Коли влада і громада разом. У Краснокутську переймають досвід Польщі і Латвії

Успішний розвиток громади залежить від того, наскільки ефективно побудована комунікація між місцевою владою і жителями. Умови для цього створює децентралізація. Громади Харківщини продовжують учитися налагоджувати такий зв’язок та робити його ще продуктивнішим. Цього разу навчання відбулось у Краснокутській громаді.

Щоб забезпечити розвиток України, треба забезпечити розвиток кожної громади. Один з критеріїв успіху громади – взаємодія влади з громадою. Від того, наскільки тісні стосунки між місцевими керівниками і мешканцями, від того, наскільки мешканці активно висловлюють свою позицію, і залежить успіх усієї громади. У цьому переконані експерти ГО «Центр розвитку місцевого самоврядування», які проводять тренінги для громад.

Цього разу експертна сесія щодо проблем децентралізації на сучасному етапі відбулася у Краснокутській селищній раді. У навчальному заході взяли участь голова громади Ірина Карабут, заступники голови, старости старостинських округів, працівники апарату селищної ради, підприємці, представники громадських організацій.

Читайте також: На двох громадах Харківщини «обкатують» нове земельне законодавств

Під час сесії представники Краснокутської громади вивчали питання створення ефективної системи управління громадою, новини законодавства в роботі старост, залучення місцевого бізнесу до розвитку громади, налагодження комунікації і співпраці всередині громади. Польські та латвійські експерти розповіли про цікавий досвід роботи в органах місцевого самоврядування європейських країн.

Аби мешканці громади більше довіряли владі та активніше долучалися до процесу прийняття рішень, представники місцевої влади в Латвії самі йдуть до людей. Про це розповів економічний аташе Латвійської Республіки в Україні, керівник Агенції інвестицій та розвитку Латвії в Україні Айнарс Межуліс. Він має великий досвід місцевого управління, адже 13 років був мером невеликого міста Смілтене.

Також у кожній латвійській громаді є спілки пенсіонерів. Вони щомісяця запрошують керівників громади або певних департаментів, щоб вирішити свої болючі питання. А очільники громади, у свою чергу, розповідають про те, що було зроблено в ній останнім часом, які проєкти плануються.

В економічній сфері є також спілка, так званий бізнес-клуб. Раз на два місяці збирається така економічна рада, на якій вирішують місцеві економічні проблеми і завдання, питання щодо тендерів і нерухомості.

– Ми намагаємося підтримати наших місцевих підприємців для участі в тендерах і грантах. Дуже важливо підтримати своїх, бо вони платять податки у громаді, дають робочі місця мешканцям громади, – зауважив пан Айнарс.

Місцеві ради в Латвії не такі великі, як в Україні. Наприклад, рада міста Смілтене з населенням 18 тисяч має 15 депутатів.

Подібні інструменти взаємодії влади і мешканців застосовуються і в Польщі. Великий вплив на життя місцевих рад у польських громадах (гмінах) мають громадські організації. Мешканці об’єднуються за різними інтересами: наприклад, є «коло господинь» (жіночий клуб), спортивні та бізнесові клуби, спілки пенсіонерів, а також «Стража Пожежна» (добровільні пожежні дружини). До речі, останні дуже зацікавили краснокутських депутатів, адже у громаді існує проблема з пожежами у віддалених селах і лісах.

Другий механізм залучення людей до управління – громадський бюджет, який з польського досвіду перейняли українські громади.

Польща дала для України багато корисних практик і досвідів у процесі об’єднання громад, реформи місцевого самоврядування. Свою реформу самоврядування поляки реалізували не відразу. Почалися зміни ще у 1991 році, коли територію держави поділили на гміни (громади), повіти (райони) і воєводства (області). А 1999-го було прийнято закон про децентралізацію.

Читайте також: Шлях до успіху та незалежності: які виклики долають громади Харківщини

– Це найважливіший для Польщі закон, тому що на рівні гміни швидше відбувається комунікація між вадою і мешканцями. Децентралізація прибирає бар’єри в комунікації між жителями громади і керівництвом. Комунікація стала ефективнішою, адже жителі розуміють, як вони можуть впливати на політику громади, – наголосив Гжегож Терезінскі.

Оскільки Краснокутську громаду було утворено не добровільно, а «згори» (за законом про об’єднання громад), то владі громади та її мешканцям доведеться наздоганяти все те, що не встигли зробити раніше, вважає експертка з децентралізації та місцевого розвитку Діана Баринова.

І такі кроки для побудови ефективної співпраці з мешканцями вже робляться. Зокрема, як розповіла голова громади Ірина Карабут, працівники ради і депутати ведуть прийом громадян. Крім того, адміністрація ради, її працівники проводять регулярні зустрічі з мешканцями сіл і селищ у старостинських округах.

Наразі у Краснокутській громаді активно обговорюють тему створення юридичної особи ОСББ, аби мешканці мали змогу покращити житлові умови. Таку можливість дає участь у проєкті «Енергодім» від Фонду енергоефективності.

За запитом мешканців селищна рада відремонтувала дорогу до поліклініки. Крім того, тепер швидше вирішуються проблеми водопостачання в селах громади.

За словами голови громади, на Краснокутщині функціонує рада підприємців. Є і рада ветеранів, але її роботу треба активізувати, аби люди поважного віку були більше залученими до життя громади.

Цього року на Краснокутщині запровадили Громадський бюджет. Усі проєкти проходили опитування серед мешканців, і п’ять ініціатив отримали співфінансування з місцевого бюджету.

Хоча Краснокутська територіальна громада й доволі молода, їй менше року, але на її території є громадські діячі, що займають активну проукраїнську позицію. Завдяки одному з них, Миколі Пазичу, на території громади ‒ на Співочих терасах ‒ втілили масштабний проєкт «Харитонівська ремінісценція», який направлений на збереження культурної спадщини та розвиток туризму.