Естонія для Харківщини: чому слобожанам повчитися в балтів

Майже однакові за розміром та за населенням — цілу країну Естонію та Харківську область так і вабить порівняти. З розпадом СРСР два наші народи отримали однакові можливості для самостійного злету. Але шлях, пройдений за 27 років, показує, що естонці та українці досягли різних висот, і цей показник не на нашу користь. Так, Естонія за цей час напрацювала найвищий валовий внутрішній продукт на одну особу серед колишніх республік Радянського Союзу.

 «СК» з’ясував, у чому ж секрет успіху однієї з найменших країн Євросоюзу і який досвід може бути корисним для України, і зокрема Харківщини.

В естонців та українців історично багато чого спільного. Хоча б те, що не один десяток років ми були разом у таборі соціалістичних країн. Після здобуття незалежності у 1991-му балтійські країни пішли своїми шляхами. У першу чергу Естонія одразу розставила всі крапки над «і» у своїй історії та визначилася з термінами. Так, півстоліття життя під радянською владою естонці вважають окупацією. Тож 1991-й для них є не роком здобуття незалежності, а роком її відновлення. І 2018-го ця північна країна з гордістю святкує 100-річчя своєї незалежності.

Рівняння естонців на більш заможних фінів, а також шведів, норвежців, данців можна зрозуміти. Усього півтори години поромом через Фінську затоку — і ось він, розвиненіший і цивілізованіший світ європейців. Тому цілком очікувано, що на початку 90-х в Естонію найперше прийшов скандинавський капітал. І саме від своїх північних сусідів і перейняли естонці європейськість культури. 

Головна відмінність наших країн у тому, що, як кажуть самі естонці, вони не мали й не мають олігархів і такого рівня корупції, як ми, що не може не приваблювати інвесторів. Та й навіть за часів Радянського Союзу серед республік ця була найменш корумпованою. Зіграв на руку й розмір держави, через який великої промисловості не було, так само як і запасів корисних копалин. Олігархам в Естонії просто не було звідки взятися. До того ж у 90-х тут ефективно працювала правоохоронна система. З тодішніми угрупованнями організованої злочинності — «мафіями» — поліцейські розібралися. 

Крім того, аби заохотити прихід до країни інвесторів, приблизно 13 років тому в Естонії спростили ПДФО компаніям, які здійснюють реінвестицію.

— Маленька країна, де мало кваліфікованої робочої сили, ще й Російська Федерація під боком. Потрібно було знайти щось таке, що зацікавило б інвесторів, — розповідає про те, як Естонія приваблювала іноземний капітал, Ян Раінхольд. — Зараз ми думаємо, що, можливо, треба змінювати цю систему.

Медицина

Сьогодні країна може похвалитися, що має охорону здоров’я на світовому рівні. Так, завдяки інвестиціям ЄС вдалася реновація Північно-естонської регіональної лікарні (вартість проекту — 107 мільйонів євро, дотація ЄС склала 66 мільйонів євро), а також клініки Тартуського університету (вартість проекту — 64 мільйони євро, дотація ЄС — 25 мільйонів євро). Медицина в Естонії безкоштовна для громадян, які офіційно працюють і мають медичне страхування.

Інфраструктура

Один з найбільших проривів стався в залізничних перевезеннях. Близько семи років тому країна оновила парк потягів, перейшовши зі старого дизельного залізничного транспорту на сучасний. Вартість 18 швидкісних електропотягів іспанського виробництва склала 78,5 мільйона євро. Без дотації від ЄС у 67,6 мільйона євро цю ідею втілити було б важко.

Як результат — проїзд залізницею став комфортнішим, безпечнішим та швидшим. Якщо раніше відстань з Таллінна до кордону з Латвією у 250 км дизель долав за 4,5 години, то зараз — за 2,5 години.

Як кажуть в Україні, гуртом і батька легше бити, тож країнам ЄС спільно вдається втілювати в реальність доволі амбіційні та масштабні проекти. Для прикладу, нині розпочався проект масштабного залізничного сполучення Хельсінкі — Берлін через балтійські країни. Передбачається, що зі Скандинавії поїзд заходитиме на пором, прибуватиме до Таллінна і далі рушатиме на Берлін. Цей проект має запрацювати приблизно через вісім років. 85 % фінансування, за планами, покриватиметься з бюджету ЄС. 

На гроші Євросоюзу вдавалося багато чого втілювати й на муніципальному рівні. Так, у столиці Естонії на автошляху до аеропорту переробили велику дорожню розв’язку. До цього на ній часто траплялися ДТП. Вартість нової розв’язки склала 73 мільйони євро, дотація від ЄС — 55 мільйонів євро. 

Завдяки підтримці з боку ЄС Естонії вдається розвивати свою водну інфраструктуру. Особливість країни в тому, що на її території багато маленьких віддалених одне від одного сіл і хуторів, і не всюди була каналізація чи водопровід. Зараз діє програма з бюджетом у 466 мільйонів євро, якою передбачено до 2030 року забезпечити кожний хутір каналізацією та водопроводом. А якість води в Естонії настільки висока, що її можна пити з-під крану.

Сільське господарство 

Якщо говорити про сільське господарство Естонії, то передусім країна відома своєю молочною продукцією.

Середнє виробництво молочної продукції на корову в Естонії у 2000-му складало 4660 кг. Тоді стадо естонських корів нараховувало 131 000 голів. З роками виробництво удосконалювалося, цифри змінювалися. За показником 2017-го кількість корів в Естонії зменшилася і становить 86 400, однак надої зросли до 9159 кг молока на рік на одну корову. Серед країн ЄС кращі показники демонструє тільки Данія.

— Свого часу країною ходили розмови, що після розвалу СРСР естонський уряд розвалив сільське господарство, ферми, люди пішли з галузі. Однак наша галузь підтримується європейськими дотаціями. Та головне — ми маємо великі ферми, які обладнанні за останнім словом техніки, — розповідає Ян Раінхольд.

Культура

Багато об’єктів було зроблено за допомогою європейських грошей і в культурній сфері країни. Як приклад — музей Льотна гавань, 85 % фінансування якого надали європейські фонди. У 2012-му музей мав 256 000 відвідувачів.

До слова, цікавою є політика в Естонії щодо підтримки сучасного мистецтва. Так, за законодавством, під час реновації будинків 1,5 % від фінансування закладається на придбання об’єктів художнього мистецтва. Тому приміщення різних установ, організацій і закладів в Естонії не тільки вражають новими ремонтами, а й милують око оригінальними арт-об’єктами на стінах.

Інший приклад розвитку культури — переформовування промислових районів на культурні. Неподалік від старого центру Таллінна можна знайти творче містечко Теллісківі, яке розмістилося в колишньому промисловому комплексі. Воно вважається центром творчого життя Таллінна. У мистецькому центрі розташовані студії, творчі підприємства та офіси різних громадських організацій. Тут також працюють безліч магазинів і студій дизайну, різноманітні кафе та ресторани, фотогалереї, тут можна побачити багато прикладів вуличного мистецтва. Щорік у Теллісківі проводиться понад 600 культурних заходів.

Туризм

Великі ставки робить країна, яка не має потужного промислового комплексу, на розвиток туризму. Сервісні послуги в Естонії формують приблизно 75 % усього ВВП країни.

Естонці розвивають своє морське вікно. На рік сюди приходить 340–360 круїзних лайнерів. Кажуть, улітку, коли одночасно до Таллінна приходять шість-сім круїзних лайнерів, у Старому місті столиці не проштовхнутися. Але місцеві розуміють, що туристи приносять гроші. Тільки з Фінляндії до Естонії приїздить приблизно 9 мільйонів туристів на рік. Щоправда, за повідомленнями місцевих ЗМІ, у жовтні статистика показала, що кількість фінських туристів зменшилася. Однією з причин цього називають зростання цін на алкоголь в Естонії. До підняття акцизу міцні напої тут були дешевшими, ніж у Скандинавії.

Електронне урядування 

Естонці відрізняються бажанням бути поміченими й важливими серед інших країн — членів ЄС. Тому вони працювали над розробкою своєї родзинки, аби в ЄС та загалом у світі про Естонію чули та знали. І хоча хтось може посміятися над прагненнями цієї маленької країни бути першою, однак у деяких сферах вона реально демонструє своє лідерство.

Таким сектором стали діджитал-технології. Естонію цілком справедливо можна назвати найбільшою смарт-країною в ЄС та й у світі загалом. Саме тут вигадали Skype, Taxify та низку інших популярних інтернет-порталів. Саме тут ще у 1997-му кожну школу було підключено до мережі Інтернет, а кожний десятий випускник пов’язує свою майбутню професію з IT-технологіями. Ну, і ви, мабуть, чули, що Естонія — перша країна у світі, де можна проголосувати на виборах через Інтернет. Та й узагалі купу речей можна зробити, не виходячи з дому, онлайн. Тут давно забули про черги задля паперових довідок, а майже будь-яку інформацію від чиновників можна отримати через Інтернет. Як кажуть естонці, «бігати мають дані, а не люди».

Використовуючи послуги електронного уряду, естонці можуть за рік відкласти 2  % від ВВП країни. Це великі гроші. Для порівняння, кожний член НАТО має 2 % від ВВП країни віддавати на фінансування сектора оборони. В Естонії ці гроші не шукають, адже економлять на папірцях і бюрократії.

Ідею електронного врядування Естонія поширює світом. Своїм досвідом ділиться і з Україною, до слова, щорічно виділяє 2,5 мільйона євро для допомоги Україні.

Про е-урядування на Харківщині, естонський досвід і смарт-місто Тарту читайте на нашому сайті 11 грудня. Стежте за оновленнями.

Автор: Тетяна Василець