Органічного поля ягода: як на Харківщині малину для ЄС вирощують

Серед 25 органік-виробників на території Харківської області переважають виробники зернових культур і соняшнику. Але водночас в останні кілька років популярнішим стає і виробництво ягід, зокрема – малини й полуниці

Краще купувати дорожчу їжу, ніж потім лікуватися

Харків’янин Олег Колесник зайнявся вирощуванням органічної продукції відносно недавно – у 2015 році підприємець для експерименту придбав у Європі й висадив на власному городі близько 30 кущів селекційної малини преміум-класу. За його словами, цьому передувала величезна підготовча робота – від опанування азів агрономії до пов­ного розрахунку врожайності й визначення можливих шляхів реалізації ягоди. Робота з точними обчисленнями не була новиною, адже за плечима Олега – багаторічний досвід в інженерії.

Після завершення підготовчого циклу в малих масштабах харків’янин наважився на укрупнення свого підприємства та вже через рік висадив близько 35 тисяч кущів малини преміум-класу на 6 гектарах власної земельної ділянки. За словами фермера, поштовхом до створення приватної ферми було бажання робити щось своє і не залежати від роботодавця, при цьому – дотримуватися високих стандартів якості відповідно до міжнародних вимог.
Крім теоретичних засад, харків’янин прагнув якомога більше дізнатися і про практичну сторону справи, а для цього неодноразово виїжджав до країн ЄС, де подібний вид діяльності розвинений і процвітає.

– Одна справа – читати про вирощування малини в статтях. І зовсім інше – бути в Голландії, Німеччині, Франції або Італії і бачити на власні очі високотехнологічні теплиці, стан рослин, які в них вирощуються, пробувати ягоду на смак, спостерігати за стадіями висаджування, вирощування і збирання врожаю. При цьому спілкуватися з виробниками безпосередньо, говорити з ними однією мовою, переймаю­чи їхній досвід, щоб мати шанс у майбутньому пропонувати власний продукт вимогливому європейському споживачеві, – розповідає Олег.

За його словами, сьогодні попит на органічну продукцію в Європі досяг піку.

– Більшість людей прийшла до усвідомлення простої істини: краще зараз витратити на якісну їжу на 30–50 відсотків більше, ніж потім відновлювати здоров’я. Такий висновок одного разу довелося почути від жителя Німеччини під час виставки органічної продукції, – додає харківський ягідник.

Відповідати стандартам ЄС непросто, але можливо

Незважаючи на активне вирощування і виробництво органічної продукції на території держав Європейського Союзу, попит на «натуральну ягоду» не зменшується, а отже, розширюються можливості для імпорту. На думку Олега Колесника, Україна зі своїми запасами чорнозему й вигідним геополітичним положенням здатна стати далеко не останнім гравцем у секторі виробництва та постачання органічно вирощеної продукції на територію ЄС, тим самим скласти відчутну конкуренцію тим, хто посідає сьогодні лідерські позиції в цьому напрямі.

– Для того щоб стати сильним гравцем на ринку органічної продукції на території ЄС, на мій погляд, необхідна активна підтримка української держави, яка сьогодні, безумовно, вкладає великі гроші в сільське господарство в цілому, але говорити про конкретну підтримку органічного землеробства поки не доводиться, – каже фермер. – В останні кілька років підприєм­ці, вловивши тенденцію затребуваності, почали займатися органікою, проходячи всі етапи дорослішання поодинці й лише час від часу ділячись досвідом одне з одним. На території Харківської області, крім мене, ще троє займаються вирощуванням органічної малини. Ми спілкуємося між собою і намагаємося підтримувати одне одного, адже це ще й вигідно економічно.

А фінансовий інтерес, за словами Олега, полягає в тому, що трейдеру з Євросоюзу набагато вигідніше купувати ягоду в українського виробника великими партіями, чим більше – тим краще. Наприклад, за партію у 250 тонн покупець із ЄС готовий заплатити 3 євро за кілограм органічної сертифікованої малини, при цьому партія в 1000 тонн буде оціненою у 5 євро за кілограм. Усе це обумовлюється витратами на логістику, транспортування, переробку, ведення документації тощо. Виходячи з цього, поява конкуренції на даному етапі українським виробникам органіки однозначно зіграє у плюс – буде вигідніше кооперуватися і формувати великі поставки.

Перш ніж органічно вирощена ягода потрапить на територію держави Євросоюзу, якість її вирощування в Україні з дотриманням безлічі міжнародних норм і правил буде перевірено незалежними сертифікаційними організаціями. Суть перевірок полягає в тому, щоб споживач отримав продукт без будь-яких хімічних добавок. Їх перелік чітко регламентується і є універсальним для всього напряму

– Інспектор зі стандартизації, який приїжджає на поле (найчастіше це відбувається без попередження), не виносить остаточний вердикт, а всього тільки ставить галочки в анкеті під час огляду поля, складів, внутрішньої території і навіть місць для відпочинку – всіх об’єктів, які можуть бути задіяні у виробничому процесі. Потім цю анкету відправляють до сертифікатора, який може перебувати в будь-якій точці світу, і саме ця людина виносить резолюцію в питанні надання сертифіката окремо взятому підприємству, – розповідає фермер. – Найменше недотримання встановлених норм спричинить відкликання ліцензії на продаж, а отже – ринок на території ЄС для конкретного виробника виявиться закритим до наступної «перездачі». А це, у свою чергу, позначається не тільки на прибутку, а й на репутації, що набагато важливіше в бізнесі.

