Скільки витрачають на продукти у Німеччині: досвід харків'янина

Харків’янин Віталій Авдієнко, який уже четвертий рік живе в Німеччині, розповідає про тамтешню культуру харчування. Віталій Авдієнко народився в Харкові, де і закінчив один з місцевих вишів. У 2014 році вступив до аспірантури в університет Саарланда (Німеччина), куди і переїхав жити зі своєю дружиною Христиною. А через рік їх стало троє – у пари народився прекрасний малюк Даніель. Віталій спершу працював в університеті Саарланда науковим співробітником, а потім сім’я переїхала в Ебельсбах (населення близько чотирьох тисяч осіб), і Віталій влаштувався ІТ-спеціалістом в одну з великих німецьких фірм. Ця компанія стежить за здоров’ям своїх співробітників – на роботі постійно є безкоштовні свіжі фрукти (банани, яблука, апельсини, інше), які щотижня фірма закуповує для працівників. Загалом, сам Віталій – не фанат здорового харчування, але все ж намагається їсти менш шкідливу їжу. Коли переїхав до Німеччини, його раціон порівняно з українським практично нічим не відрізнявся – ситний сніданок, обід і вечеря, в яких багато смаженого і жирного. Втім, з часом Віталій намагався оздоровлювати свій раціон. На сніданок він їв пластівці, а в обід – фрукти або овочевий салат. Але все ж таки наш герой дуже скептично ставиться до будь-яких дієт, вважаючи, що спорт – кращий спосіб залишатися у формі і бути здоровим. Хоча Віталію і доводиться частенько відмовлятися від смаженої відбивною або ковбасок, які є головною відмітною рисою німецької кухні. Тут налічується близько трьохсот видів тільки варених ковбас. Практично кожен регіон славиться своїми сортами ковбас: йенська, мюнхенська, ольденбурзька, штутгартська та інші. Ковбаси, сардельки та сосиски входять до складу багатьох основних німецьких страв: гороховий суп з ковбасою або тушкована капуста із сосисками.У німців немає проблеми з купівлею того або іншого продукту, навіть якщо вони живуть не у великому місті. Адже в Німеччині немає поняття «сільський магазин». Мережі супермаркетів всюди з однаковим набором продуктів, але, звичайно, є магазини, де вибір скромніший – в асортименті всі базові продукти, але практично ніяких делікатесів. – Відповідність усім стандартам – головна вимога до виробників, тому тут продукти на порядок якісніші, ніж у нас (В Україні. – Ред.), – стверджує Віталій. За його словами, у середньому німецька сім’я з трьох-чотирьох осіб (неважливо, проживає вона в мегаполісі або в маленькому населеному пункті) витрачає за місяць на їжу 300–350 євро. Приблизно стільки йде на місячне харчування і в сім’ї Авдієнків. Про інші особливості культури харчування в Німеччині Віталій розповідає, відповідаючи на запитання жителів Харківської області.

– Денний раціон у німців залежить від сім’ї, як і в будь-якій країні. Ще – тут у кожній землі (Так у Німеччині називаються регіони. – Ред.) є не тільки свій діалект, а й регіональна кухня. Від неї і залежить раціон німця.Але, частіше за все, вони віддають перевагу легкому сніданку – варене яйце, булочка з маслом або варенням, а також чашка кави, води або соку. Залежно від землі можуть ще бути сосиски.У німців немає такого поняття, як перші страви – супи, борщі. Точніше, консистенція німецьких перших страв дуже схожа на рагу з водою на дні каструлі. Супи взагалі не схожі на наші, в основному це крем-суп. Але в цілому у них обід складається з доброго шматка м’яса або риби з будь-якими макаронними виробами.У німецькій культурі є таке поняття, як «ті тайм» або «каффі». Це зазвичай «перекус» між обідом і вечерею.«Каффі» найчастіше складається з чашки чаю або кави зі шматочком торта і різних видів печива. У сучасній Німеччині «каффі» зазвичай не передбачається, оскільки люди зайняті своїми професійними зобов’язаннями. Проте, у вихідні та святкові дні, «каффі» досі практикується у багатьох німецьких сім’ях, і в нашій зокрема.На вечерю німці можуть з’їсти одну-дві булочки із сиром чи ковбасою, випити чай або каву, і цим обмежитися. Німці не люблять вечорами стояти біля плити, тому частенько замовляють їжу додому. Великою популярністю як вечеря у них користується піца.В основному німецькі діти їдять те саме, що і батьки.

– Сказати, що сільські жителі харчуються виключно домашнім – парним молочком і помідорами з грядки – звичайно, не можна. Місцеві села більш розвинені, ніж в Україні, вони нагадують котеджні містечка. Тому якість продуктів, які споживає сільський і міський жителі, практично однакова.Щодо походів у кафе і ресторани, то у міських жителів більше вибір, ніж у сільських, де поїсти. Але я б не сказав, що сільські жителі більше харчуються вдома, ніж у кафе. З досвіду можу сказати, що сільській житель, як і міський, теж не дуже охоче проводить час біля плити, тому частенько відвідує різні заклади, де можна добре і смачно поїсти.

– Звичайно, діти є діти. Завжди і всюди вони хочуть усіляку нездорову їжу і побільше. Знову ж, усе залежить від сім’ї. У цілому діти в Німеччині не відходять від усіляких фаст-фудів, піцерій та макдональдсів, через що в німців суцільне ожиріння.Є, звичайно, більш здорові аналоги шкідливої смакоти – батончики з мюслями або фруктовим соком, смажена картопля і сухарики без приправ. Втім, вони не такі привабливі для дітей.