Система зрошення на вашому городі. Скільки це коштує
Тобто, звідки брати воду – є. Та основний лімітуючий фактор крапельного зрошення – значні капіталовкладення на початковому етапі: від 0,7 до 2,0 тис. доларів на гектар просапних культур (цукрові буряки, кукурудза, соняшник, картопля, рицина, гречка тощо) та від 1,7 до 4,0 тис. доларів на гектар багаторічних.
Тож сьогодні великі проекти зі зрошувального овочівництва поодинці не потягнуть ані держава, ані приватник. Вихід фахівці бачать у приватно-державницькому підході. Поки що можна констатувати, що минулоріч у Балаклійському, Барвінківському, Красноградському, Чугуївському, Харківському районах централізовано зрошувалися посіви на площі 9,9 тис. га. Цьогоріч на Харківщині мають запрацювати зрошувальні системи на площі 14,5 тис. га й осушувальні системи на площі 6,8 тис. га. Як буде насправді, подивимося. Що ж до дрібних систем, то за бажання їх можна сконструювати навіть у себе на городі, і вартість вийде не така вже й астрономічна.
Читайте також: Крапельне зрошення на Харківщині: чи можливо відновити радянську систему
Упровадження системи крапельного зрошення має і негативну сторону – екологічну. На думку академіка Національної академії аграрних наук України Михайла Ромащенка, зараз поступово стає актуальною проблема утилізації краплинних плівкових трубопроводів, що відпрацювали свій нормативний термін експлуатації. Загальна довжина краплинних трубопроводів, що підлягають утилізації, щороку складає 160–180 тис. км, а сумарна маса поліетилену – 1000–1250 тонн.
Чимало господарств, особливо дрібних, самостійно використовують новітні системи зрошення, зокрема крапельного. Показово, що у країні вже сформувалася ціла мережа виробників і постачальників сучасного обладнання: крапельних стрічок, фітингів, систем контролю тощо.
Сучасна крапельна установка – це, як правило, магістраль, яка прокладається вздовж ділянки, від якої перпендикулярно тягнеться система шлангів зі спеціальними емітерами турбулентного потоку (по-простому – дірочками). Усе це скріпляється фітингами.
Подача води контролюється автоматично або вручну. Найпростіша система поливу не потребує навіть систем подачі води. Їх замінює будь-яка достатньо велика і чиста діжка, виставлена на висоту метр-два над рівнем землі. До діжки підключаються кран і фільтр тонкого очищення, пластиковий магістральний водогін і крапельні шланги.
Професійний набір такого приладдя для п’яти – десяти соток може коштувати астрономічні суми. Але прості схеми можна купити значно дешевше. Наприклад, уже готове рішення, що покриває п’ять соток, налічує 500 м крапельної стрічки, трубу для магістралі, усі необхідні фітинги та фільтр, можна купити за 700 грн. Ємність для води може коштувати 1000 грн. Але насправді з легкістю можна знайти вживану ємність або металеву діжку на металобрухті. Також за бажання можна підключити до системи контролер, який буде відкривати та закривати кран поливу автоматично (він коштує 260–300 грн, але вартий того), та інжектор, що буде додавати до води дозовану кількість добрив. Тобто, якщо добряче постаратися, за 1000–2000 грн на присадибній ділянці, або дачі (де це особливо актуально) можна «підняти» свою автоматичну систему крапельного зрошення.
Артем Богдан, матеріал з газети "Слобідський край" № 62 від 24.05.2014