Закон про наведення порядку на ринку

Виробництво органічної продукції – один з найбільш динамічних секторів в українському агропромисловому комплексі. За даними Міністерства аграрної політики та продовольства Украї­ни, за останні п’ять років воно зросло на 90 %, площі органічних сільгоспугідь збільшилися з 260 тисяч гектарів до 421,5 тисячі гектарів і складають 1 % загальної площі сільськогосподарських земель України.

10 липня Верховна Рада ухвалила Закон «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції», який регулюватиме виробництво української органіки за європейськими нормами.

Згідно з новим Законом, органічна продукція – це харчові продукти та корми, отримані в результаті сертифікованого сільськогосподарського виробництва, яке включає в себе стадії збирання, підготовки, обробки, пакування та маркування. Закон враховує директиви й регламенти ЄС, які Україна зобов’язалася імплементувати під час підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом.

– Я би сказала, що це закон про наведення порядку на українському ринку органічної продукції. Основний принцип роботи органічного ринку передбачає дворівневу систему контролю. Перший рівень – це так званий селф-контроль. В органічному секторі працюють комерційні сертифікаційні органи, які видають компаніям сертифікати. Фактично, вони здійснюють у галузі найбільший контроль, адже зацікавлені, щоб продукція їхніх клієнтів відповідала всім стандартам. Але, крім того, ефективним має бути другий рівень – контроль з боку держави. Бо якщо виникають якісь проблеми вже між країнами, приміром, між покупцем і постачальником органічної продукції, то держава тут виступає арбітром. Тому дуже важливим євроінтеграційним аспектом даного законопроекту є закріплення за Держпродспоживслужбою повноважень здійс­нювати моніторинг та контроль на ринку органіки, – розповіла заступник міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції Ольга Трофімцева в інтерв’ю «Уніан».

Ольга Трофімцева. Фото: «Уніан»

За словами заступника мініст­ра, у законі приводяться у відповідність до європейських директив механізми, які дозволять державним органам здійснювати моніторинг виробництва від поля до кінцевого споживача і контролювати, яким чином органічна продукція виробляється та постачається. Закон чітко і прозоро регулює питання маркування органічної продукції, а також відповідальності виробників, у тому числі тих, які виробляють псевдоорганіку.
– В одній зі статей документа сказано, що загальними принципами виробництва органічної продукції є раціональне використання природних ресурсів, забезпечення їх відтворення; відмова від використання хімії; підтримання родючості ґрунту, використання у виробництві процесів, що не завдають шкоди навколишньому природному середовищу, здоров’ю людей, рослинам, здоров’ю та благополуччю тварин, що дає підстави сподіватися на поступове відродження родючості ґрунтів та покращення стану навколишнього середовища, – пояснила заступник міністра.

За словами харківського кандидата сільськогосподарських наук, консультанта з органічного землеробства Лариси Шедєй, в Україні на сьогодні працюють 13 сертифікуючих компаній, з них усього одна – вітчизняна, яка була заснована у 2007-му й через роки домоглася права надання повного спектра послуг у сфері сертифікації органічного землеробства відповідно до стандартів, прийнятих на території Європейського Союзу. У цьому спектрі п’ять напрямів – рослинництво, тваринництво, переробка, збирання дикоросів, аква­культура. Українська сертифікуюча компанія, крім універсальності надання послуг, приваблює наших органік-виробників ще й відсутністю мовного бар’єра, адже в іншому разі порозумітися з інспектором, скажімо, з Франції, який жодного слова не знає українською, доволі складно, враховуючи лексичну специфіку агро­сектора.

Лариса Шедєй

– Щоб отримати сертифікат, органік-виробнику необхідно подати заявку до відповідної організації, пройти всі необхідні установчі процедури, що включають аналіз ґрунту та рослинності, перевірку всіх сегментів і служб виробництва. І лише на третій рік з дня подачі, за умови неухильного виконання всіх рекомендацій і правил, він отримає право позиціонувати свою продукцію як органічну, – розповідає Лариса Шедєй. – Усі перевірки та аналізи, включаючи ті, які проходять в європейських лабораторіях, оплачує здобувач.

У Європі ціна на малину цього року впала. На думку Лариси Шедєй, це сталося через те, що пропозиція перевищила попит – надто багато залишилося торішньої замороженої ягоди, і коли вона вийшла на внутрішні оптові ринки ЄС, стався спад споживчої хвилі на врожай цього року. Але нема лиха без добра – ситуація, що склалася навколо ринку малини в Європі, підштовхнула українських виробників до освоєння азіатських ринків. На думку агроконсультанта, це може бути цілком перспективним напрямом як для харківських, так і для всеукраїнських органік-виробників.

Автор Роман Шупенко

Матеріали публікуються в рамках проекту «Точне відображення Угоди про асоціацію Україна-ЄС в українських медіа».  Проект реалізується за фінансової  підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та Міністерства  закордонних справ Республіки Польща.  Думки, виражені в цій публікації,  відбивають виключно точку зору автора(ів)