Як жили та гуляли на Харківщині: вікторина про традиції наших пращурів

Правильна відповідь В. Добровільне об’єднання.
На відміну від росіян, для яких громада – це село, з якого вони не могли нікуди дітися та повинні були повністю підкорювати власні інтереси інтересам громади, для українця громада – суто добровільна сходка людей, з якої можна вийти за бажанням (про це писав, наприклад, історик ХІХ ст. Микола Костомаров). 
До речі, в наші часи саме принцип добровільного об’єднання був застосований під час впровадження децентралізації у 2015–2020 роках, коли в Україні утворювалися ОТГ.

Правильна відповідь В. Добровільне об’єднання.
На відміну від росіян, для яких громада – це село, з якого вони не могли нікуди дітися та повинні були повністю підкорювати власні інтереси інтересам громади, для українця громада – суто добровільна сходка людей, з якої можна вийти за бажанням (про це писав, наприклад, історик ХІХ ст. Микола Костомаров). 
До речі, в наші часи саме принцип добровільного об’єднання був застосований під час впровадження децентралізації у 2015–2020 роках, коли в Україні утворювалися ОТГ.

Правильна відповідь В. Добровільне об’єднання.
На відміну від росіян, для яких громада – це село, з якого вони не могли нікуди дітися та повинні були повністю підкорювати власні інтереси інтересам громади, для українця громада – суто добровільна сходка людей, з якої можна вийти за бажанням (про це писав, наприклад, історик ХІХ ст. Микола Костомаров). 
До речі, в наші часи саме принцип добровільного об’єднання був застосований під час впровадження децентралізації у 2015–2020 роках, коли в Україні утворювалися ОТГ.

Правильна відповідь Б. Громадська рівність та правдивість. 
За дослідженнями відомого історика та етнографа ХІХ ст. Володимира Антоновича, ця риса, яка корінним чином відрізняє нас від росіян, успадкована від козацьких рад, де члени мали повну волю і рівноправність – усі були однакові й рівні. 

Правильна відповідь Б. Громадська рівність та правдивість. 
За дослідженнями відомого історика та етнографа ХІХ ст. Володимира Антоновича, ця риса, яка корінним чином відрізняє нас від росіян, успадкована від козацьких рад, де члени мали повну волю і рівноправність – усі були однакові й рівні. 

Правильна відповідь Б. Громадська рівність та правдивість. 
За дослідженнями відомого історика та етнографа ХІХ ст. Володимира Антоновича, ця риса, яка корінним чином відрізняє нас від росіян, успадкована від козацьких рад, де члени мали повну волю і рівноправність – усі були однакові й рівні. 

Правильна відповідь В. Майно, яке переходило по материнській лінії дочці. 
На відміну від північних "сусідів", де жінка у своїй родині та й узагалі в суспільстві була безправною, українка мала власність, що забезпечувало їй певний статус і вагу в подружжі. 

Правильна відповідь В. Майно, яке переходило по материнській лінії дочці. 
На відміну від північних "сусідів", де жінка у своїй родині та й узагалі в суспільстві була безправною, українка мала власність, що забезпечувало їй певний статус і вагу в подружжі. 

Правильна відповідь В. Майно, яке переходило по материнській лінії дочці. 
На відміну від північних "сусідів", де жінка у своїй родині та й узагалі в суспільстві була безправною, українка мала власність, що забезпечувало їй певний статус і вагу в подружжі. 

Правильна відповідь А. Отримання частини спадщини від батька.
Розмір спадщини дочок залежав від багатьох причин і в різних місцевостях становив від однієї третини до чотирнадцяти відсотків. Це сприяло економічній незалежності жінки та її впливовій ролі в суспільстві. Тобто українська жінка (а особливо на Слобожанщині) користувалася неабиякими майновими правами, що робило її більш незалежною, ніж жінку в росії тих часів. 

