Медична реформа в дії: приклад Естонії

Людмила Хейнла народилася і виросла в Естонії, хоча має російські корні. Заміжня, має двох дорослих дітей і двох онуків. З чоловіком живуть у приватному будинку в передмісті Таллінна. Чоловік Людмили – власник фірми, що займається вантажоперевезеннями, і дружина працює на фірмі в чоловіка бухгалтером, причому вдома: Естонію називають «електронною країною», оскільки все комп’ютеризовано, і робота вдома – поширена практика. Людмила – працююча бабуся в передпенсійному віці (на пенсію в Естонії жінки зараз виходять у 63 роки), і внуками доводиться займатися в основному їй. Людмила чудово пам’ятає радянську медичну систему й може порівняти, що змінилося за останні 25 років. А сталося багато змін. Поперше, було введено страхову медицину. Зараз медичну страховку мають 94 % населення Естонії. Від загальної суми соціального податку в 30 %, що стягується з населення, Лікарняна каса отримує 13 % – це витрати на медицину.За працівника податок сплачує роботодавець. Оскільки система медичного страхування солідарна, діти до 19 років, студенти (і аспіранти з докторантами), пенсіонери, офіційно зареєстровані безробітні, вагітні, інваліди та опікуни інвалідів, солдати строкової служби й ще деякі категорії населення отримують медстраховку без сплати податку. Її можна і купити, сплативши суму в ті самі 13 % від середньої зарплати по країні «брудними» – у 2016 році це становило 149 євро в місяць або 1788 євро в рік при середній зарплаті 1164 євро. До речі, середня зарплата лікаря в Естонії більш ніж удвічі вища за середню по країні – 2471 євро. На що і як поширюється страховка? Візит до сімейного лікаря в неї входить; якщо викликав сімейного лікаря додому чи пішов до лікаряспеціаліста за направленням сімейного лікаря – доплати до 5 євро; койкодень у лікарні може обійтися до 2,5 євро (це стосується тільки перших 10 днів, тобто не більш ніж 25 євро). За перебування в палаті інтенсивної терапії, за пологи, лікування в лікарні неповнолітніх дітей оплату не беруть. Якщо пацієнту виписують ліки за рецептом, в такому разі передбачена пільга при оплаті – від 50 % до 100 %, плюс за кожний рецепт стягується 1–3 євро. Лікарняна каса Естонії компенсує також тестсмужки для глюкометрів, ланцети, голки для інсулінових ін’єкцій, засоби з догляду за стомою, ортози, катетери для сечового міхура, перев’язувальні засоби – зновутаки, за умови, що людина застрахована. Що стосується такої дорогої процедури, як лікування зубів, то дорослим компенсують до 30 євро в рік, а вагітним, пенсіонерам і мамам дітей у віці до одного року – до 85 євро в рік. Раз на три роки естонські пенсіонери можуть розраховувати на компенсацію за протезування в розмірі 255,65 євро. Сума доволі пристойна, якщо врахувати, що середня пенсія у країні – без малого 410 євро. Обов’язкова умова візиту до лікаря, і взагалі будьякої процедури, – наявність IDкартки: електронного документа, який має кожний житель Естонії і на якому міститься повна інформація про власника. Естонські лікарі не витрачають часу на заповнення безлічі паперів: усі документи, у тому числі й історії хвороби, рецепти, існують в електронному вигляді; запис до лікаря – через Інтернет.

– Тепер у нас, на відміну від радянських часів, «швидку» просто так, через те, що була висока температура або злегка «стрибнув» тиск, не викличеш: потрібно переконати диспетчера Центру Тривоги, що вам потрібна допомога – і терміново. Залежно від того, що сталося, диспетчер визначає, яку саме бригаду послати: з медсестрами (по суті, це парамедики. – Авт.), лікарську чи реанімаційну. Водії в нас – теж члени медичної бригади, вони техніки швидкої допомоги, тобто можуть і медичну допомогу надати, і медичне обладнання знають. Якщо якась серйозна травма, серцевий напад, різкий біль у животі або ще щось надзвичайне, бригада приїжджає швидко – через 10–15 хвилин максимум. У них є планшети, і вони можуть переглянути історію хвороби людини, до якої їдуть. В Естонії є спеціальна телефонна служба, яка працює цілодобово, і туди можна звернутися, якщо, наприклад, вихідні або свята, а людина захворіла, сімейного лікаря немає, і близькі не знають, що робити. Перші п’ять хвилин спілкування безкоштовні, а потім потрібно платити, як за звичайну телефонну розмову. Зрозуміло, що лікування по телефону ніхто не призначає, але порадити, що робити, можуть, а якщо потрібно, ця служба сама може передати виклик у швидку допомогу. До речі, є ще один варіант доступу до медицини – це лікарські консультації по скайпу. Вони спеціально організовані для людей, що живуть далеко від цивілізації, наприклад, десь на островах, з якими взимку тижнями може не бути транспортного сполучення.

– У нас зараз замість дільничних працюють сімейні лікарі. Вони вирішують більшість питань, пов’язаних зі здоров’ям людей. Сам сімейний лікар є підприємцем – фізичною особою: він орендує приміщення в поліклініки або іншої установи, і держава йому платить за кожного пацієнта. Сімейний лікар – як фільтр для медичної системи: якщо потрібен лікарфахівець, то до нього за прейскурантом Лікарняної каси можна потрапити тільки після направлення сімейного лікаря. Великий мінус цієї системи – очікувати прийому у спеціаліста можна від одного місяця до півроку. Минаючи сімейного лікаря, можна потрапити на прийом до офтальмолога, гінеколога, пульмонолога, стоматолога (якщо ситуація серйозна і є загроза для життя), психіатра і дерматовенеролога; якщо в людини перелом або серйозний опік – вона теж звертається безпосередньо до хірурга або травматолога.Звичайно, якщо є багато грошей, можна звернутися до будьякого фахівця безпосередньо, без черги – у комерційну клініку, але сума за такий візит буде непідйомною для пересічної людини. До речі, якщо в людини немає медичної страховки, вона може лікуватися тільки за комерційними розцінками.Сімейного лікаря можна викликати додому, проте це не так просто, як було за старої системи. Сімейний лікар обов’язково приходить до важкого (лежачого) хворого або до того, хто практично не може ходити через проблеми з ногами або хребтом; але якщо бабуся просто вередує і вимагає уваги, то лікар може сказати: «Беріть таксі і їдьте до нас».Грошові «подяки» лікарям у нас не заведені: якщо в когось є бажання, він може принести лікарю квіти, цукерки або пляшку коньяку.