Щоденник Єврочеленджу: як громади Харківщини інтегруються в ЄС

Газета «Слобідський край» у партнерстві з шістьма районними виданнями Харківщини проваджує масштабний спецпроект – «Великий Єврочелендж»! Він триватиме чотири місяці, і за цей час редакції відшукають історії успіху впровадження проєвропейських реформ у кожному районі Харківської області.

Про свої успіхи вже розповіли Печенізький, Шевченківський, Нововодолазький, Первомайський, Ізюмський, Коломацький і Харківський райони – докладно про це ви можете почитати ТУТ. А тепер ми публікуємо коротко про найцікавіше у «Щоденнику Єврочеленджу» за серпень.

Комфортний терцентр

Першим до «Єврочеленджу» приєднався Печенізький район зі своєю історією успішного перетворення місцевого територіального центру соціальних послуг, що стало можливим завдяки децентралізації, у рамках якої місцеві органи влади отримали більше фінансування, а також активній підтримці України міжнародними донорами.

Заклад обслуговує 864 місцевих громадян похилого віку, 109 з яких стоять на обліку денного відділення перебування установи.

У рамках проекту, який громада реалізувала завдяки підтримці німецької компанії GIZ (яка за дорученням Уряду Німеччини реалізує одну з найбільших програм в Україні «Ініціативи інфраструктурної програми для України»), реконструювали частину будівлі терцентру з ремонтом системи опалення, заміною електропроводки, монтажем системи водопостачання та водовідведення. Загалом компанія GIZ виділила на реконструкція терцентру 710 тисяч гривень, ще 61 тисяча гривень пішла з бюджету Печенізького району. Тепер умови в терцентрі відповідають європейським. Тут з’явився хороший туалет, є гаряча та холодна вода. Для відвідувачів на інвалідних візках зробили пандус. Також привели до ладу три кімнати, які до цього не використовували через їх поганий стан. Тепер занять для літніх людей побільшало, вони урізноманітнились.

Крім того, участь у проекті GIZ підштовхнула Печеніжчину до продовження ремонту Терцентру. На сесії районної ради 22 серпня депутати виділили майже 200 тисяч гривень на заміну системи опалення в усьому приміщенні.

 Експорт – у мішку

Наступним «євроестафету» прийняв Шевченківський район. Там розповіли про підприємство, яке зі свого боку підтримало проєвропейський курс України й переорієнтувалося на ринки Євросоюзу в 2014 році. Таким чином, завдяки впровадженню необхідних для експорту в ЄС стандартів якості й місцевий споживач отримав більш якісний продукт.

Йдеться про ТОВ «Глобал Інвест Сістемс», яке виробляє поліпропіленову тару. Враховуючи прикордонне розташування Харківського регіону, природно, що до 2014 року в Росію постачалося близько 50 % усіх обсягів виробництва. Але після початку конфлікту на Сході країни довелося шукати нових замовників, і підприємство взяло курс на ринки ЄС. Для цього виробництво отримало міжнародні сертифікати якості та закупило обладнання європейського класу. Зараз частка експорту продукції компанії в Євросоюз сягає 30 %, у планах – збільшити цей показник до 50 %. За словами директора Андрія Ісіченка, найчастіше поліпропіленові мішки з Шевченківщини відправляються у Данію, Бельгію, Норвегію, Литву, Латвію, Естонію та Молдову.

Сьогодні на підприємстві близько 400 працівників. 70 % з них – жителі Шевченківського району. А отже, успіхи компанії напряму впливають на фінансове благополуччя цілого району, оскільки тільки за перший квартал 2019 року до бюджету Шевченківського району компанія сплатила податку з доходів фізичних осіб на понад 2 мільйони гривень.

 «Бібліотечна реформа»

Третьою «Великий єврочелендж» підхопила Нововодолазька ОТГ. Це одна з тих громад Харківщини, яка намагається запровадити в себе корисний досвід європейських сусідів. Зокрема, запровадили «бібліотечну реформу», і вже понад рік у Нововодолазькій ОТГ працюють за принципом: бібліотека для людей, а не для книжок.

