У Німеччині до алкоголю ставляться досить лояльно – діти п’ють пиво з 16 років, а купити спиртне можна завжди і скрізь. Утім, деякі обмеження в країні все ж присутні, і їх порушення німцю обходяться досить дорого.
29-річний Артур Петлярський народився в Харкові, а після дев’ятого класу його до себе в Німеччину покликала мама. Вона вже на той час жила під Фрайбургом у комуні (на кшталт нашого села) Хартхайм (населення близько 7 тисяч жителів).
Коли Артур туди приїхав, його прийняли у восьмий клас загальноосвітньої школи. Провчившись два роки, він пішов підробляти – механіком, електриком тощо. Так тривало близько року, після чого уродженець Харкова мав зробити серйозний вибір. Щоб йому видали безстрокову візу, треба було або офіційно працевлаштуватися, або вчитися, в іншому випадку – попросять з країни. Хлопець вибрав друге.
У Німеччині середню професійну освіту отримують не так, як в Україні. Німці з першого дня свого навчання відразу йдуть працювати, і вчаться азам безпосередньо на практиці. Артур відправив багато заявок на різні спеціальності, однак йому відповіли лише з одного ресторану Фрайбурга, куди він і пішов вчитися на кухаря. Навчання в цілому тривало 3,5 року. Протягом цього періоду він постійно працював, як повноцінний співробітник, і тільки місяць-два на рік вивчав теорію в училищі, яке йому підібрало керівництво. Зараз Артур продовжує працювати кухарем.
Артур Петлярський (справа)
За ці півтора десятиліття уродженець Харкова повністю звик до німецького життя, і як будь-який корінний житель країни, обожнює пиво. Як каже Артур, для німців це не алкоголь, а національний напій, який п’ють завжди і всюди.
Придбати алкоголь у Німеччині, нехай то мегаполіс чи село, як у випадку з Артуром, не проблема, і в будь-який час доби. У середньому півлітрова пляшка пива в супермаркеті обійдеться близько одного євро (близько 32 гривень), у кафе – у два-три рази більше. Пляшку віскі або шнапса (німецька горілка) не найкращої якості можна купити за 8 євро (близько 260 гривень). У Німеччині багато магазинів для росіян, білорусів, українців – з вітчизняними товарами. І у Фрайбурзі, і в сусідньому селі є такі магазини. Там продається багато чого звичного для нас, зокрема, і горілка. Так от, літрову пляшку «біленької» нашого виробництва можна придбати за 14–15 євро (450–490 гривень).
Незважаючи на те, що в Німеччині ціни на спиртне вищі, акцизи на деяку алкогольну продукцію у нас такі самі, або навіть вищі. Це зумовлено тим, що Україна, підписавши в 2014 році Угоду про Асоціацію з ЄС, зобов’язалася підтягнути свої акцизи до середньоєвропейських, що і відбулося восени минулого року. Тож зараз акциз продукту з вмістом етилового спирту 8,5 % і більше становить 188,23 гривень з розрахунку за 1 літр чистого спирту, у той час як у Німеччині ця цифра дорівнює приблизно 5,5 євро (близько 180 гривень). Щодо пива, акциз в Україні, як і в Європі, 1,4 гривні за пляшку.
Попри таку любов до пива і доступні ціни на алкоголь, німці, за словами Артура, ставляться досить стримано до споживання міцних напоїв.
– Німці вміють розслаблятися маленькою кількістю алкоголю. Наприклад, пляшку-дві пива випив, і досить. Звичайно, тут, як і всюди, є любителі «хильнути зайвого», але їх значно менше, ніж у країнах СНД, – розповідає Артур. – На законодавчому рівні немає якоїсь запеклої боротьби з алкоголем. Наприклад, у Німеччині не існує заборони на розпивання алкогольних напоїв у громадських місцях, проте деякі обмеження все ж таки є. Все залежить від місця, віку і ще кількох умов.
Альона Тупкаленко
Молода мама, Золочів
– Чи є в Німеччині заборонені місця для розпивання алкоголю, і штрафи за це?