Правильна відповідь А. Отримання частини спадщини від батька.
Розмір спадщини дочок залежав від багатьох причин і в різних місцевостях становив від однієї третини до чотирнадцяти відсотків. Це сприяло економічній незалежності жінки та її впливовій ролі в суспільстві. Тобто українська жінка (а особливо на Слобожанщині) користувалася неабиякими майновими правами, що робило її більш незалежною, ніж жінку в росії тих часів. 

Правильна відповідь А. Отримання частини спадщини від батька.
Розмір спадщини дочок залежав від багатьох причин і в різних місцевостях становив від однієї третини до чотирнадцяти відсотків. Це сприяло економічній незалежності жінки та її впливовій ролі в суспільстві. Тобто українська жінка (а особливо на Слобожанщині) користувалася неабиякими майновими правами, що робило її більш незалежною, ніж жінку в росії тих часів. 

Правильна відповідь В. Благословення батьків, але за згодою нареченої та нареченого. 
На відміну від росії, де батьки домовлялися поміж собою про шлюб дітей, і можна було одружити 14-річного сина з 18-річною дівчиною при тому, що молодята одне одного в очі не бачили (як результат – величезна кількість зламаних доль, пияцтво, самогубства та інші «побічні ефекти»), на думку українських молодят батьки зважали. Закохані могли одружитися і без дозволу батьків, але в цьому випадку могли втратити право на спадок. 

Правильна відповідь В. Благословення батьків, але за згодою нареченої та нареченого. 
На відміну від росії, де батьки домовлялися поміж собою про шлюб дітей, і можна було одружити 14-річного сина з 18-річною дівчиною при тому, що молодята одне одного в очі не бачили (як результат – величезна кількість зламаних доль, пияцтво, самогубства та інші «побічні ефекти»), на думку українських молодят батьки зважали. Закохані могли одружитися і без дозволу батьків, але в цьому випадку могли втратити право на спадок. 

Правильна відповідь В. Благословення батьків, але за згодою нареченої та нареченого. 
На відміну від росії, де батьки домовлялися поміж собою про шлюб дітей, і можна було одружити 14-річного сина з 18-річною дівчиною при тому, що молодята одне одного в очі не бачили (як результат – величезна кількість зламаних доль, пияцтво, самогубства та інші «побічні ефекти»), на думку українських молодят батьки зважали. Закохані могли одружитися і без дозволу батьків, але в цьому випадку могли втратити право на спадок. 

Правильна відповідь Б. Поетизації природи, розумінні гармонії та відчутті злиття з нею. 
Згідно з дослідженнями історика Костомарова, на відміну від росіян, які відрізняються практичністю та матеріальністю, українці поетизували природу. Це відбилося у мові (наприклад, тільки для позначення обрію в українській мові існує 16 синонімів), побуті (доглянуті розписні хати та обов’язково – садочки з квітами), піснях (образні замальовки природи), міфології (українці «селили» навколо себе фантастичних істот – мавок, русалок, духів місць).

Правильна відповідь Б. Поетизації природи, розумінні гармонії та відчутті злиття з нею. 
Згідно з дослідженнями історика Костомарова, на відміну від росіян, які відрізняються практичністю та матеріальністю, українці поетизували природу. Це відбилося у мові (наприклад, тільки для позначення обрію в українській мові існує 16 синонімів), побуті (доглянуті розписні хати та обов’язково – садочки з квітами), піснях (образні замальовки природи), міфології (українці «селили» навколо себе фантастичних істот – мавок, русалок, духів місць).

Правильна відповідь Б. Поетизації природи, розумінні гармонії та відчутті злиття з нею. 
Згідно з дослідженнями історика Костомарова, на відміну від росіян, які відрізняються практичністю та матеріальністю, українці поетизували природу. Це відбилося у мові (наприклад, тільки для позначення обрію в українській мові існує 16 синонімів), побуті (доглянуті розписні хати та обов’язково – садочки з квітами), піснях (образні замальовки природи), міфології (українці «селили» навколо себе фантастичних істот – мавок, русалок, духів місць).

