Ще на початку року організація з Норвегії провела опитування в 12 громадах і 20 містах України щодо того, наскільки населення довіряє представникам влади. І найвищий бал отримала Старосалтівська ОТГ. Про те, за що ж так довіряють, а також про натхнення досвідом країн ЄС, успіхи і плани першої об’єднаної громади Харківської області «СК» говорив з головою Старосалтівської ОТГ Едуардом Коноваловим.
Привезли з ЄС уміння організуватися
– У період створення Старосалтівської ОТГ і вже в ролі голови громади ви неодноразово брали участь в ознайомчих поїздках до країн Європейського Союзу. Який досвід, отриманий у ЄС, надихнув вас на конкретні зміни у своїй громаді?
У 2016 році у складі робочої групи мені вдалося побувати в місті Краків і ґміні Вишнева Республіки Польща. Метою візиту було ознайомлення з життям громад, починаючи з їх загального розташування до деталей роботи. Безумовно, такий досвід не залишив байдужим жодного учасника нашої делегації, усі повернулися ніби окрилені і з величезним завзяттям до роботи.
У Вишневій ми побували на комбінаті з переробки та утилізації твердих побутових відходів з повним технологічним циклом – спочатку сміття збирається з баків у загальний приймач, після чого на лінії переробки, де стоїть вісім осіб (працюють позмінно), відбувається його сортування за типом і складом. Після побаченого дуже захотілося створити аналогічний комбінат на території Старосалтівської ОТГ, завдяки чому громада не тільки сама справлятиметься з відходами, а й створить додаткові робочі місця. Уже зараз ми займаємося оформленням документів на місцевий смітник, після чого візьмемося за створення відповідної програми з утилізації сміття.
Дуже сильне враження справив рівень чистоти на вулицях. Як у великих, так і в маленьких містах Польщі – скрізь, буквально біля кожного будинку, підстрижена трава, доглянуті дерева, відремонтовані тротуари, стоять сміттєві баки для роздільного збирання відходів.
Голова Старосалтівської ОТГ Едуард Коновалов
Також на території громад, у яких нам вдалося побувати за час поїздки, ми не бачили жодного стихійного місця продажу або необладнаного магазинчика – на початку це дуже сильно впадало в очі, але потім звикли.
До всього хорошого швидко звикаєш. У наших планах – створення аналогічної інфраструктури за прикладом польської.
Побачене підштовхнуло мене й до рішення щодо закупівлі техніки для комунального господарства. Раніше в нас на громаду був усього один трактор Т-40, який відпрацював 35 років, і ще один екскаватор, стаж роботи якого приблизно такий самий. Можете уявити, що це за техніка і в якому вона була стані порівняно із сучасними можливостями та пропозиціями промисловості. Тож, скориставшись відкритими можливостями проекту Державного фонду регіонального розвитку, у 2017 році нам вдалося придбати необхідну техніку – три трактори МТЗ-82, дві машини МАЗ для вивезеня твердих побутових відходів і одну машину для жижі. Плюс, ми «озброїлися» деревообрізаючими механізмами та, заразом, системою подрібнення деревини, аби мати можливість трансформувати сировину та використовувати її для опалення. Усе це робилося задля того, аби максимально налаштувати людей на відповідальне, як у країнах ЄС, ставлення до чистоти та охайності у громаді. Наразі ми закупили сміттєві контейнери, плануємо забезпечити ними не лише вулиці Старого Салтова, а й усі населені пункти ОТГ, і вийти на централізоване збираня сміття.
– А що далі? Європейський досвід допоможе ОТГ в економічному та соціальному розвитку?
З досвіду, отриманого під час робочих відвідин ЄС, та побаченого там можу розповісти про один з можливих і бажаних шляхів для нашої громади. Так, під час поїздки до Польщі я познайомився з одним з місцевих фермерів, у якого укладено договір з молокопереробним заводом. Фермер самостійно випасає тварин на орендованій ділянці землі. Примітно те, що все його господарство складається всього з шести корів, але, попри таку чисельність, весь цикл виробництва організовано на найвищому технологічному рівні. До того ж, жоден літр виробленого молока цей фермер не реалізує без проведення експертизи, мета якої – сертифікація якості. Безумовно, такий рівень ведення малого фермерського господарства є показовим для нас. Найближчим часом ми плануємо створювати молочні кооперативи, аби організувати централізоване збирання молока від населення. Думаю, до 2020 року ми зможемо реалізувати завдання, які стоять перед нами в цій сфері.
Ми маємо значний потенціал. Наприклад, у Старосалтівській ОТГ розвинений агросектор, зосереджені найпотужніші в районі підприємства з вирощування великої рогатої худоби, також активно діє туристичний напрям. Враховуючи це, ми розуміємо, що нам до снаги продавати за кордон м’ясо, молоко, зерно та надавати якісні туристичні послуги. Ми переконалися, що для цього потрібно повноцінно співпрацювати із закордонними партнерами та використовувати досвід колег з ЄС. Власне, що ми й робимо.
Головне на сьогодні – залучення до партнерства представників міжнародних організацій. Наразі ми тісно співпрацюємо з американською програмою DOBRE, а також з німецькою компанією GIZ. Партнерство з міжнародними організаціями сприятиме розвитку соціальної, економічної та культурної сфер життя ОТГ.
– На початку року вже до вас, у Старосалтівську ОТГ, завітала делегація з Норвегії. Що ж саме зацікавило європейських гостей?
