Курс молодого виборця від Тамари Слободенко: що необхідно знати про вибори

Ідея тренінгу для школярів на тему виборів у мене з’явилася після лекції, яку я провела в дитячому таборі. Я була дуже здивована активністю молоді та її інтересом до виборів у нашій країні. А ще помітила, яких знань не вистачає дітям, аби голосувати правильно. Тож вирішила розробити план просвітницьких заходів серед наших учнів. Перший з шести тренінгів «Виборчий процес та день виборів» відбувся 20 вересня для молодіжних лідерів Нововодолазької ОТГ (ще п’ять пройдуть протягом вересня–листопада в різних куточках області).

На початку заходу ми згадали з дітьми, що таке демократія та які конституційні гарантії виборчого права існують в Україні. Пригадали, що відповідно до статті 69 Конституції народне волевиявлення здійснюється через вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії. Також повторили, що право голосу на виборах і референдумах мають громадяни України, які досягли на день їх проведення вісімнадцяти років, а громадяни, яких визнано судом недієздатними, не мають права голосу. Згадали й те, що вибори до органів державної влади та органів місцевого самоврядування відбуваються шляхом таємного голосування. 

Далі слово взяли громадський омбудсмен із захисту виборчих прав Громадянської мережі ОПОРА в Харківській області Юрій Чумак і координатор ОПОРИ в Харківській області Микола Зінченко.

Також експерт зазначив, що кандидатом у депутати не може бути людина, яка має судимість за скоєння умисного злочину, якщо ця судимість не погашена і не знята у встановленому законом порядку.

– Якщо говорити про місцеві вибори, то депутатом, сільським, селищним, міським головою, старостою може бути громадянин України, який має право голосу відповідно до статті 70 Конституції України (тобто досяг 18-річного віку), – продовжив Юрій Чумак.
Проте і тут є обмеження: якщо людина має судимість за скоєння тяжкого або особливо тяжкого злочину, злочину проти виборчих прав громадян чи корупційного злочину, то вона не має права висувати свою кандидатуру.

Експерт розповів, що народних депутатів обирають в одномандатних мажоритарних округах (де вони можуть балотуватися шляхом самовисування або їх можуть висунути політичні партії) та за списками політичних партій. Депутатів місцевих рад у селах і селищах висувають в одномандатних виборчих округах через місцеві організації партій або шляхом самовисування (у містах – через партійні організації).

Передвиборна агітація

Наступним важливим етапом під час виборчої кампанії є період агітації. Так, за словами Миколи Зінченка, щоб якомога більше отримати голосів і відповідно перемогти на виборах, кандидати повинні про себе заявити. Та саме під час передвиборної агітації доволі часто трапляються порушення.
– Аби розпізнавати такі порушення, необхідно з’ясувати, на що кандидати мають право, а на що – ні, – додав спікер.

Так, під час агітації кандидати мають право проводити передвиборну кампанію через засоби масової інформації – телебачення, радіо та газети. Також вони можуть проводити масові заходи – збори та зустрічі з виборцями, публічні дебати і дискусії, мітинги, походи, демонстрації.

За його словами, важливо знати, що передвиборна агітація починається з моменту реєстрації кандидата й закінчується напередодні дня, що передує дню виборів (тобто за добу до виборів).

Виборча дільниця та бюлетень

Ще одним блоком обговорення під час тренінгу була виборча дільниця. Це приміщення, де проходить голосування і які формуються ще до виборів.
– Обов’язково, куди б ви не прийшли – чи то на вибори президента, чи на парламентські вибори, на виборчій дільниці має працювати спеціальна комісія, яка складається з голови та членів. Також реєструються спостерігачі від кандидатів і партій та від громадських організацій для спостереження за законністю проведення виборів. Заздалегідь складаються списки виборців, а напередодні виборів до комісій привозять бюлетені для голосування встановленої форми, – зазначив Юрій Чумак.