Правильна відповідь Б. Вареники.
На відміну від росіян, на Харківщині, як в інших землях України, на Масницю обов’язково готували вареники із сиром. Рецепти можна знайти тут – https://www.slk.kh.ua/news/korisno/vareniki-z-sirom-gotuemo-golovnu-stravu-ukrainskoi-masnici.html, а чим відрізнялася традиційна українська Масниця від російської Маслениці, можна почитати тут:  https://www.slk.kh.ua/news/suspilstvo/comu-masnica-a-ne-maslana-ak-ukrainci-svatkuvali-ostannij-tizden-pered-velikim-postom.html

Правильна відповідь Б. Вареники.
На відміну від росіян, на Харківщині, як в інших землях України, на Масницю обов’язково готували вареники із сиром. Рецепти можна знайти тут – https://www.slk.kh.ua/news/korisno/vareniki-z-sirom-gotuemo-golovnu-stravu-ukrainskoi-masnici.html, а чим відрізнялася традиційна українська Масниця від російської Маслениці, можна почитати тут:  https://www.slk.kh.ua/news/suspilstvo/comu-masnica-a-ne-maslana-ak-ukrainci-svatkuvali-ostannij-tizden-pered-velikim-postom.html

Правильна відповідь Б. Вареники.
На відміну від росіян, на Харківщині, як в інших землях України, на Масницю обов’язково готували вареники із сиром. Рецепти можна знайти тут – https://www.slk.kh.ua/news/korisno/vareniki-z-sirom-gotuemo-golovnu-stravu-ukrainskoi-masnici.html, а чим відрізнялася традиційна українська Масниця від російської Маслениці, можна почитати тут:  https://www.slk.kh.ua/news/suspilstvo/comu-masnica-a-ne-maslana-ak-ukrainci-svatkuvali-ostannij-tizden-pered-velikim-postom.html

Правильна відповідь В. На Масницю.
Рядили молодого хлопця, чіпляли йому роги. Чоловік водив «цапа», а жінки бігали з паляницями, варениками, вигукували: «Ой скочив цап». Багаті господарі пригощали «цапа», заводили його у двір, у хату, щоб багатство прибувало. Цей обрядперегукується з обрядом водіння кози підчас різдвяно-новорічних свят.  Про інші цікаві обряди та традиції Масниці на Слобожанщині можна дізнатися тут: https://www.slk.kh.ua/news/kultura/na-maslyanu-khodyat-do-teshchi-z-podarunkami-i-gotuyut-kholodets-zi-svinikh-nizhok-etnograf.html

Правильна відповідь В. На Масницю.
Рядили молодого хлопця, чіпляли йому роги. Чоловік водив «цапа», а жінки бігали з паляницями, варениками, вигукували: «Ой скочив цап». Багаті господарі пригощали «цапа», заводили його у двір, у хату, щоб багатство прибувало. Цей обрядперегукується з обрядом водіння кози підчас різдвяно-новорічних свят.  Про інші цікаві обряди та традиції Масниці на Слобожанщині можна дізнатися тут: https://www.slk.kh.ua/news/kultura/na-maslyanu-khodyat-do-teshchi-z-podarunkami-i-gotuyut-kholodets-zi-svinikh-nizhok-etnograf.html

Правильна відповідь В. На Масницю.
Рядили молодого хлопця, чіпляли йому роги. Чоловік водив «цапа», а жінки бігали з паляницями, варениками, вигукували: «Ой скочив цап». Багаті господарі пригощали «цапа», заводили його у двір, у хату, щоб багатство прибувало. Цей обрядперегукується з обрядом водіння кози підчас різдвяно-новорічних свят.  Про інші цікаві обряди та традиції Масниці на Слобожанщині можна дізнатися тут: https://www.slk.kh.ua/news/kultura/na-maslyanu-khodyat-do-teshchi-z-podarunkami-i-gotuyut-kholodets-zi-svinikh-nizhok-etnograf.html

