В Ізюмі до вирішення проблем міста залучають квартальних
Багато викликів по собі в Ізюмі Харківської області залишила війна та російська окупація. І сьогодні вкрай важливо не тільки констатувати ці страшні наслідки, а й шукати шляхи вирішення нагальних проблем задля сталого розвитку громади. Важливо в цей процес залучати представників органів самоорганізації населення.
У квітні відбулася зустріч представників міської влади з очільниками квартальних комітетів (квартальними. – Прим. авт.) лівобережжя Ізюма, де сторони намагалися вибудувати спільну концепцію взаємодії всіх низових ланок самоорганізації населення. Під час заходу обговорили питання організації виплат гуманітарної допомоги від Міжнародного Товариства Червоного Хреста і МОМ, порядку отримання субсидій, перспектив роботи котелень, ремонту осель, оплати комунальних послуг, розмінування територій тощо.
Розпочали нараду з питання оплати праці тих, хто відповідає за розподіл та видачу населенню гуманітарної допомоги. Заступник Ізюмського міського голови Михайло Іщук та секретар Ізюмської міської ради Костянтин Петров зазначили, що працювати таким людям доведеться безкоштовно. У бюджеті міста бракує відповідних коштів. Та й діють вони наразі на громадських засадах. Щойно буде відповідне розпорядження начальника міської військової адміністрації, порядок виплат цим людям будуть обговорювати.
За словами Михайла Іщука, слід ретельно проаналізувати цю роботу. Адже останнім часом люди скаржаться, що декотрі видають «гуманітарку» кому їм забажається, а не всім однаково. Тому вона опиняється на ринках міста як товари підприємницької діяльності.
Розглядалася також виплата фінансової допомоги від міжнародних організацій. Керівниця управління соціального захисту населення Ізюмської міської ради Надія Петрова повідомила, що питання виплати 1200 гривень від Червоного Хреста не знято з порядку денного. В Ізюмі цю суму ще не отримало 1075 людей, це забагато. Управління провело верифікацію. Зі списків виключили померлих, додали тих, кого з певних причин не внесли спочатку. Уточнений реєстр передали до Укрпошти.
Щоправда, руху поки немає: гроші ще не надійшли. Як тільки вони прийдуть, сказала Надія Петрова, виплату буде продовжено.
Що стосується виплати від МОМ – 2200 гривень, то їх не почнуть надавати, доки не завершиться перший етап допомоги.
Як позбавитися черг до банків
Питання великих черг біля відділень банків для міста лишається актуальним. Проте Надія Петрова зазначила, що в цьому напрямі ведеться робота. Приватбанк уже розпочав переводити кошти на картки тих, хто оформив субсидію. Навіть більше, є домовленість щодо обслуговування клієнтів, які через стан здоров’я не можуть прийти до відділення. Працівники банків будуть оформлювати картки безпосередньо в них удома. За словами Надії Петрової, дану послугу поки що отримуватиме 100 хворих людей. Усього в місті таких осіб – 327, і поступово всі вони матимуть можливість обслуговуватися на дому.
З Ощадбанком щодо виплати субсидій ситуація дещо інша. Тут поки що вирішується питання програмного забезпечення. Оскільки механізм для переведення грошей на картки відсутній, вони будуть накопичуватися на розрахункових рахунках як перекази. Тож черги поки будуть, але у банку сподіваються розв’язати проблему якнайшвидше.
Чи будуть з опаленням жителі Ізюма?
Жителі будинків №№ 77, 87 та інших по проспекту Незалежності хвилюються, чи можна очікувати на централізоване опалення. Інакше їм треба шукати альтернативні способи обігріву. Заступник міського голови Михайло Іщук пояснив, що на сьогодні котельня у мікрорайоні виведена з ладу – розмерзлася. Питання щодо перспектив її реанімації лишається відкритим. Тож, якщо у мешканців буде дозвіл на встановлення «автономки», посадовець порадив цим скористатися.
Зараз в Ізюмі триває ревізія об’єктів тепломережі. За її результатами буде проходити підготовка до наступного опалювального сезону. Як зазначив Михайло Іщук, влада аналізує всі можливості, щоб залучити якомога більше резервів. Починаючи з минулого року, замість 64 запланованих будинків опаленням було охоплено – 98. До того ж наразі замовлено поставку ще десяти нових теплових комплексів, які зможуть поліпшити ситуацію.
Відновлення житла
Ізюм зазнав значних руйнувань. Особливо це стосується житлового фонду: у багатьох оселях пошкоджені вікна, двері, дахи. Тож під час наради представники від квартальних комітетів цікавилися порядком надання допомоги тим, у кого розбите житло. До виконкому Ізюмської міської ради надійшло більше семи тисяч заяв. Аби задовольнити ці потреби, влада залучає як вітчизняні, так і міжнародні благодійні фонди. Приміром, добре зарекомендували себе французи. Вони активно взялися вставляти віконні блоки у приватних будинках (було 400 заяв) і в багатоповерхівках.