Очільник ОТГ Олександр Єсін не втомлюється повторювати: «Краще один раз побачити, ніж 100 разів почути», а тому представники громади їздять на стажування та з навчальними візитами до країн ЄС. Розширенню погляду саме на ЄС сприяло підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, що чітко визначала спрямування України до європейський стандартів.

До речі, після першого візиту представників місцевої влади до Польщі у 2016 році процес об’єднання громади прискорився, бо люди на власні очі побачили переваги децентралізації та зрозуміли ті можливості, які втрачаються через небажання об’єднатися. У 2017 році на карті Харківщини з’явилася Нововодолазька ОТГ.

Своє європейське перевтілення новостворена ОТГ почала з простих речей: спочатку «оживили» всі будинки культури, зробивши їх справжніми осередками дозвілля, а потім вдихнули нове життя в бібліотеки. 3 січня 2018 року в ОТГ з’явилася своя публічна бібліотека, яка має дев’ять філій: дитячу, міську та сільські. Сьогодні тут не тільки книги читають, а й проводять різноманітні майстер-класи, семінари, тренінги, організовують перегляди фільмів і навіть надають послугу бібліоняні. 

 Ощадна громада

Нова Водолага передала «Єврочелендж» до міста Первомайський, яке є одним з найбільш енергоощадних на Харківщині. Тут добре розуміють, що, підписавши Угоду про асоціацію з Європейським Союзом у 2014 році, наша країна ступила на шлях енергоефективності.

Наприклад, майже 60 % тепла щорічно економить Первомайська школа № 2 після масштабної тепломодернізації.

Впроваджувати енергозбереження в цьому закладі почали у 2017 році: стрімке підвищення тарифів на опалення забирало дедалі більше коштів з бюджету, тоді як низька енергоефективність не дозволяла забезпечити комфорт і тепло.

Тому тут утеплили покрівлю, фасад, цоколь, замінили старі дерев’яні вікна та двері на металопластикові, повністю реконструювали систему опалення і встановили індивідуальний тепловий пункт з автоматичним адаптивним керуванням. На все витратили близько 14 мільйонів гривень, а оскільки в міста не було таких фінансів, то заручилися підтримкою німецької організації GIZ, яка серед іншого просуває європейські підходи до енергоефективності в населених пунктах України.

Загалом за останні чотири роки Первомайський став учасником різних програм і партнером багатьох міжнародних організацій, серед них – UNICEF, проект ЄС «Угода мерів», Ініціативи ЄС «Мери за економічне зростання» та інші. За підрахунками Первомайської міськради, з 2017 року у власне енергозбереження місто залучило понад 30 мільйонів гривень від міжнародних донорів.

За грантові кошти заходи з енергозбереження провели ще в одній школі, дитсадку, центральній міській бібліотеці, ЦРЛ, Палаці культури.

А для обліку спожитої енергії два роки тому в Первомайському запустили онлайн-систему енергомоніторингу. Також в міськраді з’явився свій енергоменеджер. Пожвавленню роботи в енергоефективності та активізації співпраці з донорами сприяло впровадження децентралізації, у результаті якої місцеві органи влади отримали більше повноважень та впливу на розвиток власних територій.

 Сам собі енергетик

Також про енергетику розповіли в Ізюмському районі, зокрема про те, як місцевий житель Віктор Колісник установив у себе вдома сонячну електростанцію і тепер економить на «комуналці» та навіть заробляє. Чоловік продає електрику державі за «зеленим тарифом». Це також стало можливим завдяки проєвропейським реформам України, адже наша країна зобов’язалася розвивати альтернативну енергетику. У Національному плані дій з відновлювальної енергетики України до 2020 року йдеться про намір досягти 11 % частки генерації відновлювальних джерел енергії.

На даху оселі Колісників вмостилося 108 панелей, кожна з яких з лютого 2018 року почала генерувати щогодини 260 Вт. У цілому потужність комплексу була розрахована на 30 кВт.