Загалом, голосування проводиться у спеціально відведених і облаштованих приміщеннях, у яких обладнуються кабіни (кімнати) для таємного голосування та визначаються місця видачі виборчих бюлетенів і встановлення виборчих скриньок.

– Обладнання приміщення для голосування покладається на дільничну виборчу комісію. При цьому воно має бути так облаштовано, аби бути доступним для осіб з маломобільних груп населення – людей з інвалідністю, осіб з тимчасовим порушенням здоров’я, вагітних жінок, осіб з дитячими візками чи людей поважного віку, – додав далі експерт.

На бюлетені обов’язково має проставлятися печатка відповідної дільничної виборчої комісії. Ще в ньому обов’язково вказані мета і дата виборів і роз’яснення щодо порядку заповнення виборчого бюлетеня.

– Наприклад, може бути напис: «Поставте будь-який знак у порожньому квадраті праворуч від прізвища кандидата, на користь якого зроблено вибір». Також у бюлетенях відсутня графа «Не підтримую жодного кандидата» чи «Проти всіх». Тож маєте чітко визначатися зі своїм волевиявленням. Якщо ж у бюлетені не міститься позначка у квадратах, розташованих праворуч від відомостей про зареєстрованих кандидатів, або знак (знаки) проставлений (проставлені) більш ніж в одному квадраті – він вважається недійсним, – закцентував увагу Микола Зінченко.

День виборів

Отже, настав день голосування. Це обов’язково вихідний – неділя. Голосувати можна з 8.00 до 20.00.
– Вирушаючи на дільницю, не забудьте взяти із собою свій паспорт громадянина України (паперовий чи ID-картку) або тимчасове посвідчення громадянина України. Ані водійські права, ані студентський квиток, ані закордонний паспорт, ані різного роду посвідчення (пенсійні, службові) не є документами, на підставі яких вам можуть видати бюлетень. За військовим квитком бюлетень можуть отримати тільки військовослужбовці строкової служби, – пояснив Юрій Чумак.

Загалом, експерти радять перевірити себе у списку виборців ще до голосування. Зробити це можна на сайті Державного реєстру виборців – www.drv.gov.ua. Тут можна перевірити свої дані та отримати інформацію про те, чи є ви в органі ведення Держреєстру виборців, за якою дільницею ви значитесь тощо.

– Особа, яка з якоїсь причини не зможе прийти на вибори, наприклад, захворіла чи є людиною з інвалідністю, може в письмовій формі подати заяву до дільничної виборчої комісії з доданням медичної довідки, а комісія повинна організувати голосування такої людини за місцем перебування (на дому), – додав експерт.

У разі виявлення порушення експерти закликають не боятися телефонувати 102 або хоча б повідомляти спостерігачів.
– Світова практика проведення виборів показує, що саме на етапі голосування і підбиття підсумків виборів допускається найбільше порушень у ході виборчого процесу: фальсифікацій, підтасовування. Тому необхідно чітко й точно дотримуватися процедури голосування, передбаченої в законі про вибори. Крім членів виборчої комісії, на дільниці часто присутні спостерігачі та журналісти, у завдання яких входить контроль за тим, якою мірою дії виборців і членів комісії відповідають закону, – додав Юрій Чумак.

А щоб закріпити під час тренінгу здобуті знання, модератори провели рольову гру, під час якої всі учасники змогли віддати голос за кандидата. Так, троє школярів балотувалися в народні депутати. Вони провели перед своїми виборцям виборчу кампанію та агітацію.

Серед школярів обрали також голову і членів виборчої комісії, спостерігача та журналіста, які стежили за виборами відповідно до своїх обов’язків. Разом з експертами молодь з’ясовувала, що робити, якщо, наприклад, один з родичів не зміг піти на виборчу дільницю та просить проголосувати за нього, або чи може проголосувати людина, якої немає у списку виборців. Завершився наш тренінг підрахунком голосів і перемогою одного з кандидатів.