Складний рік для аграріїв Харківщини: які проблеми залишаються нерозв’язаними
Розраховувати тільки на себе
Значного негативного впливу зазнала аграрна діяльність держави від агресії росії. У зоні бойових дій опинилося приблизно 20 % сільгоспземель України. За оцінками експертів, на відновлення родючості цих земель знадобиться щонайменше 15 мільярдів доларів та близько 10 років, щоб привести ґрунт у більш-менш нормальний порядок.
– Весняна кампанія була зірвана через окупацію. Наші підприємства не могли провести всі заплановані роботи. Збиральна кампанія також проводилася в складних умовах. Навіть у тих територій, які не були в окупації, виникли значні проблеми через обстріли ворога. Під Харковом підривалися комбайни, трактори – все це значно ускладнило роботу наших аграріїв, – зазначає професор Харківського економічного університету імені Семена Кузнеця, доктор економічних наук Дмитро Шиян.
За словами Дмитра Шияна, серед проблем, з якими зіткнулися сільгоспвиробники, – подорожчання сушки зібраного врожаю. Окрім цього, вартість перевезення та розбиті дороги в Харківській області унеможливлюють звичне вивезення та завезення продукції.
– У фінансовому плані аграрії зазнали великих втрат. Зараз їм треба брати кредити, які потім необхідно віддавати. А банки наразі не дуже налаштовані на аграріїв з регіонів, що знаходяться в зоні бойових дій. Наразі сільгоспвиробники Харківщини змушені повністю розраховувати лише на свої сили, – каже доктор економічних наук.
Загальне подорожчання продуктів на 30 % ніяк не впливає на доходи виробників. Більшість цих доходів «з’їдає» логістика. Окрім логістики, існує проблема з електроенергією. Це не тільки закупівля генераторів, а й їх обслуговування. Усе це для аграріїв – додаткові значні витрати, які сьогодні лягають на господарство та підвищують вартість продукції.
– Цінова політика зараз грає не на нашу користь. Маємо збитки практично по всіх культурах. Хороших фінансово-економічних успіхів не буде. Але ми стараємося, треба утримувати тварин, годувати людей, усе це треба робити. Селянин завжди терпів у цьому плані, і я впевнений, що ми вийдемо з перемогою в цій ситуації. Головне, щоб наступила перемога на фронті. Щоб ЗСУ йшли й вибивали цих негідників з нашої землі, – розповів виданню «Слобідський край» керівник ПСП ім. Фрунзе Іван Глянь (підприємство базується в Красноградському районі).
За словами аграрія, попри всі складнощі, сільгоспвиробники працювали на повну силу, аби виконати заплановані роботи.
– Починаючи із самої весни, коли війна вже гриміла на наших землях і почалася посівна, – люди з великою ініціативою та натхненням працювали. Усе, що могли – доставляли та робили. Згадую, як важко було знайти насіння. Території були окуповані, багато складів були під ворогом. Доводилося міняти плани та завозити інше насіння і засоби для рослин. Але в цій боротьбі ми вийшли переможцями, завдяки нашим постачальникам, нашим людям, які старалися. Ми робили все, щоб вчасно провести роботи, – каже Іван Глянь.
Наростили обсяги виробництва яєць
Суттєвих втрат зазнало тваринництво на Харківщині. За словами начальника відділу тваринництва та селекційно-племінної роботи Департаменту агропромислового розвитку ХОВА Олександра Масюка, на деокупованих та досі окупованій частині Дворічанської громади загалом знаходилося понад 40 тваринницьких підприємств. Наразі три найбільші підприємства молочної галузі залишаються в тимчасовій окупації. У 14 господарствах унаслідок ворожих обстрілів є руйнування тваринницьких об’єктів, у 13 з них зафіксовано загибель тварин.
– Втрати продукції тваринництва у поточному році близько 50 % – це молоко та м’ясо. Свинина – до 70 % втрат, тому що найбільші свинокомплекси знаходилися в окупації та мають величезні втрати. У поголів’ї – це десятки тисяч загиблих тварин, а також зруйновані приміщення та вкрадене обладнання, – зауважує Олександр Масюк.
Суттєвих втрат зазнало і м’ясне птахівництво, два промислові комплекси знаходилися в окупації. Попри їх звільнення, говорити про відновлення роботи підприємств ще зарано. Єдина галузь, що не зазнала значних втрат у 2022 році – яєчне птахівництво.
– Від початку повномасштабного вторгнення галузь яєчного птахівництва працює весь час. Порівняно з тогорічною кризою в галузі птахівництва, вони навіть наростили обсяги виробництва яєць, – зазначає Олександр Масюк.