Правильна відповідь А. Раклами називали дрібних злочинців та хуліганів. 
Харківські легенди розповідають, що спочатку так називали голодних бурсаків, які «полювали» на їжу на Благбазі. За однією з них, слово походить від назви харківської бурси – мовляв, вона була названа на честь святого Іраклія, ну а торговки переіначили його на свій лад. Але у Харкові не було бурси на честь такого святого. Ще одна легенда – самі бурсаки називали свої нальоти на торговок «тринадцятим подвигом Геракла», а ті ж торговки Геракла переробили на ракла. Слово «ракло» так прижилося в Харкові, що не вважалося просторіччям – його навіть вживали в пресі. 
Втім, деякі дослідники вважають, що слово «ракло» – циганського походження і спочатку означало будь-якого нецигана. Потім воно стало вживатися для людей, які перебували в самому низу соціального дна, а в Харкові знайшло трохи інше значення. 

Правильна відповідь А. Раклами називали дрібних злочинців та хуліганів. 
Харківські легенди розповідають, що спочатку так називали голодних бурсаків, які «полювали» на їжу на Благбазі. За однією з них, слово походить від назви харківської бурси – мовляв, вона була названа на честь святого Іраклія, ну а торговки переіначили його на свій лад. Але у Харкові не було бурси на честь такого святого. Ще одна легенда – самі бурсаки називали свої нальоти на торговок «тринадцятим подвигом Геракла», а ті ж торговки Геракла переробили на ракла. Слово «ракло» так прижилося в Харкові, що не вважалося просторіччям – його навіть вживали в пресі. 
Втім, деякі дослідники вважають, що слово «ракло» – циганського походження і спочатку означало будь-якого нецигана. Потім воно стало вживатися для людей, які перебували в самому низу соціального дна, а в Харкові знайшло трохи інше значення. 

Правильна відповідь А. Раклами називали дрібних злочинців та хуліганів. 
Харківські легенди розповідають, що спочатку так називали голодних бурсаків, які «полювали» на їжу на Благбазі. За однією з них, слово походить від назви харківської бурси – мовляв, вона була названа на честь святого Іраклія, ну а торговки переіначили його на свій лад. Але у Харкові не було бурси на честь такого святого. Ще одна легенда – самі бурсаки називали свої нальоти на торговок «тринадцятим подвигом Геракла», а ті ж торговки Геракла переробили на ракла. Слово «ракло» так прижилося в Харкові, що не вважалося просторіччям – його навіть вживали в пресі. 
Втім, деякі дослідники вважають, що слово «ракло» – циганського походження і спочатку означало будь-якого нецигана. Потім воно стало вживатися для людей, які перебували в самому низу соціального дна, а в Харкові знайшло трохи інше значення. 

Правильна відповідь В. Коцарська вулиця.
Коци – це традиційні ткані килими з довгим ворсом, які вішали на стіну для утеплення. Дослідники коцарства (насамперед Тетяна Крупа) вважають, що це результат впливу традицій ремісництва східних народів – кочівників-тюрків, адже саме Слобожанщина була кордоном кочового та осілого світів. 

Правильна відповідь В. Коцарська вулиця.
Коци – це традиційні ткані килими з довгим ворсом, які вішали на стіну для утеплення. Дослідники коцарства (насамперед Тетяна Крупа) вважають, що це результат впливу традицій ремісництва східних народів – кочівників-тюрків, адже саме Слобожанщина була кордоном кочового та осілого світів. 

Правильна відповідь В. Коцарська вулиця.
Коци – це традиційні ткані килими з довгим ворсом, які вішали на стіну для утеплення. Дослідники коцарства (насамперед Тетяна Крупа) вважають, що це результат впливу традицій ремісництва східних народів – кочівників-тюрків, адже саме Слобожанщина була кордоном кочового та осілого світів. 

Правильна відповідь Б. Для «поправки здоров’я» як антипохмільний засіб. 

Правильна відповідь Б. Для «поправки здоров’я» як антипохмільний засіб. 

Правильна відповідь Б. Для «поправки здоров’я» як антипохмільний засіб.