«Якщо проект спрямовуєш на прибуток, варто подбати про технологію продажу електроенергії через «Харківобленерго», – підкреслив Віктор Колісник. – Наразі «зелений» тариф становить 5,65 гривні за кВт-год».

За словами господаря, щомісяця після виплати податків додатково залишається майже 16 000 гривень. При тому, що працюють дві насосні станції, два нагрівальні котли, опалювальна система, освітлення прибудинкової території.

Земля – багатство

А от наступна учасниця проекту «Великий єврочелендж» – Коломацька ОТГ – розповіла про те, як узяти максимум від можливостей, що дала децентралізація влади. Ця громада утворилася в листопаді 2017-го. Великих підприємств тут мало, тож одними з важливих джерел доходів до бюджету громади є податок на землю та орендна плата за землю. А оскільки реформа передбачала передачу громадам земель поза їх межами, ця ОТГ у червні 2018 року додатково отримала 2900 гектарів. За три-чотири місяці провели інвентаризацію земель і надали місцевим жителям дозволи на користування вільною землею, а ті, відповідно, почали сплачувати податки до бюджету громади.

За словами Коломацького селищного голови Володимира Гуртового, таким чином після децентралізації власні надходження Коломаччини (які не включають субвенції, дотації та трансферти з державного бюджету) зросли на 20 %.

Далі громада підняла орендну плату за землю – з 1–1,5 % до 7 % нормативної грошової оцінки – та податок на землі за межами громади: якщо на території ОТГ це складає 200–300 гривень, то поза нею – 1018 гривень.

Також громада поставила собі за мету зробити повну інвентаризацію своїх земель і нанести всі ділянки на публічну карту. Для цього взяли участь у конкурсі й наприкінці минулого року долучилися до Програми місцевого системного розвитку ефективного управління земельними та іншими ресурсами, який проводиться Фондом Східна Європа в партнерстві з БломІнфо-Юкрейн, ДЕСПРО та Київським економічним інститутом за проектом «Підтримка аграрного і сільського розвитку», що фінансується USAID.

Тепер селищна рада разом з місцевим населенням планує розвиток земель, які залишаються незадіяними. На сайті ОТГ розміщено карти і плани перспективного розвитку земель, які допомогли скласти міжнародні партнери.

Сонячні кіловати

Ще одна селищна рада – Роганська – розповіла, як після створення у 2016 році об’єднаної громади почала шукати нові можливості для розвитку та  співпраці з міжнародними організаціями. Одним з таких проектів стала співпраця з Благодійним фондом «Здоров’я для всіх», який запроваджує в Україні альтернативні джерела енергії за підтримки ЄС.

Завдяки перемозі в конкурсі проектів біля місцевої амбулаторії в середині липня установили перший в області сонячний трекер – пристрій, який відстежує траєкторію сонячної енергії і на основі цього змінює положення сонячних панелей для оптимальної їх роботи. З використанням трекера вироблення енергії збільшується на 25–45 % порівняно зі звичайними панелями.

Сонячна панель там даватиме близько 80 % енергії місцевій амбулаторії.

Загалом у Харківському районі вже понад п’ять років працюють над власною енергонезалежністю. Сонячні панелі забезпечують внутрішнє освітлення в Липецькій і Веселівській амбулаторіях. А на центральній вулиці Веселого встановлено близько півсотні світлодіодних ліхтарів. Сонячні панелі в Борисівці забезпечують електрикою місцевий ФАП і бібліотеку, частково – дитсадок і школу. У Глибокому від сонця електрикою живиться амбулаторія, частково – бібліотека й дитсадок. Так само сонячна електростанція живить Циркунівську амбулаторію.

Як відзначають голови місцевих сільрад, річна економія енергоресурсів перевищує 10 тисяч гривень, а термін окупності таких установок (якщо б ради встановлювали їх за бюджетні гроші, а не за спонсорські) складав би більше ніж п’ять років.