Харківщина є центром наукового та племінного птахівництва України. Окрім проведення наукових досліджень, у регіоні зберігається унікальна колекція українських порід курей та індиків. За словами директора Державної дослідної станції птахівництва НААН України, доктора сільськогосподарських наук Олега Катеринича, попри розташування центру наукового птахівництва у безпосередній близькості до бойових дій – генофонд птиці не було втрачено.
– Це був великий виклик для нас, і ми змогли забезпечити відносно належні нормальні умови утримання та годівлі птиці. У лютому – вересні інкубаційним яйцем вітчизняної птиці ми забезпечували 20 регіонів України. За прогнозами наступний рік для нас буде ще складнішим, фінансування суттєво обмежено. Першочергове наше завдання зараз – зберегти науковий потенціал тих людей, які наразі з нами працюють, – говорить Олег Катеринич.
Наразі підприємства тваринництва на Харківщині намагаються потроху вести облік втрат. Утім, досі немає відповідної методики, щоб повноцінно розпочати процес підрахунку збитків та недоотримання вигоди, щоб претендувати на відшкодування у майбутньому.
– У рослинництві можна трохи передихнути, почекати. Але тваринництво – це кропітка робота кожного дня: нагодувати, подоїти тощо. Дуже багато проблем створює відсутність електроенергії. Доводиться запускати електрогенератори, – зазначає Іван Глянь.
Підприємства, що вийшли з окупації, поступово починають відновлювати діяльність та звітувати. Утім, доставка кормів і ветеринарних препаратів, а також вивезення та реалізація їх продукції з деокупованих територій дуже ускладнені. Щоб перетнути умовний коридор, необхідні спеціальні пропуски.
– Дуже важкий та сумний рік. Усі наші поля, тваринництво зараз знаходяться під тимчасовою окупацією по той бік Осколу. Про збитки нічого сказати не можу. Наразі не знаю, що буде далі. Допомагаємо іншим, чим можемо, і чекаємо звільнення наших територій, – розповів виданню «Слобідський край» аграрій з Куп’янського району Василь Акулов.
Складні погодні умови та заміновані поля
Багато втрат зазнали аграрії й у рослинництві. Весняні польові роботи, посівна та жнива проходили в надскладних умовах. У Харківській області весняно-польові роботи проходили у п’ятьох районах – частково у Богодухівському, Харківському, Красноградському, Лозівському та Чугуївському.
– На жаль, Ізюмський та Куп’янський райони перебували під окупацією. Утім там також тривали роботи. Аграрії, де можливо було, проводили польові роботи та жнива. Посівну кампанію провели на дуже малій площі порівняно з минулим роком, – зазначає начальниця відділу землеробства, насінництва, інженерно-технічної роботи та охорони праці Департаменту агропромислового розвитку ХОВА Оксана Федишина.
Цього року посівна площа сільськогосподарськими культурами зменшилась на 55 %, що складає 884 тисячі гектарів. За даними районних військових адміністрацій на Харківщині зібрано близько 1 мільйона 700 тисяч тонн зернових та зернобобових культур. Порівняно з показниками 2021 року є зменшення виробництва на 65 %.
– Незавершеним залишається виробництво через складні погодні умови. Численні дощі не давали аграріям змогу провести збирання пізніх сільськогосподарських культур. Спочатку аграрії не могли збирати врожаї через фінансові проблеми щодо сушки, потім комбайни просто не могли зайти у поля через вологу землю. Також це не дало можливості підготувати площі під посів озимих культур наступного врожаю. Тож маємо зменшення посівних площ під озимими культурами, – зауважує Оксана Федишина.
– Із самого літа і до цього моменту погода нас не радувала. Багато соняшнику та кукурудзи стоїть у полях як на Харківщині, так і в інших регіонах України. Наше господарство впоралося, буквально недавно ми зібрали кукурудзу. Завдяки надзусиллям енергетиків та співробітників підприємства ми змогли вчасно зібрати врожай, – зазначає Іван Глянь.
За даними ХОВА, у Харківській області соняшник зібрано на 87 %, велика площа кукурудзи залишається незібраною – 56 % територій. На 2023 рік у регіоні засіяно близько 180 тисяч гектарів озимими культурами, це на 67 % менше порівняно з показниками минулого року.
– Насамперед це пов’язано як з погодними умовами, а також і з тим, що більшість площ сільськогосподарських земель заміновано. Аграрії не мають доступу до своїх земель, – каже спеціалістка.
За словами Оксани Федишиної, значних збитків було завдано і через пошкодження матеріально-технічних ресурсів. Пошкоджені або зруйновані приміщення, сільськогосподарська техніка – все це також вплине на весняно-польові роботи в наступному році. За оперативними даними ХОВА, в області постраждало понад 70 сільськогосподарських підприємств. Зруйновано та пошкоджено більш ніж 322 одиниці сільськогосподарської техніки та обладнання.