– У Фрайбурзі, де ти б не пив пиво, до тебе поліцейський не підійде. Втім, якщо ти будеш розпивати у парку або, припустимо, на зупинці міського транспорту міцний алкоголь, то правоохоронець не пройде повз вас. Спершу вам зроблять зауваження і ввічливо попросять прибрати пляшку. Найчастіше саме так і трапляється. Щоб справа доходила до штрафів – за все життя в Німеччині ні зі мною, ні з ким із моїх знайомих цього не траплялося. Нещодавно ввели новий цікавий закон. У нас водіям за кожне порушення за кермом призначається штраф балами. Якщо їх набирається 8, то забирають права. Так от, кілька місяців тому керівництво країни вирішило, що ці бали будуть нараховуватися не тільки недбайливим водіям, а й п’яним пішоходам (від 1,6 проміле алкоголю в крав), які порушили громадський порядок, – побився з кимось або розбив щось. А взагалі дозволені місця для розпивання алкоголю і штрафи регулюються кожним регіоном держави окремо. Я був практично у всіх містах Німеччини, і наприклад, у Кельні й Гамбурзі за пляшку пива в трамваї оштрафують на 40 євро. Мені навіть знайомі розповідали, що при повторному порушенні можуть взагалі заборонити користуватися громадським транспортом, але це відбувається вкрай рідко.
Тетяна Тупкаленко,
Підприємець, Золочів:
– З якого віку продають алкоголь жителям Німеччини? І яке покарання загрожує продавцям, які відпускають алкоголь неповнолітнім?
– Пиво в Німеччині продають з 16-ти років, але тільки те, яке не містить у собі більше 5 % спирту. Міцний алкоголь, як і в багатьох країнах, тут продають з 18 років. До продажу алкоголю підліткам дуже суворо ставляться. Коли мені було років 25, мене періодично просили пред’явити документи. І найцікавіше, це було в магазині, де мене знають, я там закуповуюсь постійно, і все одно питали. У 16-річних і 18-річних просять документи постійно. Якщо попадеться недобросовісний продавець і продасть підлітку заборонений алкоголь, хоча як на мене, то це тут просто неможливо, ця незаконна дія може обійтися йому від штрафу (500–2000 євро (16 250–65 000 гривень) до закриття магазину.
Юрій Тупкаленко
Підприємець, Золочів:
– Яка культура пиття у німців? І як поводиться роботодавець стосовно підлеглого, який має проблеми з алкоголем?
– Культура пиття тут дуже проста, і звичайно, сильно відрізняється від української. В основному «зустріч за пляшкою» тут проводиться або в кафе, або у когось у гостях, вкрай рідко на природі. Але в жодному разі не посеред вулиці або у дворі. Тут люди під час подібних заходів хочуть отримати задоволення від вечора, а не просто напитися до нестями. Вони до алкоголю підходять дуже обережно, не забуваючи про те, що завтра – робота. До речі, якщо прийдеш на роботу п’яним, то на перший раз тебе просто відправлять додому. А от другого разу вже не буде. Із цікавого за цією темою чув: якщо німець пропрацював понад п’ять років на підприємстві і з’ясовується, що за цей час він став алкоголіком, роботодавець повинен оплатити його лікування.
Україна – лідер з дитячого алкоголізму
Минулого року Всесвітня організація охорони здоров’я оприлюднила дослідження про виявлення рівня дитячого алкоголізму в різних країнах за 2016 рік. Науковці організації опитали понад 200 тисяч учнів 5, 8 та 10 класів із 41 країни світу.
Перше місце – за Україною, де 40 % підлітків вживають алкогольні напої, принаймні, раз на місяць. На другій і третій сходинках цього рейтингу розташувалися Ізраїль і Чехія відповідно.
Допомогти виправити ситуацію Україні, зокрема, може Угода про асоціацію з Європейським Союзом. Серед положень Угоди 17 нормативно-правових актів стосуються сфери охорони здоров’я, у тому числі і боротьбі з алкоголем серед дітей. Так, згідно з Рекомендацією Ради № 2001/458/ЄС «Про вживання алкогольних напоїв молоддю, особливо дітьми та підлітками» від 5 червня 2001 року Україна повинна до 2020 року скласти план з впровадженням європейських вимог щодо обмеження вживання алкоголю серед молоді. Тут нашій країні треба вдосконалювати дослідження про причини, природу і масштаби проблем, пов’язаних зі споживанням алкоголю серед молоді. Зокрема, це стосується дітей та підлітків. Рекомендації Ради також включають у себе регулювання продажів і маркування алкогольних напоїв, зокрема, передбачають невикористання стилю (мотиви, кольори, герої), які асоціюються з молодіжною культурою тощо.
Деякі країни ЄС для меншого споживання алкоголю своїми громадянами ввели заборону на продаж спиртного вночі. Наприклад, у Латвії та Литві діє заборона на роздрібний продаж спиртного і пива з 22.00 до 8.00. Торгівля алкоголем дозволена тільки в барах і ресторанах, які мають відповідну ліцензію. Цим шляхом пішли і кілька українських міст. Зокрема, в Києві заборонено торгувати алкоголем з 23.00 до 10.00, в Одесі – з 22.00 до 9.00, в Запоріжжі – з 22.00 до 10.00, у Львові – з 22.00 до 10.00.
Автор: Олександр Гаркавець