Основа європейської країни: успіх Польщі розпочинався з децентралізації

Лежайськ –це невелике містечко в південно-східній частині Польщі (Підкарпатське воєводство). Його площа складає близько 20 квадратних кілометрів, і проживає там близько 14 000 осіб. – Наше місто можна за півтори години пройти неквапливим кроком, –з посмішкою розповідає градоначальник.Однак, незважаючи на невеликі розміри, Лежайськ –ефективне місто, яке дуже активно займається залученням інвесторів. Також щороку сюди приїжджає багато туристів. Найбільший інтерес гостей міста викликає унікальний монастир-фортеця бернардинців –комплекс, навколо якого зведено міцну кріпосну стіну з вежами (XVII ст.), а на його території розташований побудований у другій половині XVII ст. костел Пресвятої Діви Марії. У ньому міститься чудотворна ікона Богородиці та унікальний орган XVII століття. –Приблизно 200 тисяч жителів Підкарпатського воєводства приїздять до нас щороку, щоб подивитися на образ Богородиці. Ще близько 30 тисяч хасидів приїжджають у Лежайськ, щоб відвідати важливі для себе поховання. Також у місті є старовинний орган, кажуть, що він один з найкращих не тільки в Польщі, а й у Європі, –розповідає Іренуш Стефанський.Лежайськ популярний і завдяки пиву, яке виготовляється в місті. Узагалі, промисловість розвинена тут добре. Окрім пивного заводу, є підприємство з переробки овочів і фруктів. Також на території міста є велике підприємство з очищення каналізації, яке є найбільшим у Польщі. Розрахована ця система на 600 тисяч жителів. Щороку дохідна частина міського бюджету зростає. У проекті бюджету на 2018 рік прибуток складає близько 48 млн 191 тис. злотих (понад 380 млн грн). Для Польщі стабільними доходами є місцеві податки: податок зі спадщини та дарування, сільськогосподарський податок, податки на лісове господарство, нерухомість, транспортний податок і податок з власників собак. Окрім цього, є так звані збори: ринковий (фактично плата за місце на ринку), місцевий та адміністративний тощо. У певному відсотковому співвідношенні зараховуються до місцевих бюджетів частки від податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), вони й складають найбільшу частку бюджетів. –У Польщі така система, що частина податків залишається на місцях. Наприклад, 38 % ПДФО залишається у ґміні. Що стосується податку на прибуток від юридичних осіб (підприємців) –6,7 % залишається в регіоні. Також є низка локальних податків, і тут ґміна сама вирішує, як стягувати ці податки і в якій кількості. Це основне джерело фінансування самоврядування, –зазначає пан Стефанський.Витрати Лежайська на 2018 рік закладені на рівні 48 млн злотих (близько 378 млн грн). Більшість грошей іде на утримання міської інфраструктури, серед якої є і муніципальне житло. –У місті близько 200 муніципальних житлових приміщень. На утримання нерухомості ми передбачили 420 тисяч злотих на рік (близько 3,3 млн грн). Через п’ять років оренди орендар має можливість викупити помешкання на преференційних умовах. Найближчим часом ми плануємо збільшити кількість соціальних квартир для осіб, які цього потребують. Тут є потреби на 44 родини. 17 сімей чекають комунального житла, 27 –соціального, – зазначає бургомістр.Минулого року місто інвестувало в дорожню структуру близько 500 тисяч злотих (3,9 млн грн), у 2018-му на утримання доріг планують витратити 380 тисяч злотих (майже 3 млн грн). У Лежайську пролягає приблизно 6 км доріг, з них 5 км –національного масштабу, 5 км –управляє Підкарпатське воєводство, 2 км –районного масштабу, 45,5 км –муніципальні дороги. Ще близько 300 тисяч злотих (2,3 млн грн) Лежайськ витратить на озеленення, 485 тисяч злотих (3,8 млн грн) –на освітлення.