Просять про підтримку
Аграрний сектор наразі не є першочерговим для підтримки від держави. Кошти спрямовують на оборону та забезпечення військових, соціальний захист та критичну інфраструктуру.
– Аграрний сектор отримає те, що залишиться. Є наразі здешевлення кредитів, але ставка Нацбанку підскочила на 25 %, і мені важко уявити, як вона реально працює. Крім того, банки не дуже йдуть на фінансування аграріїв. Наразі сільгоспники спрощують технології, щоб провести хоча б мінімальний обсяг робіт. Як приклад, аграрій сушив урожай за допомогою квадрокоптерів. Наразі для цього необхідно дозвіл від військових та незрозуміло, як на це будуть реагувати звичайні люди, – розповідає про складнощі в роботі аграріїв доктор економічних наук Дмитро Шиян.
На його думку, задля полегшення життя аграріям держава має спростити ведення бізнесу. Адже у сільгоспвиробників були нарікання на проблеми з відвантаженням та різноманітними сертифікатами у портах.
– Необхідно це спрощувати або домовлятися з країнами ЄС про спрощення перетину кордону. Щоб ми не втрачали час та кошти і щоб якісь окремі групи не були зацікавлені у заробітку грошей. Ціна на зерно зараз непогана, приблизно на рівні минулого року. Але наші виробники не можуть отримати позитивну ціну через проблеми логістики зокрема. Особливо страждає Харківська область, – зауважує Дмитро Шиян.
Фахівець зазначає, що на деокупованих територіях доводиться практично заново будувати бізнес. Програми підтримки від держави є, але вони обмежені у фінансуванні. Наразі головне завдання для бізнесу – вижити. Дмитро Шиян припускає, що аграрії будуть зменшувати інтенсивність виробництва та менше вкладати в землю, щоб не зазнати збитків.
Цьогоріч діє урядова програма підтримки: аграрії, які утримують до 100 голів корів та до 120 гектарів землі, отримували кошти. Проте Харківська область та інші прифронтові регіони не отримали за цією програмою нічого.
– Фінансування є, необхідно створювати ефективніші програми підтримки. Особливо для областей, які постраждали від наслідків бойових дій. Виходить так, що ті області, які не отримали прямих збитків – отримали дотації. А Харківська область, яка зазнала прямих збитків, не отримала підтримки. Кошти треба розподіляти більш справедливо, – зауважує Олександр Масюк.
Як каже Оксана Федишина, наступного року аграрії мають отримувати не тільки грантову підтримку, а й підтримку в розмінуванні сільськогосподарських угідь. Наразі близько 107 тисяч гектарів землі потребують обстеження та розмінування. На територіях Ізюмського, Куп’янського та частин Харківського, Богодухівського, Чугуївського районів, де велися активні бойові дії, потребують обстеження понад 500 гектарів сільськогосподарських територій.
– Необхідно допрацювати методики можливості фіксації завданих збитків. Діяльність сільгоспвиробників потрібно відновлювати коштом державної допомоги. Хочеться, щоб уряд звернув увагу на стимулювання сільгоспвиробників, – зазначає Оксана Федишина.
З 1 січня 2023 року в Україні діятиме нова форма декларації про доходи та майновий стан, що відповідатиме змінам до Податкового кодексу. Мета мінімального податкового зобов’язання – виведення з тіні сільськогосподарської діяльності. Його платитимуть землевласники та землекористувачі, що сплачують з одного гектара податків менше ніж 5 % від грошової оцінки землі.
Протягом 2022–2023 років не оподатковуються паї на тимчасово окупованих територіях, територіях, де велися чи ведуться бойові дії, ділянки, засмічені вибухонебезпечними предметами або на яких розміщені фортифікаційні споруди. Відповідний закон Верховна Рада України ухвалила 15 березня 2022 року.
У розрахунок мінімального податкового зобов’язання входить:
- податок на землю;
- податок з доходу за продаж урожаю, вирощеного на відповідній ділянці;
- податок на доходи фізичних осіб;
- військовий збір із зарплати найманих працівників.
Якщо сплачена сума з гектара землі менша за мінімальне податкове зобов’язання, то різницю потрібно буде доплатити до бюджету.
Форму декларації про майновий стан і доходи доповнили новими додатками про розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору, оподатковуваних доходів від продажу майна протягом звітного року та розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за звітний рік.
Якщо земельний пай в оренді, і договір оренди укладено та зареєстровано в установленому законом порядку, то мінімальне податкове зобов’язання сплачуватиме орендар.