У рамках проекту «Партисипативна демократія та обґрунтовані рішення на місцевому рівні в Україні», фінансованого МЗС Норвегії, у Старосалтівській ОТГ проводилося незалежне опитування населення, метою якого було з’ясування рівня довіри серед жителів ОТГ до представників адміністрації, ради, депутатів та очільника громади. За результатами цього опитування наша громада набрала найвищий бал довіри з 12 громад і 20 міст України – 4,4. Саме з цього приводу 15 лютого до Старосалтівської ОТГ завітала делегація з Норвегії, аби подивитися, чи відповідає високий рівень довіри дійсності, адже все починається з довіри.
На мою думку, європейські гості цілком переконалися у відповідності результатів опитування. Ми намагалися якомога більше ознайомити закордонних гостей з нашими планами та перспективами. А ще під час їх візиту ми намагалися максимально скористатися досвідом гостей, у тому числі – адміністративного влаштування. Так, під час відвідин норвезької делегації ми саме починали планувати ремонт будівлі колишньої амбулаторії. Приміщення доволі велике, і, врахувавши поради європейських колег, у його стінах ми вирішили розташовувати відразу кілька структур: адміністрацію ОТГ, центр сімейної медицини, ЦНАП і управління місцевої поліції – усе в одному місці. Сьогодні ремонт уже в розпалі.
Плюс дев’ять мільйонів до бюджету
– Цієї весни виповнилося два роки відтоді, як Старосалтівська ОТГ провела першу сесію, а отже, офіційно почала свою роботу. Розкажіть про успіхи за цей час.
Найсуттєвішим успіхом громади я вважаю збільшення надходжень до бюджету. Для порівняння, станом на 2016 рік у шести наших громадах дохід складав 13 мільйонів гривень, а вже у 2017 році ми отримали в бюджет 22 мільйони гривень.
– Які основні джерела поповнення бюджету?
Бюджет громади поповнюється в основному за рахунок податків фізичних осіб і податку на землю. У сумі це приблизно складає 60 % бюджету ОТГ. Туристичний напрям вельми перспективний для нас, тож намагаємося тісно співпрацювати з базами відпочинку, які розташовані на території громади. Наразі надаємо їм санітарно-епідеміологічні, медичні, водопостачальні, охоронно-рятувальні та інші послуги. Плануємо активно розвивати цей напрям.
До речі, наразі ми розробляємо програму з попередньою назвою «Зелений туризм». У планах – створення веломаршруту до Верхнього Салтова, що на території Рубіжненської сільської ради. Міркуємо про закупівлю велосипедів та організацію туристичного маршруту між громадами.
– Як позначилося створення ОТГ на інфраструктурі сіл?
За час існування ОТГ ми вже зробили доволі багато. Неабияку увагу приділяємо освіті та розвитку культури. Так, на території Старого Салтова створено опорну школу, причому харчування дітей організовано повністю за кошти місцевого бюджету. У планах – відкриття дитячих садків у селах Шестакове та Хотомля. Щодо останнього – при населенні у 1200 осіб відповідного дитячого закладу немає, тож доводиться возити малечу до Старого Салтова, що дуже незручно для батьків. У той же час, на базі Старосалтівської школи плануємо створити дитячу кімнату із зимовим садом. Як мені відомо, такий проект є унікальним для Харківської області. До названих вище здобутків можна додати заміну вікон у місцевій школі та модернізацію Будинку культури у Старому Салтові.
Також працюємо над відновленням Кирилівського будинку культури, який є пам’яткою архітектури та одночасно найбільшим сільським будинком культури в Україні. Минулого року було замінено вікна та відремонтовано дах. Нещодавно черговий міні-проект нашої ОТГ переміг в обласному конкурсі «Разом в майбутнє», і за його планом оновимо систему опалювання в цьому будинку культури.
Проблема номер один
– Які найбільші проблеми сьогодні стоять перед Старосалтівською ОТГ?
Найсуттєвіша проблема, звісно, – дороги. У 2018 році на ремонт доріг ми запланували витратити 2 мільйони гривень, але вже зараз розуміємо, що до цієї суми доведеться додавати кошти. Серед першочергових завдань – ремонт основних ділянок доріг по селах ОТГ, але ми розуміємо, що, по правді кажучи, заплановані нами роботи – це мізер. Охопити ремонтом одразу всі дороги на території ОТГ наразі нам не під силу, але початок покладено, і місцеві жителі вже бачать зміни. Йдеться про ямковий ремонт, бо капітальний – поки що собі дозволити не можемо. Ще однією проблемою є підвезення людей з віддалених населених пунктів. Але ця проблема повністю випливає з попередньої. Автоперевізники відмовляються обслуговувати віддалені населені пункти саме через якість доріг, у результаті – люди мають проблеми з постачанням і з комунікацією взагалі.
– Після створення ОТГ чи змінилася ситуація з безробіттям, можливо, з’явилося більше охочих залишитися жити і працювати у громаді, а не виїжджати в Харків у пошуках кращого життя?
Певна кількість місцевого населення має постійне працевлаштування у фермерських господарствах. Багато хто знаходить роботу на базах відпочинку, але коли теплий сезон закінчується – питання зайнятості населення вкрай загострюється. До того ж, ті, хто влаштовується працювати на бази відпочинку, сплачують податки за місцем реєстрації підприємства – більшість з них зареєстровані поза межами ОТГ, а це, у свою чергу, б’є по бюджету громади. Наразі ми працюємо над цією проблемою і намагаємося домовитися з підприємствами, аби ті переоформили працівників і їх податки залишалися в місцевому бюджеті. Певних успіхів у цьому ми досягли, але про перемогу говорити поки що зарано.