– З великого ентузіазму. Ситуація в Україні сьогодні дуже сильно мені нагадує те, що відбувалася в Польщі в 90-х роках. Щоправда, я не від самого початку займався самоврядуванням у Лежайську, я приєднався до процесу на вісім років пізніше, але зі мною зараз працює мій заступник, який керував цим процесом із самого початку. Те, що я найбільше згадую з того періоду, – великий ентузіазм. Ніхто не мав вільного часу, ми із захопленням і дуже активно провадили цю реформу. Один з моїх заступників через це навіть отримав інсульт.У 1990 році найважчим було створити документацію і починати все з нуля. Потрібно було правильно оформити правові підстави, завдяки яким ми потім могли б працювати. Я не хочу порівнювати Польщу з Україною, але хочу звернуту увагу на кілька моментів. Ми стартували в 1990 році з рівня ВВП 1600 доларів на людину. Коли Україна стала незалежною, то її ВВП складав 1400 доларів на людину. Із 1990 року в нас розпочалася децентралізація –органи місцевого самоврядування почали впливати на економічний розвиток країни. І через 10 років наш ВВП зріс до 4500 доларів. Потім у 2004 році Польща стала членом Європейського Союзу, у 2010-му показник нашого ВВП складав уже 12 600 доларів. Тобто ми створили самоуправління, а потім увійшли до ЄС. Звісно, нам ще далеко до Люксембургу, де ВВП –104 тисячі доларів на людину. Однак ми працюємо в цьому напрямі. Разом з фінансовими можливостями органи місцевого самоврядування отримують і нові обов’язки. Наприклад, у 1990 році ми не займалися освітою, однак з 1996-го це обов’язок ґміни. Також у 2016 році стартувала соціальна програма «Родина 500+»: сім’я на кожну другу та наступну дитину на місяць одержує по 500 злотих. А якщо рівень прибутку родини не досягає відповідного рівня, то й на першу дитину. Завдяки цій програмі наш бюджет збільшився приблизно на 20 %.

– Ми його прив’язали до кількості використаної води. Спочатку ми його розраховували в залежності від кількості осіб, що проживають у квартирі чи господарстві. Кожний житель мав подати сміттєву декларацію, в якій сам брав на себе обов’язки порахувати, скільки збирає сміття. Скільки людей проживає в оселі насправді, ніхто не перевіряв. Кожна людина за вивезення відходів мала сплачувати 10 злотих (78,9 грн) на місяць.Але коли ми проаналізували зібрані сміттєві декларації, з’ясувалося, що населення міста «скоротилося» на тисячу жителів. У нас утворилася дірка в 200 тисяч злотих (1,5 млн грн). Тоді ми вирішили піти іншим шляхом, який нам дозволяв закон – відштовхуватися від об’ємів спожитої води. Бо за декларацією у квартирі проживала одна чи дві особи, але при цьому витрати води були 20–30 кубометрів. Це нереальна цифра. Ми ж бачили, що місто, як і раніше, споживало 300 кубометрів води на місяць. Із 1 липня 2016 року ми ввели систему розрахунку на основі кількості спожитої води: за кубометр води –3,8 злотих (30 грн) на вивіз сміття. Таким чином вдалося і сміттєвий тариф врегулювати, і спонукати населення до ощадливого використання води.

–У польській системі консультування деяких рішень самоврядування – поширена практика. Комунікація для нас дуже важлива. Якщо ви говорите про запитання мешканців, то запрошую на сайт нашого міста, там ви побачите, як це працює. У нас на сайті є спеціальний розділ «Запитай бургомістра», і будьте впевнені, на кожне поставлене запитання жителю нададуть відповідь. Стараємося швидко відповідати, максимальний час очікування – тиждень. Разом з цим, питання ставляться не анонімно, потрібно вказати свій ідентифікаційний код. Це робиться не тому, що ми хочемо за кимось стежити, а для того, щоб обмежити кількість жартів.