Оптимізація шкіл та доля їх майна на Харківщині

Із прийняттям Закону «Про повну загальну середню освіту» у 2020 році закон з такою ж назвою від 1999 року визнаний нечинним, і для шкіл настали нові часи реформ. Новим законодавчим актом розширюється автономія вчителів, вводиться та регулюється учнівське та батьківське самоврядування, у шкільне життя інтегруються принципи інклюзивності, за якими діти з особливими потребами отримують освіту на тому ж рівні, що й інші учні, створюються умови для більшої фінансової незалежності шкіл, учням надається можливість обирати предмети для вивчення тощо.

Законом передбачається створення опорних шкіл, де має надаватися найбільш якісна середня освіта. До опорних закладів організовується підвезення учнів з навколишніх населених пунктів, якщо це необхідно.

Також документ передбачає ліквідацію або поєднання окремих навчальних закладів в один, що в ситуації зі зменшенням дитячого населення в Україні є необхідним кроком. Подібна трансформація вже триває в Харківській області.

Майно, залишене після ліквідації або злиття освітніх закладів, переходить у власність громади, якщо не належить органам обласної центральної влади чи іншим владним органам. За законом 1839-IX, що вніс поправки до Закону «Про повну загальну середню освіту» після підписання Президентом України 2 листопада 2021 року, розпоряджатися майном, у тому числі земельними ділянками, мають право місцеві ради, зокрема, вони можуть використати його для забезпечення здобуття освіти, надання послуг у сферах соціального захисту, культури, спорту та охорони здоров’я, серед іншого й на засадах державно-приватного партнерства.

Але якщо немає можливості переорієнтувати майно згідно з такими рекомендаціями, то місцеві ради можуть прийняти рішення про його використання (крім майна санаторних шкіл і спеціальних закладів загальної середньої освіти) для інших потреб суспільного життя, у тому числі шляхом передачі в оренду. Кошти, отримані таким чином, мають використовуватися винятково на освітні потреби.

При цьому майно ліквідованих закладів освіти не може бути предметом застави, стягнення, джерелом погашення боргу, щодо нього не можуть вчинятися дії, внаслідок яких припиниться державна (комунальна) власність.

Які школи вже пройшли оптимізацію

За даними, що «Слобідському краю» надала заступниця директора Департаменту науки і освіти Харківської обласної адміністрації Ольга Алфьорова, у 2021/2022 навчальному році в області функціонують 715 закладів загальної середньої освіти, де навчається близько 260 тисяч 900 учнів. У 2018/2019 навчальному році функціонували 747 закладів загальної середньої освіти з 244 тисячами 98 учнями; у 2019/2020 навчальному році – 741 заклад з 253 тисячами 600 учнями. В області функціонують 58 опорних закладів загальної середньої освіти з 58 філіями у 35 територіальних громадах.

У 2021 році кількість учнів 1‒11-х класів збільшилася на 2500 осіб, що менше, ніж у попередні роки: 5700 осіб у 2018-му, 8800 осіб у 2019-му та 4800 осіб у 2020 році.

При цьому протягом 2021 року тривала трансформація шкільних закладів. Так, у Богодухівському районі ліквідовано два навчальні заклади і створено одну філію.

В Ізюмському районі ліквідовано шість освітніх закладів, понижено ступінь трьох шкіл і створено одну філію в Савинській громаді.

У Красноградському районі за минулий рік ліквідовано лише Софіївську філію в Кегичівській громаді, але понижено ступінь двох навчальних закладів.

Читайте також: Індустріальні парки: їх сьогодення та майбутнє в Харківській області

У Куп’янському районі ліквідовано дві школи та одну філію, шляхом об’єднання з іншими закладами припинили свою діяльність п’ять освітніх закладів. Понижено ступінь двох гімназій та ліцею.

У Лозівському районі ліквідовано ліцей і навчально-виховний комплекс. Припинили освітню діяльність дві філії в Лозівській громаді. Знижено ступінь трьох ліцеїв: одного – до початкової школи, двох – до гімназій. Одна гімназія та два ліцеї трансформовано у філії.

У Харківському районі обійшлися лише пониженням ступенів освітніх закладів: таким чином трансформовано дві загальноосвітні школи та дві гімназії і ліцей.

У Чугуївському районі ліквідовано протягом 2021 року лише чотири філії. Реорганізовано два ліцеї з пониженням ступеню до гімназій і перетворенням на філії.

Наразі громади Харківщини, маючи можливість розпоряджатися «спадком» нещодавно ліквідованих освітніх закладів та тих, що закривалися задовго до початку реформи, по-різному підійшли до його використання.

Громади та майно шкіл

Просування в оренді отриманого внаслідок ліквідації шкіл майна дуже складне, а в деяких випадках зовсім відсутнє. Наприклад, у Барвінківській громаді взагалі навіть не сподіваються на реалізацію «спадку», а лише охороняють його в очікуванні кращих часів.

‒ Ми нічого не віддаємо і не продаємо, ми лише охороняємо майно, що залишилося від ліквідованих шкіл. Те, що можна було використати в інших школах (парти, літературу, комп’ютери тощо), передано в діючі навчальні заклади. Все інше залишається на збереженні управління освіти, культури, молоді та спорту, під охороною сторожів, – розповіла заступниця міського голови Наталя Коптєва.

Наразі в Барвінківській ТГ немає жодних варіантів здати майно закритих закладів в оренду – ніхто цим не цікавиться. Була лише одна спроба, але нічого не вийшло. 

‒ Перспектив у цьому питанні зараз немає, адже народжуваність падає, кількість населення зменшується, смертність зростає, до того ж ми – сільськогосподарська громада, яка не надає багато робочих місць, тому малопривабливі для інвесторів, – зазначила пані Коптєва.

Читайте також: Культурні послуги та центри їх надання: як змінить життя в громадах Харківщини новий закон

За словами заступниці мера, можливо, колись ситуація зміниться, але тільки зі створенням у громаді якогось підприємства та підвищення рівня життя.

Схожа ситуація з майном шкіл і в Борівській громаді, хоча одній будівлі все ж таки знайшли нову роль: відтепер там розташовані медпункт і бібліотека.

‒ Школи закриті через брак учнів: наприклад, в одному закладі на лінійці, якщо б вона проводилася минулого року, було би лише 16 учнів. Ми працевлаштували вчителів, придбали один шкільний автобус для учнів, інший нам надала держава, тому освітній процес триває. Рухоме майно ліквідованих шкіл перерозподілено по діючих школах, – розповів Борівський селищний голова Олександр Тертишний.

Але загалом, за словами очільника Борівської громади, на будівлі з усіма їх особливостями – спортивними залами, системою опалення тощо – немає попиту.

— Ми б із задоволенням передали це майно в оренду, але бажаючі відсутні, – зазначив пан Тертишний.

У Великобурлуцькій громаді взагалі не планують віддавати приміщення в оренду стороннім інвесторам, а самостійно знайшли підхід до залишених будівель.

‒ У приміщенні ліквідованого Гниличанського ліцею відтепер розміщено палац культури, селищну раду з офісом старости і бібліотеку, – розповіла заступниця начальника управління освіти, культури та спорту Великобурлуцької селищної ради Тетяна Ченцова.

Іншу позицію займають у Близнюківській громаді. Там сподіваються знайти інвесторів, але запустять процес лише після надходження конкретної пропозиції.

‒ Окрім нещодавно ліквідованих та реорганізованих освітніх закладів, нашій громаді у спадок залишилося багато покинутих ще 10 років тому шкільних будівель, які простоюють. Наразі ми вивчаємо попит і пропонуємо будівлі бізнесу, фермерам для створення офісів, для використання як складів тощо. Інтерес присутній, але не предметний, тому як тільки з’явиться можливість, ми одразу розпочнемо електронні аукціони, – розповів Близнюківський селищний голова Генадій Король.

До того ж, за словами очільника Близнюківської громади, процес передачі «шкільного» майна в оренду або на продаж має свої складності. Приміром, рішення про відчуження можна приймати лише якщо майно не використовувалося протягом трьох років. У будь-якому разі, лише предметний інтерес з боку інвестора дозволить передати освітній «спадок» у приватні руки.