Налагоджені відносини з посольством Швейцарії в Україні. Швейцарські благодійники дали гарантію на фінансування відновлюваних робіт у поточному році.
Щодо термінів ремонту та відновлення житлового фонду, то, за словами секретаря міської ради Костянтина Петрова, всі заявки внесено до загального реєстру. Їх виконання буде поетапним, залежно від ступеня пошкодження житла.
Чиновник підкреслив, що всі школи міста також включені до переліку на відновлення, питання лише в черговості. Ті заклади, що зазнали менших ушкоджень, вважатимуться пріоритетними. До нового навчального року їх можна буде підготувати. Школи зі значними руйнуваннями потребуватимуть більших фінансових витрат, тож ремонтуватимуться пізніше.
Чистота – не лише турбота комунальників
Коли мова зайшла про порядок на вулицях Ізюма, то заступник міського голови зазначив, що це завдання не лише комунальників.
– Хто як не мешканці найбільш зацікавлені у порядку на прибудинкових територіях, у догляді за багатоповерхівками? Вся їхня інженерна мережа, увесь майновий комплекс – власність жителів. Вони мають про неї дбати, вкладати кошти в її розвиток, – підкреслив Михайло Іщук.
Він чітко окреслив схему взаємин між містянами та комунальниками, звернув увагу на роль квартальних в укладенні договорів з КП «Благоустрій м. Ізюма». За його словами, несплата за вивіз сміття позбавляє працівників підприємства заробітної плати.
У цьому аспекті торкнулися кадрової проблеми. Мовляв, роботи багато, а бажаючих працювати мало.
– Для прибирання міста сьогодні потрібно 80 осіб, а з центру зайнятості прийшло лише 15 людей, – сказав директор КП «Благоустрій м. Ізюма» Юрій Бриль.
Ситуація з розмінуванням
Чагарники біля старих будинків мікрорайону ІПЗ дуже турбують місцевих. Як зазначила представниця одного з кварталів, подекуди бур’ян вище голови. Упорядкувати можна, але територія там ще не обстежена. Михайло Іщук повідомив, що до міста прибуває два підрозділи саперів і вибухотехніків, які займуться розмінуванням. І запропонував подати заявку до військової адміністрації.
Є питання з розмінуванням і на вулиці Курортній (Веприцький хутір). Представниця кварталу № 1 розповіла, що із жовтня минулого року тут немає централізованого водопостачання. Заступник міського голови Михайло Іщук відповів, що проблема існує, оскільки там досі не проведено розмінування. Підрозділи саперів направлені на перевірку електромереж. Як тільки вони все там зроблять, дійде черга і до міських комунікацій.
Цікавила представників квартальних комітетів і безпека кладовищ, і ситуація щодо своєчасного завезення дров, що теж пов’язане з розмінуванням території.
Заяви щодо забезпечення людей дровами приймали квартальні. До першочергових отримувачів віднесли тих, у кого хата з піччю і хто не має субсидії. Таких набралося близько 300 дворів. Держава виділила субвенцію майже на два мільйони гривень. Однак і досі є ті, хто нічого не отримав. Наразі є додаткові списки, котрі теж спочатку пройдуть перевірку, а вже потім людям доставлять дрова.
Дороги та сміття
Представники квартальних комітетів просили звернути увагу на стан проїжджої частини, особливо вулиць, через які пролягає найкоротший шлях до центру Ізюма. Заступник міського голови повідомив, що адміністрація розглядає можливості укладення договору з шляховиками, аби внести до переліку першочергових на ремонт такі вулиці, як 93-ї Холодноярської бригади, Євгена Коновальця та Александрової. І щойно в Осколі завершиться ремонт, дорожники візьмуться за ізюмські дороги.
Порушувалося питання й заїздів на територію цвинтарів. Директор КП «Благоустрій м. Ізюма» Юрій Бриль зазначив, що раніше про стан доріг, вуличного освітлення та про сміттєзвалища місцеві жителі повідомляли квартальним, а ті телефонували йому. Це давало можливість доволі швидко усувати недоліки.
Наразі ситуація інша. Нові представники квартальних комітетів не мають достатньо досвіду з наведення порядку на місцях. А комунальне підприємство позбавлене можливості працювати ефективно, оскільки через окупацію втратило значні матеріальні ресурси. Як сказав Юрій Бриль, до війни було десять сміттєвозів, наразі лише три.
Обласне медіа «Слобідський край» частково об'єднало свої зусилля та майданчики з «Новим життям» (Близнюки), «Обріями Ізюмщини», «Куп'янськ.City» («Вісник Куп'янщини») та іншими ЗМІ регіону, щоб сприяти широкому розповсюдженню інформації про події на Харківщині.