Сонячні кіловати: як медицина Харківського району стає енергонезалежною

Уже більш ніж п’ять років медичні заклади Харківського району використовують для своєї роботи сонячну енергію. Альтернативні дахові електростанції за ці роки допомогли зменшити витрати на «комуналку» та зробити комфортним прийом пацієнтів.

«Зелені» тарифи та «чиста» енергія

Як ми вже розповідали в одному з попередніх номерів, шлях євроінтеграції України розпочався ще 2010 року, і саме з енергетики. Саме тоді наша країна приєдналася до Енергетичного співтовариства Південно-Східної Європи, а наступного року набула статусу договірної сторони в цьому Співтоварист­ві. Відповідно, Україна і взяла на себе зобов’язання з гармонізації законодавства до стандартів ЄС – а саме відповідних директив, які складають енергопакети. Зараз Україна працює над виконанням Третього енергопакета – у ньому, зокрема, йдеться про збільшення частки використання відновлювальних джерел енергії (вітру, води та сонця).

Отже, до 2020 року на відновлювальні джерела енергії в кінцевому енергоспоживанні повинно припадати 11 %, це означає, що нам треба скоротити використання традиційних паливно-енергетичних ресурсів. Це, у свою чергу, сприятиме поліпшенню екологічної ситуації. Разом з тим, євроін­теграція відкрила для українців вікно можливостей для енергомодернізації власних будинків, а також шкіл, дитсадків, лікарень та інших об’єктів соціальної сфери. Задля власної енергонезалежності та збільшення частки використання відновлювальних джерел енергії в Україні схвалені та активно впроваджуються Національний план дій з енергоефективності на період до 2020 року, Національний план дій з відновлювальних джерел енергії (ВДЕ), Енергетична стратегія України до 2035 ро-ку, розроблена Мінприроди

Стратегія низьковуглецевого розвитку України до 2050 року, розпочата реформа енерго­ефективності.

У рамках Енергетичної стратегії створили сприятливі умови як для інвесторів, так і для бізнесу у сфері відновлювальних видів енергії. Зокрема було запроваджено «зелені» тарифи на «чисту» електроенергію, які прив’язано до курсу євро, а також впроваджено стимулювальний тариф на тепло «не з газу». Також до 2030 року законодавством передбачено можливість укладати довгострокові договори купівлі-продажу електроенергії за «зеленим» тарифом.

Загалом, за інформацією Держенергоефективності, Україна активно рухається в напрямі використання відновлювальних джерел енергії. Так, за останні п’ять років понад

8 тисяч домогосподарств установили та використовують сонячні електростанції (СЕС) загальною потужністю 190 МВт. Це інвестиції на суму 180 мільйонів євро.

Перший сонячний трекер

Харківщина стала рекордсменом за кількістю та сумарною інсталяцією СЕС на об’єктах соціальної сфери України. Такі дані повідомили «СК» в Харківському енергетичному кластері.

Останній з об’єктів сонячної енергетики з’явився в селищі Велика Рогань. Харківського району. Тут біля місцевої амбулаторії в середині липня установили перший в області сонячний трекер – пристрій, який відстежує траєкторію сонячної енергії і на основі цього змінює положення сонячних панелей для оптимальної їх роботи. Таким чином, з використанням трекера енергія збільшується на 25–45 % порівняно зі звичайними панелями, тож прогноз генерації складає 10 тисяч КВт у рік, проти 7000 кВт при наземному розміщенні.

Сонячна панель, яка сама повертається за сонцем, даватиме близько 80 % енергії місцевій амбулаторії, яка обслуговує близько 3500 жителів селища. За інформацією заступника голови Роганської селищної ради Миколи Котелевця, після створення об’єднаної громади селищна рада почала вишукувати нові можливості для розвитку та співпраці з міжнародними організаціями. Нагадаємо, Роганська ОТГ з’явилася однією з перших в області – у 2016 році, шляхом об’єднання двох рад – Роганської селищної та Пономаренківської сільської. Одним з таких проектів розвитку стала співпраця з Благодійним фондом «Здоров’я для всіх», який запроваджує на території країни альтернативні джерела енергії за підтримки Європейського Союзу.

– Ми вже співпрацювали з цим фондом у попередні роки по енергозберігаючим проектам. І коли шукали нові можливості для громади, то натрапили в Інтернеті на новий проект з альтернативної енергетики. Написали заявку та отримали перемогу, – пояснив заступник голови.

Так сонячна батарея опинилася на території громади, і зараз сонячні промені майже повністю покривають електричні витрати амбулаторії.

Загальна потужність установки 5 кВт у годину. Тому влітку електрика в амбулаторії повністю живиться від сонця. Але, приміром, рентгенапарат через недостатню потужність фази живиться від звичайної електрики, розповів Микола Котелевець.

