Ощадна громада: як у Первомайському стали на шлях енергозбереження

Комфорт і тепло у школах, дитсадках, лікарні та бібліотеці, зменшення витрат на енергоносії та мільйонні інвестиції в енергозбереження – місто Первомайський одним з перших на Харківщині впровадило онлайн-систему енергомоніторингу. 

Енергоощадна школа

Майже 60 % тепла щорічно економить Первомайська загальноосвітня школа № 2 після масштабної тепломодернізації. 

Впроваджувати тотальне енергозбереження в цьому закладі розпочали у 2017 році: стрімке підвищення тарифів на опалення забирало дедалі більше коштів з бюджету, тоді як низька енергоефективність не дозволяла забезпечити комфорт і тепло у школах та інших закладах соціальної інфраструктури. Не винятком була й Первомайська школа № 2. Задля ощадності та комфорту тут утеплили покрівлю, фасад, цоколь, змінили старі дерев’яні вікна та двері на металопластикові, повністю реконструювали систему опалення і встановили індивідуальний тепловий пункт з автоматичним адаптивним керуванням. Окрім цього, паралельно в будівлі провели капремонт системи водопостачання, вентиляції та встановили рекуператори повітря у спортзалі.

На комплексне утеплення витратили близько 14 мільйонів гривень, а оскільки в міста не було таких фінансів, то заручилися підтримкою міжнародних партнерів – організації Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH, яка підтримує Україну на шляху демократичних перетворень за дорученням Федерального уряду Німеччини.

Після перевтілення школа не тільки стала економною, а й отримала оновлений дизайн і теплі класи. Так, до реконструкції середньорічне споживання електричної енергії складало 54,7 тис. кВт, після – зменшилося вдвічі, до 27,2 тис. кВт. Середньорічне споживання теплової енергії до реконструкції складало 563,2 Гкал, а після – 267,5 Гкал. Тобто економія школи в опалювальному періоді 2018–2019 року порівняно з опалювальним періодом 2010–2017 року становить 321,98 Гкал, або 58,73 %. Це дало змогу зекономити міській раді 513,57 тисячі гривень.

– Головним завданням енергомодернізації закладу були не тільки економія тепла, відповідно, бюджету громади, але й створення для школярів комфортних умов. Узимку на сонячному боці будівлі жарко, тому у класах ми встановили регулятори на кожній батареї, які допомагають зберігати у класі потрібну температуру, а не відчиняти вікна, випускаючи тепло та створюючи протяг для дітей. Також аби у приміщенні підтримувалася комфортна температура, було встановлено термоголовки з клапанами регулювання, які працюють автоматично та подають тепло відповідно до погодних умов, – розповів заступник Первомайського міського голови Антон Орєхов.

Відправляли листи в посольство

Загалом за останні чотири роки місто Первомайський стало учасником різних програм і партнером багатьох міжнародних організацій, серед них – UNICEF, проект ЄС «Угода мерів», Ініціативи ЄС «Мери за економічне зростання» та інші. А розпочинали міжнародне партнерство з листування.
– Ми відправляли листи в посольства провідних країн світу щодо зацікавленості міста у співпраці та інвестиціях. Від деяких з них отримали відповідь, у тому числі й від німецького уряду, – пояснив заступник міського голови.

З останнім, каже Антон Орєхов, співпраця вилилася в низку проектів. Так, завдяки цій співпраці за грантові кошти в місті капітально відремонтували покрівлю та утеплили корпус школи № 5 (1,3 мільйона гривень), а також у дитсадку № 5, де, окрім таких робіт щодо покрівлі та утеплення, змінили вікна (1,2 мільйона гривень). Ремонти та заходи з енергозбереження успішно провели в будівлі центральної міської бібліотеки (1,2 мільйона гривень) та в пологовому відділенні ЦРЛ (4,6 мільйона гривень). Ще коштом німецьких партнерів алюмінієві вітражі в будівлі Палацу культури замінили на енергозберігаючі «Хімік» (1,5 мільйона гривень).

Зараз Первомайський співпрацює з Північною екологічною фінансовою корпорацією «НЕФКО».

Завдяки цьому проекту в гімназії № 3 та в дитсадку № 14 реалізують низку енергоефективних заходів. Сума контракту – 600 тисяч євро, з яких 400 тисяч євро – кредитні, ще 200 тисяч євро – грантові.

Позичальником у цьому контракті виступила міська рада, яка зобов’язалася за строк до 5 років погасити з міського бюджету запозичену суму, надану під 3 % річних.

Також у школах № 5 і № 7 та в дитсадку № 18 збираються провести енергоаудит, який дозволить зрозуміти, які заходи необхідно здійснити в закладах для досягнення комфорту та економії.
Школи в місті запроваджують ще один фінансовий інструмент, який став можливий завдяки реформі у сфері енергоефективності, – ЕСКО-контракти. Вони передбачають комплекс заходів, спрямованих на скорочення споживання енергетичних ресурсів і комунальних послуг.

