Найуспішніша реформа: як децентралізація змінює життя громад Харківщини

Повномасштабне російське вторгнення негативно впливає на розвиток кожної громади Харківської області. Проте впроваджені реформою місцевого самоврядування та децентралізацією зміни допомогли багатьом з них вистояти у найскладніший період і сьогодні знаходити можливості для розвитку.

Уже 10 років в Україні активно впроваджується децентралізація. Експерти та міжнародні партнери нашої держави називають цю реформу найуспішнішою. Громади отримали нові можливості для розвитку. Навіть під час повномасштабного вторгнення реформа продовжує реалізовуватися, можливо, не так швидко, як хотілося б, але процес триває.

Однією з важливих складових процесу децентралізації стала адміністративно-територіальна реформа, в результаті якої було проведене укрупнення районів та об’єднання громад, а також з’явився новий для України інститут старост. При тому, що взагалі старости показали себе ефективними у воєнний час, їх діяльність потребує подальшого правового вдосконалення, і парламент уже готує новий законопроєкт.

Голова профільної комісії Асоціації органів місцевого самоврядування Харківської області з питань діяльності старост та залучення жителів до управління громадою, голова Богодухівської районної ради Юрій Яцина зазначає, що попри думку окремих експертів, що інститут старост буде потрібен лише на початковому етапі створення громад й у перспективі відпаде, воєнний час довів протилежне.

– Старости потрібні мешканцям та державі. Оскільки вони не тільки згуртовують спільноти, надаючи широкий спектр послуг, а й забезпечують реалізацію ключового принципу децентралізації наближення послуг до людей, – переконаний Юрій Яцина.

Виклики повномасштабної російської агресії змушують старост самостійно знаходити підходи та механізми, як вирішувати численні проблеми. Тому Асоціація органів місцевого самоврядування Харківської області внесла свої пропозиції, опрацьовані в результаті взаємодії зі старостами регіону, до законопроєкту № 9518 щодо вдосконалення правового регулювання інституту старост та його діяльності в умовах воєнного стану.

Через війну громади втратили багато можливостей, які вони отримали завдяки децентралізації, але завдяки реформі змогли краще протистояти викликам воєнного часу, вважає керівник Прудянського старостинського округу Дергачівської громади Євген М’ячиков.

Головною метою своєї роботи він називає створення умов для надання послуг, коли ворог знищив усю інфраструктуру.

Наразі, за словами Євгена М’ячикова, в окрузі реалізується кілька важливих проєктів. Найбільш масштабний – модульне будівництво. Він реалізується з грудня 2023 року в Прудянському старостинському окрузі як пілотний. Близько сорока модульних будинків уже встановлено, і робота триває. Також у Прудянці постійно веде прийом пересувна амбулаторія, куди можна записатися на прийом до сімейного лікаря, а також замовити ліки.

За інформацією Євгена М’ячикова, близько 300 домогосподарств в окрузі отримали компенсації за програмою «єВідновлення». Завдяки проєктам, що реалізуються спільно з волонтерами та благодійниками, в окрузі вставлені вікна у близько 300 будинках, майже у 200 полагоджені дахи, що були пошкоджені через обстріли.

Завжди актуально, завжди на часі та завжди створює умови для розвитку, якими тільки треба вміти скористатися, так про децентралізацію говорить начальник Куп’янської міської військової адміністрації Андрій Беседін.

Хоча громада зараз знаходиться поблизу лінії зіткнення з ворогом та постійно потерпає від ворожих обстрілів, тут використовують можливості, які дає децентралізація.

– Куп’янська громада наразі управляється міською військовою адміністрацією, тимчасовим органом, ми не стоїмо на місці та рухаємося вперед, – зазначає начальник МВА.

Як приклад Андрій Беседін наводить низку проєктів, що реалізуються в громаді й мають наблизити публічні послуги до людей: «Мобільна громада» – мобільний центр надання адміністративних послуг, який працює для тих мешканців громади, котрі не мають змоги прийти самостійно, також «Електронна громада», «Куп’янський дрон», добровільна пожежна команда.

– Багато інших речей на стадії опрацювання та найближчим часом отримають старт. Тож неважливо, скільки кілометрів до лінії фронту, потрібно працювати на тому рівні, який є, – вважає Андрій Беседін. – На жаль, ми не можемо зараз відновлюватися, модернізувати наші комунальні підприємства, освітні та медичні заклади, оскільки вони знаходяться під обстрілами та руйнуваннями. Але робимо те, що можемо, робимо для людей.

У Краснокутській громаді реалізується велика кількість проєктів. Особливу увагу, за словами селищної голови Ірини Карабут, приділяють збереженню української ідентичності.

Підготовка та реалізація проєктів відбувається у партнерстві влади та бізнесу, часто із залученням міжнародних партнерів.

– Краснокутська громада тільки-но утворилася у 2020 році, почала розвиватися, набираючи обертів. Війна дуже багато планів перекреслила, але ми не здаємося. У підготовці, поданні та реалізації проєктів у нас є тісна співпраця громадськості, влади та бізнесу, – говорить Ірина Карабут.

Вона розповідає про військового, що повернувся з фронту додому і разом з відділом стратегічного розвитку та муніципальних ініціатив Краснокутської селищної ради і місцевою громадською організацією підготував проєкт з облаштування теплиці та отримав кошти на його реалізацію.

Також проводиться робота з внутрішньо переміщеними особами. Йдеться не тільки про розміщення, а й актуальну нині тему їх інтеграції в громаду.

– В громаді 19,5 тисячі внутрішньо переміщених осіб, при населенні громади 26,7 тисячі, – зазначає очільниця Краснокутської громади. – Деякі переселенці також готують проєкти спільно з відділом стратегічного розвитку та муніципальних ініціатив селищної ради. Для них у громаді були організовані навчальні заходи.

Те, що реформа місцевого самоврядування себе виправдала в умовах воєнного стану, переконаний перший віце-президент – виконавчий директор Асоціації органів місцевого самоврядування Харківської області Микола Тітов. Слабкі, неспроможні громади, без належних бюджетних та організаційних можливостей, якими вони були до реформи, не змогли б ефективно працювати в критичних умовах повномасштабної війни.

Але експерт говорить і про те, що процес ще не завершений та потребує коректив, продиктованих вимогами часу.

На думку Миколи Тітова, у зв’язку з прийняттям законопроєкту «Про внесення змін до деяких законів України щодо народовладдя на рівні місцевого самоврядування» визначають основні напрями подальшого реформування.

13 травня 2024 року Президент підписав Закон № 6401 про прозорість місцевого самоврядування. Нові правові норми дозволять більш ефективно забезпечити права громадян на участь у житті громади.

Основні нововведення Закону:

• публікація відеозаписів сесій і постійних комісій місцевих рад;

• записи засідань публічно зберігаються не менше 5 років;

• публікація додатків до проєктів рішень, проєктів порядків денних засідань постійних комісій та результатів поіменного голосування;

• інвентаризація майна громади має проводитися регулярно. Це дозволить інвесторам знаходити в громаді об’єкти для вкладень.