Як повідомив інженер амбулаторії Ігор Мельников, за неповний місяць тут уже побачили економію, а споживання елект­роенергії зменшилося в місяць з 400 кВт до близько 100 кВт.

Енергоощадне село

Загалом у Харківському райо­ні, де чимало сіл межують з Російською Федерацією, уже понад п’ять років працюють над власною енергонезалежністю. Для цього підібрали свій дієвий механізм – дахові сонячні електростанції.

За словами головної лікарки Центру первинної медико-санітарної допомоги села Липці Світлани Потабенко, першопрохідцем у питанні використання альтернативних джерел енергії стала Липецька амбулаторія. Із 2013 року сонячні панелі забезпечують внутрішнє освітлення у триповерховому приміщенні амбулаторії. Далі масштабний енергозберігаючий проект реалізували у Веселому, яке вперше в Україні отримало статус енергонезалежного села.

Як згадує Веселівський сільський голова Олексій Слабченко, економити в селі розпочали з вуличного освітлення ще у 2012 році. Тоді на центральній вулиці встановили близько півсотні світлодіодних ліхтарів. Проект фінансувався з чотирьох джерел – державного, обласного, районного та місцевого бюджетів.

Потім Харківська райрада спільно з харківським каразінським університетом розробила проект «Енергоефективне село». Метою цього проекту було зосередити в одному населеному пункті різні джерела енергії.

Одним з об’єктів стала Веселівська амбулаторія, яка сьогодні обслуговує близько 1300 жителів двох населених пунктів – сіл Веселе та Нескучне.

За словами завідувача Веселівської амбулаторії Віктора Нєнахова, за рахунок установлених панелей сонячні промені забезпечують внутрішнє освітлення мед­закладу та роботу комп’ютерів. Сонячна станція потужністю 1,1 Квт з’явилася в селі коштом інвестора. Економити опалення в закладі допомагає тепловий насос. Він обігріває амбулаторію при невеликих заморозках. Коли ж морози збільшуються, автоматично підключається газовий котел.

Блок теплового насоса, вартістю 200 тисяч гривень, безкоштовно встановили німецькі партнери – фірма Vaillant, а от кошти на навісне обладнання, 60 тисяч гривень, виділили з місцевого та районного бюджетів.

– Так ми отримали повністю автономну систему опалення, яка допомогла зменшити використання газу. За опалювальний сезон отримуємо понад 20 тисяч гривень економії. Якщо ми до цього за газ сплачували близько 60 тисяч гривень, то зараз за газ і електроенергію, які використовуємо, – тільки 32 тисячі гривень, – розповів Олексій Слабченко.

Сусідський досвід

Не забарилися й інші села Харківського району. Так, окрім ощадного Веселого, уже близько двох років альтернативну енергетику використовують у ще двох прикордонних населених пунктах району – Борисівці та Глибокому.

Сонячні панелі потужністю 5 кВт у Борисівці забезпечують потреби в електриці місцевого ФАПу та бібліотеки, частково – дитсадка та школи.

У Глибокому від сонця електрикою живиться амбулаторія, а ще частково – бібліотека та дитячий садок. Сонячні панелі тут установили теж за спонсорський кошт, тому економити в селах розпочали з моменту їх використання.

Загалом, як відзначають очільники місцевих сільських рад, річна економія енергоресурсів перевищує 10 тисяч гривень, а термін окупності таких установок (якщо б ради встановлювали їх за бюджетні гроші) складала б більше ніж п’ять років.

Наприкінці 2018 року сонячна електростанція потужністю 6,5 кіловата запрацювала в Циркунах. В опалювальний сезон для обігріву медзакладу використовують три електрокотли. Окрім цього, електроенергію споживає флюорограф, стоматологічна установка, фізіокабінет, лабораторія, працює стаціонарне відділення з цілодобовим перебуванням і харчоблок. Загалом, за підрахункам голови Циркунівської сільради Миколи Сікаленка, щомісяця на комунальні послуги закладу з бюджету витрачають близько 60 тисяч гривень.

– Звичайно, електроопалення є затратним, тому, коли нам представники Благодійного фонду «Здоров’я для всіх» запропонували запровадити на території сільради джерело альтернативної енергетики, ми обрали саме амбулаторію, – розповів Микола Сікаленко.

За словами сільського голови, повністю потреб амбулаторії ця установка не покриє, проте допоможе громаді зекономити близько 15 % щорічних витрат на комунальні платежі.

Ця публікація була підготовлена в рамках проекту "Просування реформ в регіони" за сприяння Європейського Союзу (http://ec.europa.eu/europeaid), який реалізується Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій та "Європейською правдою". Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ТОВ "Слобідський край" і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу.