Андрія Канашевича, там сильно пошкоджена інфраструктура, і відновлювати її зараз важко: багато руйнувань, до того ж небезпечно. Тому головне завдання наразі – вивезти якомога більше людей, адже зимувати в таких умовах украй складно.

Він додає, що у деяких населених пунктах вдалося зробити пункти обігріву, проте найкращим рішенням, на думку місцевої влади, буде виїхати.

– У великих населених пунктах, таких як Ківшарівка, Куп’янськ-Вузловий, є підвали з генераторами, їх облаштували як Пункти незламності. Певний час там можна буде перебувати, але не всю зиму, – каже Андрій Канашевич.

За минулий тиждень з Куп’янської громади вдалося вивезти понад 800 людей, проте досі там залишається близько 5100 місцевих. 90 % з них – це люди похилого віку.

У Дергачівській громаді безпосередньо з росією межують три старостинські округи – Козачолопанський, Токарівський, Проходівський. Загалом там зараз проживає близько тисячі людей, з них у Малих та Великих Проходах – 40, у Токарівському старостинському окрузі – 43 людини. Основна частина живе у Козачій Лопані – близько 800, і у Новій Козачій – 125 осіб. Улітку люди масово поверталися додому й зараз, попри щоденні обстріли та похолодання, виїжджати не хочуть.

За його словами, ситуація з енергетикою в Козачій Лопані критична.

– Там заживлено електроенергією тільки кілька вулиць на самому півдні населеного пункту. Громадський транспорт туди не ходить, соціальний автобус з безпекових міркувань ходить тільки до Нової Козачої. Але, попри це, люди вирішили там залишатися, – додає Олександр Кулік.

Наслідки обстрілів, Козача Лопань

На зиму людей планують забезпечити дровами, проте чіткого механізму, як це зробити, наразі немає.

Він говорить, що деякі люди залишаються вдома через майно або худобу.

– Здебільшого люди кажуть: я тут народився, я тут і помру. Також не хочуть їхати через котів, собак, худобу, город. Говорять, що у них погріб з консервацією, тому їхати не будуть. Здебільшого це літні люди, але є й особи з низькою соціальною відповідальністю. Є такі, що виїхали, гроші, їжу, речі отримали – й повернулися назад. Улітку дуже багато людей повернулося. Зараз ця тенденція йде на спад, протягом вересня ситуація з евакуацією покращилася. Загалом по громаді за місяць виїхало близько 70 людей, – каже Олександр Кулік.

У Липецькій громаді – 17 населених пунктів, деякі наразі окуповані. Найбільше село – Слобожанське, в якому проживає 27 людей, а загалом у громаді зараз живе понад 60 мешканців. За словами начальника Липецької сільської військової адміністрації Олексія Слабченка, людей закликають виїхати, адже забезпечити їх дровами на зиму неможливо.

Щоденні обстріли громади не припиняються, щоправда, поменшало КАБів, каже начальник СВА.

– Якщо ще місяць тому до нас прилітало від 15 до 20 КАБів за добу, то зараз трошки краще стало. А мінометні та артилерійські обстріли щодня. Населені пункти просто стирають з лиця землі. В громаді було 10 шкіл, не залишилося жодної. Було 8 медичних установ – це амбулаторії, ФАПи, лікарня, також усе знищено. Магазини й ті порозбивали. Було 4 підстанції високовольтні, нещодавно прилетіли два КАБи й знищили останню. Знищують усе, – розповідає Олексій Слабченко.

Наслідки обстрілів, Липецька громада 

Як і в інших громадах, люди не виїжджають, бо бояться залишити своє майно.

Видача гуманітарної допомоги у Липецькій громаді

У Вовчанській громаді близько 1380 домоволодінь отримають твердопаливне паливо на зиму в рамках державної програми та за підтримки благодійних організацій. Наразі в громаді проживає близько двох тисяч людей, більшість з яких похилого віку.

За його інформацією, у населених пунктах, розташованих близько до кордону, світла немає, проте енергетики працюють над відновленням електропостачання. У селах, що віддалені від зони зіткнення, світло є.

Евакуація населення з Вовчанської громади розпочалася у травні після посилення наступу російських військ на цьому напрямку й триває донині.

Саме місто Вовчанськ розбите. Вже п’ять місяців там тривають вуличні бої. Окупанти скидають на місто КАБи та б’ють з різного виду озброєння, через це майже всі будинки зруйновані. Мешканців там практично не залишилося.

До опалювального сезону у Борівській громаді підготували три котельні, проте нині місцева влада вирішує, чи доцільно їх запускати. Адже багато мешканців виїхало через постійні обстріли та наближення зони бойових дій.

– Наприклад, у селі Богуславка котельня повністю підготовлена, але зараз недоцільно її запускати, бо там три багатоповерхівки – й жодної сім’ї немає. Всі евакуювалися через безпекову ситуацію. Тобто наразі немає сенсу опалювати приміщення без людей. У Боровій є одна котельня, що дає централізоване опалення, вона підготовлена та перевірена, будемо її запускати. Але є будинки, де ніхто не проживає, і якщо буде така технічна можливість – не включати в деяких будинках, то будемо це робити, – розповідає начальниця відділу житлово-комунального господарства, архітектури і містобудування Борівської селищної ради Олена Клименко.

У громаді є два медичні заклади, до опалювального сезону їх підготували. Дровами забезпечувати населення почали ще з літа, з цим допомогли міжнародні організації та благодійні фонди.

– Забезпечили брикетами домогосподарства у Піско-Радьківському, Підлиманському та Підвисочанському старостинських округах, частково – у Гороховатському. Цю допомогу надавали тоді, коли в громаді була більш стабільна ситуація, зараз через безпекову ситуацію ті, хто ще не отримав допомогу, скоріш за все, отримають кошти. Також 453 домогосподарства чекають гроші по ще одній міжнародній виплаті. Тим, хто залишився, ми будемо надавати допомогу, але наполягаємо та рекомендуємо людям з 10-кілометрової зони від кордону евакуюватися, бо там дуже небезпечно, – каже Олена Клименко.

Станом на 17 жовтня в громаді проживає 5132 людини.

– З 8 по 17 жовтня у нас виїхало майже 300 людей. Є населені пункти, де немає газу та електропостачання. На території громади є свій підрозділ видобутку газу, але через обстріли він не функціонує, тому частина громади залишається без газу. Наразі ремонтувати чи відновлювати щось там неможливо. За людьми полюють дрони, тому вислати бригаду ми не можемо, – додає Олена Клименко.

Борова, наслідки обстрілів