Енергосервіс впроваджується приватними компаніями, які дають кошти на енергозберігаючі заходи, а оплата здійснюється протягом певного періоду винятково за рахунок отриманої економії.
ЕСКО-контракти передбачають енергоефективні заходи у трьох школах міста і в будівлі виконавчого комітету.

Спостереження он-лайн

Обравши для себе шлях енергозбереження, у Первомайському зрозуміли: головне – не тільки змінити вікна чи двері та провести повну енергомодернізацію будівель, але й вести облік спожитої енергії, що покаже, які саме заходи
дають максимальну економію. Для цього два роки тому тут запустили онлайн-систему енергомоніторингу. Її місто змогло впровадити теж за підтримки GIZ.

– Вносять дані у систему завгоспи закладів соцсфери. Звичайно, щоб налагодити цей ланцюжок, необхідний був час. Окрім цього, ми зрозуміли, що для того, аби система працювала коректно, необхідний певний технічний рівень завгоспів, – зазначив Антон Орєхов.

Також у Первомайській міськраді з’явився свій енергоменеджер, який працює з наявною системою, збирає дані, проводить енергомоніторинг, робить аналітичний звіт і розробляє рекомендації. Крім того, фахівці міськради постійно стежать за новаціями в енергосфері та вивчають досвід провідних країн у цьому питанні. Так, у липні представники міста відвідали Німеччину, де ознайомилися з низкою інженерних рішень, які тепер планують впроваджувати в Первомайському.

– У німецьких школах запроваджено окреме регулювання тепла по поверхах і напрямках. Наприклад, якщо актовим залом у закладі користуються два рази на тиждень, то, відповідно, автоматично в ці дні до залу подається потрібна кількість тепла. Також терморегулювання здійснюється для першого поверху, де навчаються молодші класи, та інших поверхів, де навчаються старші класи, – розповів Антон Орєхов.

Законодавчі зміни

За підрахунками Первомайської міськради, починаючи з 2017 року, у власне енергозбереження за допомогою міжнародних донорів місто залучило понад 30 мільйонів гривень. Загалом, за даними Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження, з кінця 2014-го по 2019-й у заходи з енергозбереження в Україні інвестували близько 8 мільярдів гривень. 

Нагадаємо, на свій шлях енергоефективності наша країна стала, підписавши Угоду про асоціацію з Європейським Союзом у 2014 році. Зокрема, зобов’язання України стосуються економії традиційних паливно-енергетичних ресурсів завдяки підвищенню енергоефективності, а також використання нетрадиційних і відновлювальних джерел енергії.
У рамках Угоди за останні чотири роки у вітчизняній енергетичній сфері було прийнято п’ять ключових законів, які покликані гармонізувати українське законодавство з європейським. Перший з них – «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» – парламентарії ухвалили у 2015 році. Завдяки цьому документу громадяни отримали реальну можливість управляти своїм майном. Закон прояснив поняття «співвласники будинку», яке тривалий час існувало лише в законодавчих актах, а не в реальному житті. Також документом урегульовано правові, організаційні та економічні відносини, пов’язані з реалізацією прав та виконанням обов’язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління.
Щедрим на зміни в законодавстві щодо енергосфери виявився 2017 рік. Тоді парламентарії прий-
няли три закони: «Про Фонд енергоефективності», «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» і «Про енергетичну ефективність будівель».

Перший з цих законів має на меті наблизити Україну до європейської моделі споживання та обліку енергоресурсів. Так, цього року у країні запрацював Фонд енергоефективності, метою якого є надання фінансової та технічної допомоги для енергомодернізації житлового фонду.
Наступний закон – «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» – передбачає обов’язкове встановлення вузлів комерційного обліку (загальнобудинкових) приладів обліку гарячої та холодної води для житлових будинків, а також вузлів розподільного обліку (квартирних лічильників) для індивідуального обліку споживання води.

Останній закон – «Про енергетичну ефективність будівель» – запроваджує обов’язкову сертифікацію енергетичної ефективності. Сертифікація діє з 1 липня цього року для об’єктів будівництва, будівель державної власності з опалюваною площею понад 250 квадратних метрів; будівель з опалюваною площею понад 250 квадратних метрів, у всіх приміщеннях яких розташовані органи місцевого самоврядування; а також для будівель, у яких здійснюється термомодернізація за державний кошт.

Минулого року в Раді було прийнято ще один закон – «Про житлово-комунальні послуги», який передбачає нову класифікацію житлово-комунальних послуг, описує три моделі договірних відносин між їхніми виконавцями та споживачами, виводить з тарифів на комунальні послуги витрати на абонентське обслуговування.

Ця публікація була підготовлена в рамках проекту "Просування реформ в регіони" за сприяння Європейського Союзу (http://ec.europa.eu/europeaid), який реалізується Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій та "Європейською правдою". Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ТОВ "Слобідський край" і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу.