Зміївська фабрика робить папір з відходів

У Європейському Союзі питання відходів регулюється низкою директив про відходи, про захоронення відходів, про управління відходами видобувної промисловості. Держави-члени ЄС використовують такі директиви для впровадження європейських норм у своє національне законодавство. У рамках впровадження Угоди про асоціацію між Україною та ЄС наша держава також зобов’язалась впровадити ці директиви ЄС, щоб стати екологічнішою та розв’язати проблеми з відходами.

В Україні діє спеціальний закон про відходи, проте він не зовсім відповідає європейським принципам. Уряд України вирішив комплексно підійти до розв’язання проблеми з відходами й тому в 2017 році прийняв Національну стратегію управління відходами в Україні до 2030 року, а у 2019 році – Національний план управління відходами до 2030 року. Нове законодавство сприятиме розв’язанню проблем з управлінням відходами в Україні за європейськими принципами: зменшенню обсягів утворення відходів, збільшенню обсягів переробки та повторного використання відходів тощо.

Унікальне підприємство

На Харківщині є підприємство, як вже активно працює над покращенням ситуації з відходами в Україні, оскільки саме займається переробкою відходів. Це Зміївська паперова фабрика, яка випускає свою продукцію – пакувальні види паперів, крафт-папір, газетний папір тощо – з вторсировини. Ця фабрика єдина в Україні, де переробляється пакування Tetra Pak. Потужність підприємства дозволяє переробляти до 500 тонн на місяць. Переробка Tetra Pak – важливий для екології процес, оскільки, потрапивши на звалище, це пакування, що складається з паперу, поліетилену та фольги, розкладатиметься сотні років. Крім того, Зміївська паперова фабрика переробляє макулатуру на якісний екологічний папір, для виготовлення якого не було зрубано жодного дерева.

За словами директора підприємства Юрія Калиниченка, Tetra Pak на підприємстві почали переробляти у 2008 році й щороку вдосконалювали технології. Та значно пришвидшився цей процес, коли запрацював безвізовий режим між Україною та Євросоюзом. Так, отримавши можливість відвідувати країни ЄС без оформлення для цього візи, працівники Зміївської паперової фабрики почали частіше їздити до європейських колег, щоб обмінюватися досвідом.

Нагадаємо, з червня 2017 року українці, які мають біометричні паспорти, можуть приїжджати у країни ЄС із діловою чи туристичною метою або в сімейних справах на термін до 90 днів протягом 180-денного періоду впродовж року. При в’їзді в Шенген, окрім біометричного паспорта, громадянам України необхідно мати підтвердження мети поїздки, місця проживання, наявність фінансових коштів, намір повернутися до місця постійного проживання, медичне страхування. Візи було скасовано до всіх держав-членів ЄС, за винятком Ірландії та Великої Британії.

Завдяки таким візитам на Зміївському підприємстві вже змогли покращити свою технологію виробництва паперу з відходів.

– Звичайний пакет з-під соку або молока ми можемо перетворити на волокно, з якого робимо папір, а далі плівку, що залишається, ми доводимо до гранули. Ще залишаються відходи – раніше вони становили 20 %, зараз – 11–12 %. Хоча, відвідуючи європейські підприємства, ми побачили, що й такі відходи можна перетворювати на гроші, а не вивозити на звалище. Мету домогтися цього поставили й ми, – розповідає керівник фабрики.

Переробляти Tetra Pak у Змієві навчилися, а от роздобути сировину на переробку виявилося проблемою. За словами Юрія Калиниченка, її практично немає в нашій державі.

– В Україні доволі мало макулатури, щоб працювати. А щодо Tetra Pak, то це взагалі глобальна проблема. В Україні практично немає програми роздільного збирання – більшість вторсировини опиняється на звалищах. По Україні (від Харківщини до Київщини) фабрика закуповує близько 5 тонн Tetra Pak у рік, але потужності підприємства дозволяють переробляти більше, тому вторсировину додатково закуповують у Словаччині, Польщі та Угорщині, – каже Юрій Калиниченко.

За його словами, закупати Tetra Pak в Україні було б як мінімум удвічі дешевше. Тож Юрій Калиниченко сподівається, що в нашій країні повноцінно запрацюють принципи поводження з відходами відповідно до директив ЄС.

Утім, підприємець уже відчув переваги від євроінтеграції України. Зокрема, введення зони вільної торгівлі з ЄС дало можливість Зміївській компанії зекономити на купівлі обладнання.

– Завдяки зоні вільної торгівлі між Україною та Європейським Союзом, яка запрацювала в рамках Угоди про асоціацію, ми не платимо мито на обладнання, що закупаємо. Раніше це мито складало 5 % – невелика, але все ж вигода, – пояснює Юрій Калиниченко.

Обсяги зросли майже вдвічі

З Євросоюзу Зміївська фабрика привезла не тільки ідеї проектів, а й цікаву методику взаємовідносин між замовником і виконавцем проекту. Наприклад, фабрика хоче запровадити проект з енергоефективності насосного обладнання. На підприємстві у країнах ЄС виконавець не бере гроші за зроблене – розрахунок відбувається, коли починає працювати проект, тими коштами, які компаніязамовник отримала від економії внаслідок роботи нового енергоефективного обладнання. У таких відносинах виконавець уже стає партнером, оскільки він бере участь у проекті разом з бізнесменом.

– Це вигідно нам, оскільки не треба в терміновому порядку шукати гроші, а я сплачую з коштів, які заробив з цієї економії. А їм теж вигідно, оскільки вони мають довгостроковий контракт, згідно з яким я виплачую певну суму в процесі роботи енергоефективного проекту, – розповідає директор фабрики.

Він привіз ідею таких взаємовідносин з підрядниками зі Словаччини три роки тому. Каже, що для українців така схема відносин була нонсенсом, оскільки й наразі багато хто працює за схемою «вранці гроші – ввечері стільці».

– Тоді ми зустрілися з першим партнером. Добре, що хлопці були просунуті і проєвропейські, знайшли з ними спільну мову, і вже на сьогодні за такою схемою відпрацювали три енергоефективні проекти – два по насосних агрегатах і один по змішувальному пристрою, які дозволяють оптимізувати споживання електрики. Наприклад, на насосному обладнанні стоять системи управління, які автоматично знижують потужність, коли вона не потрібна, – ділиться досвідом директор підприємства. – Кожен з них дав ефективність від 15 до 30 %. Ми постійно практикуємо таку схему і пропонуємо її партнерам.

Загалом Юрій Калиниченко вважає, що після вибору євроінтеграційного курсу Україною у країн ЄС покращилося ставлення до вітчизняних бізнесменів.

– Якби не Угода про асоціацію, думаю, нас би ніхто так часто не кликав у країни ЄС, оскільки ми б просто не були їм цікавими. А зараз нас запрошують на різні підприємства і тренінги, щоб покращувати взаємини між європейськими партнерами та нами, – впевнений зміївський бізнесмен.

За його словами, такі візити й запозичені у країнах Євросоюзу інновації дали свої результати: якщо у 2014 році фабрика виробляла 5500 тонн паперу, то зараз обсяги виробництва зросли майже вдвічі й сягають до 10 000 тонн на рік.

Газета «Слобідський край» з серпня по листопад 2019 року бере участь у проекті «Просування реформ в регіони» за сприяння Європейського Союзу (http://ec.europa.eu/europeaid), який реалізується Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій і «Європейською правдою». Окремі думки, висловлені у статтях, підготовлених у рамках проекту, є особистою позицією авторів газети і жодним чином не відображають точку зору Європейського Союзу.