Єдиний квиток на всі види транспорту і довіра до пасажирів: досвід Чехії

– Про Чехію я нічого не знала, але мені дуже хотілося потрапити до європейської країни на навчання, – згадує Оля, як знайшла агентство, що допомагає абітурієнтам вступити до іноземних університетів. Під час проходження піврічних курсів вивчення чеської мови Оля паралельно обирала майбутній виш. Подала документи до двох. За результатами іспитів їй вдалося вступити в один на факультет економіки та менеджменту до магістратури на здобування фаху «європейська агродипломатія». За навчання Оля платила самостійно.  Ольга Кім Після чотирьох років у Чехії дівчина змінила вектор свого життя. Вирішила поки що «заморозити» навчання, отримала робочу візу й зараз працює перекладачем в одній із празьких фірм. Оля ділиться, що європейське життя їй подобається. А найбільше її вражає, як працює місцеве самоврядування та громадський транспорт. Саме на останньому Оля зупинилася детальніше й погодилася відповісти на запитання наших читачів.

– Ні, маршруток тут немає, принаймні у Празі. Поведінка водіїв гідна похвали. Палити за кермом заборонено категорично, та й нав’язливої музики в салонах я не чула. Водії чемні, та й самі пасажири одне одного поважають. Громадський транспорт зручний і безпечний, до слова, тут заведено навіть серед таксистів не підбирати людей на дорозі, тому машину потрібно замовляти або через Інтернет, або телефоном, або шукати на відповідних стоянках таксі. У транспорті скрізь чисто й порядок, у новеньких трамваях і автобусах та навіть на деяких зупинках є точки доступу до безкоштовного Інтернету (Wi-Fi). Їздять і  кілька стареньких трамваїв, але в основному рухомий склад новенький. У салонах тепло взимку, улітку працює кондиціонер. Чеський транспорт ходить чітко за розкладом. На кожній зупинці є електронне табло, де по хвилинах розписано прибуття кожної одиниці на маршруті. Тобто тут немає такого, що ти вийшов на зупинку й не знаєш, коли приїде твій автобус. Така організація допомагає зручно планувати свій час. У Празі навіть створено мобільний додаток, за допомогою якого у своєму  смартфоні можна задати потрібні зупинки (звідки їхати й куди), конкретний час, і програма самотужки вибудовує найшвидший і найзручніший маршрут. Ще одна зручність громадського транспорту – працюють нічні маршрути автобусів і трамваїв, а от метро вночі зачинене. Загалом транспорт працює з п’ятої ранку й до півночі. Після цього часу маршрути теж ходять, але рідше, раз-два на годину. Ціна така ж, як і вдень.

– На всі види громадського транспорту: метро, автобуси, трамваї і навіть річкові пороми – єдина ціна. Є два варіанти – придбати одноразовий паперовий квиток (тут він називається jízdenka – «єзданка») і проїзний (пластикова картка). Квитки можна придбати у спеціальних автоматах, які стоять на зупинках, у метро, деяких магазинах і кіосках. Навіть у водія можна, але це коштує дорожче й розраховано здебільшого на туристів. Місцеві ж користуються проїзними. Їх оформлюють у спеціальних центрах при органі місцевої влади. Туди потрібно принести свої документи на посвідчення особи, фотографію, а ще заповнити анкету. Можна отримати проїзний безкоштовно, тоді доведеться почекати декілька днів, за термінову видачу треба заплатити певну суму. Діє він кілька років. До слова, є і паперовий проїзний, який не прив’язаний до конкретної людини. Одноразові квитки – чотирьох видів: на півгодини, на півтори години, на добу й на три доби. Можна купити онлайн-квиток, який вам надішлють у вигляді смс. Одноразовий квиток на півтори години коштує 1,2 євро (приблизно 35 грн). Звичайний дорослий проїзний вартує близько 20 євро (приблизно 660 грн) на місяць. За ці гроші я можу їздити будь-яким видом транспорту необмежену кількість разів. На приміську електричку в межах Праги ціна така ж, як на решту громадського транспорту. А от якщо їхати в інше місто, квитки вартуватимуть від 5 євро (166 грн). Пільги для пенсіонерів, дітей і студентів є. Дитина (від 6 до 14 років) і літні люди (від 60 до 69 років) купують квитки за пільговим тарифом. Із 15 років починається дорослий тариф. Безкоштовно на громадському транспорті Праги їздять діти до шести років у супроводі дорослих і пенсіонери із 70 років.

– Так, крім єдиної ціни, ти також можеш за допомогою одного квитка користуватися всіма видами транспорту. Наприклад, я заходжу в метро, купую квиток, компостую його у спеціальному автоматі, а потім мені потрібно пересісти на трамвай. Далі я не купую новий і їду з уже придбаним квитком. Власник проїзної картки просто заходить у транспорт і в разі перевірки дістає картку, контролер спеціальним прибором зчитує потрібну інформацію з неї. Одноразовий квиток потрібно прокомпостувати в автобусах і трамваях у спеціальних валідаторах, які зазначають час твоєї поїздки. При вході в метро (де, до речі, відсутні турнікети), автобуси, трамваї наявність квитка ніхто не перевіряє. Кондуктора тут немає, але часто заходять контролери, які перевіряють квитки. «Заєць», якщо піймається, матиме сплатити доволі великий штраф, приблизно 30 євро (майже 1000 грн). Сплата штрафу – обов’язкова. Її можна зробити одразу на місці, якщо ж із собою немає достатньо грошей, контролер попросить ваші документи (а їх, паспорт і навіть медстраховку, за тамтешніми правилами, громадяни мають носити завжди із собою) і оформить штраф, видаючи квитанцію. На ній вказано рахунок, на який потрібно сплатити гроші. Якщо у відведений для цього певний час штраф не буде сплачено, наросте пеня, і доведеться викласти більше.

Важливо Єдиний квиток на всі види громадського транспорту – це не тільки зручно й сучасно, це впровадження європейських принципів, які декларує наша країна. Цієї осені зроблено відповідні кроки: ухвалено Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду в міському пасажирському транспорті», а в Харкові запровадили єдиний квиток на електричний пасажирський транспорт. Очікується, що впровадження автоматизованої системи оплати проїзду в пасажирському транспорті в усіх українських містах сприятиме ефективному плануванню маршрутів, прозорості розрахунків, у тому числі з відшкодування витрат на перевезення пільгових категорій, підвищенню безпеки. Крім того, надання повноважень місцевому самоврядуванню впроваджувати автоматизовані системи оплати проїзду, як-от електронний квиток, самостійно визначати порядок їх функціонування відповідає практиці застосування в ЄС принципу субсидіарності. До речі, більшість країн Євросоюзу вирішили проблеми з оплатою пільгового проїзду через монетизацію, впровадження соціальних електронних карток і формування електронного реєстру пільговиків. Заразом, відповідно до Угоди про асоціацію України з ЄС, попереду очікують зміни не тільки сфери громадського транспорту, а й узагалі всієї транспортної системи нашої країни. І, до слова, в Угоді цей розділ співпраці доволі широкий – маємо до 2025 року імплементувати сім десятків завдань, що стосуються, зокрема, безпеки вантажних і пасажирських перевезень, введення категорій посвідчення водія, пристроїв обмеження швидкості тощо. Поки що ми виконали всього три і вже прострочили виконання 30. Докладніше про це читайте в наступних матеріалах проекту «Просте питання». Автор: Тетяна Василець